Gedanken zur Losung für Mittwoch, den 22.04.2026

Losungswort
Du erkennst ja in deinem Herzen, dass der HERR, dein Gott, dich erzogen hat, wie ein Mann seinen Sohn erzieht.
5. Mose 8,5

Lehrtext
Alle Schrift, von Gott eingegeben, ist nütze zur Lehre, zur Zurechtweisung, zur Besserung, zur Erziehung in der Gerechtigkeit.
2. Timotheus 3,16

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gottes Erziehung

In den heutigen Bibelversen geht es um ein Thema, das bei der Freude über die Errettung gelegentlich in den Hintergrund gerät: Gott ist auch ein Erzieher. Im Losungswort sagte Mose zu den Israeliten, sie müssten an allem, was sie nach ihrer Befreiung aus Ägypten erlebt hatten, erkennen, dass Gott sie erzogen hat wie ein Vater seine Kinder. Die Befreiung aus der Sklaverei war nicht nur das Ende einer Zeit gewesen, sondern auch der Beginn einer neuen Ära. Waren sie vorher dem Pharao unterworfen gewesen, leitete sie nun Gott selbst.

Dieser Weg beinhaltete jedoch etliche Herausforderungen. So heißt es: „Erinnert euch an den langen Weg, den der Herr, euer Gott, euch bis hierher geführt hat, an die vierzig Jahre in der Wüste. Er ließ euch in Schwierigkeiten geraten, um euch auf die Probe zu stellen. So wollte er sehen, wie ihr euch entscheiden würdet: ob ihr nach seinen Geboten leben würdet oder nicht.“⁽¹⁾ Die Israeliten waren also mit Problemen konfrontiert worden, erlebten aber auch, dass Gott sie mit allem versorgte, was sie brauchten. Ihre Kleidung war immer noch intakt, ihre Füße waren nicht wund geworden – und das nach vierzig Jahren.

Übertragen wir all das einmal auf uns als Christen: Auch wir wurden befreit, nämlich von der Sklaverei der Sünde. Nun befinden wir uns auf dem Weg in das verheißene Land – der Ewigkeit mit Gott. Wie bei den Israeliten wird durch Probleme, mit denen wir konfrontiert sind, sichtbar, wie es um unser geistliches Wachstum steht. Die Schrift als Wort Gottes wird im Lehrtext als ein Mittel genannt, wie Gott uns in diesem Prozess erzieht. In ihr finden wir Unterweisung, Korrektur, Ermutigung und Trost, damit wir fähig werden, als reife Christen und Diener Gottes in jeder Beziehung Gutes zu tun.⁽²⁾

So erfahren wir Gott als unseren Erretter, Vater, Versorger, Leiter, Tröster, Lehrer und Erzieher.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) 5.Mos. 8,2 [Hoffnung für alle] (2) 2.Tim. 3,17

Gebet:
Danke, Herr, für dein Wort, durch das du mir immer wieder begegnest. An deinen Anweisungen will ich festhalten, auf deine Belehrungen achthaben. In deinem Wort finde ich Weisheit, sodass ich den rechten Weg in meinem Leben finden kann. Darum will ich bewahren, was du mir durch deinen guten Geist anvertraust. Ich danke dir auch für jeden Trost, den du mir durch dein Wort schenkst. Danke, dass du mich aufrichtest, wenn ich niedergedrückt bin. Für all das lobe und preise ich dich, Vater im Himmel, in Jesu Namen. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Wednesday, 22.04.2026

Word from the Bible
You know in your heart that the LORD your God has brought you up as a man brings up his son.
Deuteronomy 8:5

Teaching text
All Scripture, inspired by God, is profitable for teaching, for reproof, for correction, for training in righteousness.
2 Timothy 3:16

Moravian Daily Texts

God's education

Today's Bible verses deal with a topic that is sometimes overshadowed by the joy of salvation: God is also an educator. In the Bible passage, Moses told the Israelites that they had to recognize from everything they had experienced after their liberation from Egypt that God had raised them like a father raises his children. The liberation from slavery had not only been the end of an era, but also the beginning of a new one. Whereas they had previously been subject to Pharaoh, God himself now led them.

However, this path involved a number of challenges. It says: "Remember the long way the Lord your God has led you to this point, the forty years in the desert. He let you get into difficulties in order to put you to the test. So he wanted to see how you would decide: whether you would live according to his commandments or not."⁽¹⁾ The Israelites had thus been confronted with problems, but also experienced that God provided them with everything they needed. Their clothes were still intact, their feet had not become sore - and that after forty years.

Let's transfer all of this to us as Christians: we too have been set free, namely from the slavery of sin. Now we are on our way to the promised land - eternity with God. As with the Israelites, the problems we are confronted with reveal the state of our spiritual growth. Scripture as the Word of God is mentioned in the teaching text as a means by which God educates us in this process. In it we find instruction, correction, encouragement and comfort so that we are able to do good in every respect as mature Christians and servants of God.⁽²⁾

This is how we experience God as our Savior, Father, Provider, Guide, Comforter, Teacher and Educator.

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Deuteronomy 8:2 [Hope for all] (2) 2 Timothy 3:17

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mercredi, 22.04.2026

Parole biblique
Tu sais bien dans ton cœur que l'Éternel, ton Dieu, t'a éduqué comme un homme éduque son fils.
Deutéronome 8.5

Texte d'enseignement
Toute Écriture inspirée de Dieu est utile pour enseigner, pour reprendre, pour corriger, pour éduquer dans la justice.
2 Timothée 3.16

Textes quotidiens de l'Eglise morave

L'éducation de Dieu

Les versets bibliques d'aujourd'hui traitent d'un sujet qui est parfois relégué au second plan dans la joie du salut : Dieu est aussi un éducateur. Dans le passage biblique, Moïse dit aux Israélites qu'ils devaient reconnaître, dans tout ce qu'ils avaient vécu après leur libération d'Egypte, que Dieu les avait éduqués comme un père éduque ses enfants. La libération de l'esclavage n'avait pas seulement été la fin d'une époque, mais aussi le début d'une nouvelle ère. Alors qu'ils étaient auparavant soumis au pharaon, c'est désormais Dieu lui-même qui les dirigeait.

Ce chemin comportait toutefois plusieurs défis. Il est dit : "Rappelez-vous le long chemin que l'Éternel, votre Dieu, vous a fait parcourir jusqu'ici, les quarante années passées dans le désert. Il vous a fait rencontrer des difficultés pour vous mettre à l'épreuve. Il voulait ainsi voir ce que vous décideriez : si vous vivriez ou non selon ses commandements"⁽¹⁾ Les Israélites avaient donc été confrontés à des problèmes, mais ils ont également fait l'expérience que Dieu leur fournissait tout ce dont ils avaient besoin. Leurs vêtements étaient toujours intacts, leurs pieds n'étaient pas endoloris - et cela après quarante ans.

Transposons tout cela à nous, chrétiens : nous avons nous aussi été libérés, c'est-à-dire de l'esclavage du péché. Nous sommes maintenant en route vers la terre promise - l'éternité avec Dieu. Comme pour les Israélites, les problèmes auxquels nous sommes confrontés révèlent l'état de notre croissance spirituelle. L'Écriture, en tant que Parole de Dieu, est mentionnée dans le texte d'enseignement comme un moyen par lequel Dieu nous éduque dans ce processus. Nous y trouvons instruction, correction, encouragement et réconfort, afin de devenir capables de faire le bien à tous égards en tant que chrétiens mûrs et serviteurs de Dieu⁽²⁾.

C'est ainsi que nous faisons l'expérience de Dieu en tant que notre Sauveur, Père, pourvoyeur, directeur, consolateur, enseignant et éducateur.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Deutéronome 8.2 [Espoir pour tous] (2) 2 Timothée 3.17

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Mercoledì, 22.04.2026

Palabra de la Biblia
Tú sabes en tu corazón que Yahveh tu Dios te ha educado como un hombre educa a su hijo.
Deuteronomio 8:5

Texto didáctico
Toda la Escritura, inspirada por Dios, es útil para enseñar, para reprender, para corregir, para instruir en la justicia.
2 Timoteo 3:16

Textos cotidianos de la Iglesia morava

La educación de Dios

Los versículos bíblicos de hoy tratan un tema que a veces queda eclipsado por la alegría de la salvación: Dios también es un educador. En el pasaje bíblico, Moisés dijo a los israelitas que debían reconocer, por todo lo que habían vivido tras su liberación de Egipto, que Dios los había educado como un padre educa a sus hijos. La liberación de la esclavitud no sólo había sido el fin de una era, sino también el comienzo de una nueva. Mientras que antes habían estado sometidos al faraón, ahora eran dirigidos por Dios mismo.

Sin embargo, este camino implicaba una serie de desafíos. Dice: "Recuerda el largo camino que el Señor, tu Dios, te ha conducido hasta aquí, los cuarenta años en el desierto. Te puso en dificultades para ponerte a prueba. Quería ver cómo te decidías: si vivirías según sus mandamientos o no"⁽¹⁾ Así que los israelitas se habían enfrentado a problemas, pero también habían experimentado que Dios les proporcionaba todo lo que necesitaban. Sus ropas seguían intactas, sus pies no se habían llagado - y eso después de cuarenta años.

Traslademos todo esto a nosotros como cristianos: también nosotros hemos sido liberados, es decir, de la esclavitud del pecado. Ahora estamos en camino hacia la tierra prometida: la eternidad con Dios. Como en el caso de los israelitas, los problemas a los que nos enfrentamos revelan el estado de nuestro crecimiento espiritual. La Escritura como Palabra de Dios se menciona en el texto de enseñanza como un medio por el que Dios nos educa en este proceso. En ella encontramos instrucción, corrección, aliento y consuelo para que seamos capaces de hacer el bien en todos los aspectos como cristianos maduros y siervos de Dios.⁽²⁾

Así es como experimentamos a Dios como nuestro Salvador, Padre, Proveedor, Guía, Consolador, Maestro y Educador.

Que tengas un día bendecido
Angela Mumssen

(1) Deuteronomio 8:2 [Esperanza para todos] (2) 2 Timoteo 3:17

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Miércoles, 22.04.2026

Palavra da Bíblia
Você sabe no seu coração que o SENHOR, o seu Deus, o criou como um homem cria o seu filho.
Deuteronômio 8:5

Texto didático
Toda Escritura, inspirada por Deus, é proveitosa para ensinar, para repreender, para corrigir, para instruir em justiça.
2 Timóteo 3:16

Textos diários da Igreja da Morávia

A educação de Deus

Os versículos bíblicos de hoje tratam de um tema que às vezes é ofuscado pela alegria da salvação: Deus também é um educador. Na passagem bíblica, Moisés disse aos israelitas que eles deveriam reconhecer, por tudo o que haviam vivenciado após a libertação do Egito, que Deus os havia criado como um pai cria seus filhos. A libertação da escravidão não havia sido apenas o fim de uma era, mas também o início de uma nova. Enquanto antes eles estavam sujeitos ao Faraó, agora eram liderados pelo próprio Deus.

No entanto, esse caminho envolvia uma série de desafios. O texto diz: "Lembrem-se do longo caminho pelo qual o Senhor, o seu Deus, os conduziu até aqui, os quarenta anos no deserto. Ele permitiu que você passasse por dificuldades para colocá-lo à prova. Ele queria ver como vocês decidiriam: se viveriam de acordo com os seus mandamentos ou não."⁽¹⁾ Assim, os israelitas enfrentaram problemas, mas também experimentaram que Deus lhes forneceu tudo o que precisavam. Suas roupas ainda estavam intactas, seus pés não tinham ficado doloridos - e isso depois de quarenta anos.

Vamos transferir tudo isso para nós, cristãos: nós também fomos libertados, ou seja, da escravidão do pecado. Agora estamos a caminho da terra prometida - a eternidade com Deus. Assim como aconteceu com os israelitas, os problemas com os quais nos deparamos revelam o estado de nosso crescimento espiritual. As Escrituras, como a Palavra de Deus, são mencionadas no texto de ensino como um meio pelo qual Deus nos educa nesse processo. Nela encontramos instrução, correção, encorajamento e conforto para que sejamos capazes de fazer o bem em todos os aspectos como cristãos maduros e servos de Deus.⁽²⁾

É assim que experimentamos Deus como nosso Salvador, Pai, Provedor, Guia, Consolador, Professor e Educador.

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

( 1) Deuteronômio 8:2 [Esperança para todos] (2) 2 Timóteo 3:17

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quarta-feira, 22.04.2026

Parola della Bibbia
Tu sai in cuor tuo che il Signore tuo Dio ti ha allevato come un uomo alleva suo figlio.
Deuteronomio 8:5

Testo didattico
Tutte le Scritture, ispirate da Dio, sono utili per l'insegnamento, per la riprovazione, per la correzione, per la formazione alla giustizia.
2 Timoteo 3:16

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

L'istruzione di Dio

I versetti biblici di oggi trattano un argomento che a volte viene messo in ombra dalla gioia della salvezza: Dio è anche un educatore. Nel passo biblico, Mosè disse agli israeliti che dovevano riconoscere da tutto ciò che avevano vissuto dopo la liberazione dall'Egitto che Dio li aveva educati come un padre alleva i suoi figli. La liberazione dalla schiavitù non era stata solo la fine di un'epoca, ma anche l'inizio di una nuova. Mentre prima erano soggetti al faraone, ora erano guidati da Dio stesso.

Tuttavia, questo cammino comportava una serie di sfide. Dice: "Ricorda il lungo cammino che il Signore tuo Dio ti ha fatto fare fino a qui, i quarant'anni nel deserto. Ti ha fatto incontrare delle difficoltà per metterti alla prova. Voleva vedere come vi sareste decisi: se avreste vissuto secondo i suoi comandamenti o no"^(1). Gli israeliti avevano dunque affrontato dei problemi, ma avevano anche sperimentato che Dio aveva fornito loro tutto ciò di cui avevano bisogno. Le loro vesti erano ancora intatte, i loro piedi non erano diventati doloranti - e questo dopo quarant'anni.

Trasferiamo tutto questo a noi cristiani: anche noi siamo stati liberati, cioè dalla schiavitù del peccato. Ora siamo in cammino verso la terra promessa: l'eternità con Dio. Come per gli israeliti, i problemi che dobbiamo affrontare rivelano lo stato della nostra crescita spirituale. La Scrittura, in quanto Parola di Dio, è citata nel testo dell'insegnamento come mezzo con cui Dio ci educa in questo processo. In essa troviamo istruzione, correzione, incoraggiamento e conforto, affinché siamo in grado di fare il bene sotto ogni aspetto come cristiani maturi e servitori di Dio.⁽²⁾

È così che sperimentiamo Dio come Salvatore, Padre, Fornitore, Guida, Consolatore, Insegnante ed Educatore.

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) Deuteronomio 8:2 [Speranza per tutti] (2) 2 Timoteo 3:17

Размышления о моравских ежедневных текстах на Среда, 22.04.2026

Слово из Библии
Ты знаешь в сердце твоем, что Господь, Бог твой, воспитал тебя, как человек воспитывает сына своего.
Второзаконие 8:5

Учебный текст
Все Писание, вдохновленное Богом, полезно для научения, для обличения, для исправления, для наставления в праведности.
2 Тимофею 3:16

Ежедневные тексты Моравской церкви

Божье образование

Сегодняшние стихи из Библии посвящены теме, которую иногда затмевает радость спасения: Бог также является педагогом. В библейском отрывке Моисей говорит израильтянам, что из всего, что они пережили после освобождения из Египта, они должны понять, что Бог воспитал их, как отец воспитывает своих детей. Освобождение из рабства стало не только концом эпохи, но и началом новой. Если раньше они подчинялись фараону, то теперь ими руководил Сам Бог.

Однако этот путь был сопряжен с рядом трудностей. Написано: "Помните, каким долгим путем Господь, Бог ваш, вел вас к этому, - сорок лет в пустыне. Он позволил тебе столкнуться с трудностями, чтобы подвергнуть тебя испытанию. Он хотел посмотреть, как вы решите: будете ли вы жить по Его заповедям или нет"⁽¹⁾ Итак, израильтяне столкнулись с проблемами, но при этом испытали, что Бог обеспечил их всем необходимым. Их одежда была все еще цела, их ноги не болели - и это спустя сорок лет.

Давайте перенесем все это на нас, христиан: мы тоже освобождены, а именно от рабства греха. Теперь мы на пути к обетованной земле - вечности с Богом. Как и в случае с израильтянами, проблемы, с которыми мы сталкиваемся, показывают состояние нашего духовного роста. Писание как Слово Божье упоминается в учебном тексте как средство, с помощью которого Бог воспитывает нас в этом процессе. В нем мы находим наставление, исправление, ободрение и утешение, чтобы мы были способны творить добро во всех отношениях как зрелые христиане и слуги Божьи.⁽²⁾

Так мы ощущаем Бога как нашего Спасителя, Отца, Кормильца, Руководителя, Утешителя, Учителя и Воспитателя.

Благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Второзаконие 8:2 [Надежда для всех] (2) 2 Тимофею 3:17

Думки про моравські щоденні тексти за Середа, 22.04.2026

Слово з Біблії
Ти знаєш у серці своїм, що Господь, Бог твій, виховав тебе, як виховує батько сина свого.
Повторення Закону 8:5

Навчальний текст
Усе Писання, богонатхненне, корисне до навчання, до докору, до виправлення, до виховання, до праведності.
2 Тимофія 3:16

Щоденні тексти Моравської церкви

Боже виховання

Сьогоднішні біблійні вірші стосуються теми, яка іноді затьмарює радість спасіння: Бог також є вихователем. У біблійному уривку Мойсей сказав ізраїльтянам, що з усього, що вони пережили після звільнення з Єгипту, вони повинні усвідомити, що Бог виховав їх, як батько виховує своїх дітей. Звільнення від рабства стало не тільки кінцем епохи, але й початком нової. Якщо раніше вони були під владою фараона, то тепер їх вів сам Бог.

Однак цей шлях був пов'язаний з низкою випробувань. У ньому сказано: "Пам'ятай, якою довгою дорогою вів тебе Господь, Бог твій, аж до цього місця, сорок років у пустелі. Він дозволив тобі потрапити в труднощі, щоб випробувати тебе. Він хотів побачити, як ви вирішите: чи будете ви жити за Його заповідями, чи ні."⁽¹⁾ Отже, ізраїльтяни зіткнулися з проблемами, але також пересвідчилися, що Бог забезпечив їх усім необхідним. Їхній одяг залишався цілим, ноги не боліли - і це після сорока років.

Давайте перенесемо все це на нас, християн: ми теж були звільнені, а саме від рабства гріха. Тепер ми на шляху до обіцяної землі - вічності з Богом. Як і у випадку з ізраїльтянами, проблеми, з якими ми стикаємося, показують стан нашого духовного зростання. Святе Письмо як Слово Боже згадується у навчальному тексті як засіб, за допомогою якого Бог виховує нас у цьому процесі. У ньому ми знаходимо настанови, виправлення, підбадьорення і розраду, щоб ми могли творити добро в усіх відношеннях як зрілі християни і слуги Божі⁽²⁾.

Так ми пізнаємо Бога як нашого Спасителя, Отця, Провидця, Провідника, Утішителя, Вчителя і Вихователя.

Благословенного вам дня!
Angela Mumssen

(1) Повторення Закону 8:2 [Надія для всіх] (2) 2 Тимофія 3:17

22.04.2026 ,الأربعاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

تَعْرِفُ فِي قَلْبِكَ أَنَّ الرَّبَّ إِلَهَكَ رَبَّاكَ كَمَا يُرَبِّي الرَّجُلُ ابْنَهُ.
سفر التثنية 8:5

نص تعليمي:

كل الكتاب المقدس، الموحى به من الله، مفيد للتعليم والتوبيخ والتقويم والتدريب على البر.
2 تيموثاوس 3:16

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

التعليم الإلهي

تتناول آيات الكتاب المقدس اليوم موضوعًا يطغى عليه أحيانًا فرح الخلاص: الله مربٍّ أيضًا. في المقطع من الكتاب المقدس، قال موسى لبني إسرائيل أن عليهم أن يدركوا من كل ما اختبروه بعد تحريرهم من مصر أن الله قد رباهم كما يربي الأب أولاده. لم يكن التحرر من العبودية نهاية حقبة فحسب، بل كان أيضًا بداية حقبة جديدة. فبينما كانوا في السابق خاضعين لفرعون، أصبحوا الآن تحت قيادة الله نفسه.

ومع ذلك، فقد انطوت هذه الرحلة على عدد من التحديات. يقول: "اذكروا الطريق الطويل الذي قادكم الرب إلهكم إلى هذه النقطة، الأربعين سنة في الصحراء. لقد أوقعكم في صعوبات لكي يختبركم. لقد أراد أن يرى كيف ستقررون: هل ستعيشون بحسب وصاياه أم لا."^[1] إذًا لقد واجه بنو إسرائيل مشاكل، لكنهم اختبروا أيضًا أن الله قد وفر لهم كل ما يحتاجون إليه. كانت ثيابهم لا تزال سليمة، ولم تتقرح أقدامهم - وذلك بعد أربعين سنة.

ننقل كل هذا إلينا كمسيحيين: نحن أيضًا تحررنا نحن أيضًا من عبودية الخطية. نحن الآن في طريقنا إلى أرض الميعاد - الأبدية مع الله. كما هو الحال مع بني إسرائيل، تكشف المشاكل التي نواجهها عن حالة نمونا الروحي. الكتاب المقدس باعتباره كلمة الله مذكور في النص التعليمي كوسيلة يعلمنا الله بها في هذه العملية. ففيه نجد التعليم والتقويم والتشجيع والتعزية حتى نكون قادرين على عمل الخير في كل شيء كمسيحيين ناضجين وكخدام لله.^[2]

بهذه الطريقة نختبر الله كمخلصنا وأبينا ومعيننا ومرشدنا ومعزينا ومعلمنا ومربينا.

أتمنى لكم يومًا مباركًا
Angela Mumssen

[1] تث 8:2 [الرجاء للجميع] [2] 2 تيموثاوس الثانية 3:17

Gedanken zur Losung für Dienstag, den 21.04.2026

Losungswort
Gott, du bleibst, wie du bist, und deine Jahre nehmen kein Ende.
Psalm 102,28

Lehrtext
Dem alleinigen Gott, unserm Heiland durch unsern Herrn Jesus Christus, sei Ehre und Majestät und Gewalt und Macht vor aller Zeit, jetzt und in alle Ewigkeit! Amen.
Judas 1,25

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Bis in alle Ewigkeit

Vorausgehend zum heutigen Losungswort aus Psalm 102 wird beschrieben, dass Himmel und Erde sowie alles Geschaffene einmal vergehen werden. Doch Gott bleibt – und ebenfalls diejenigen, die zu ihm gehören. Gottes ewiges Sein wird also auf die Seinen übertragen. Etwas Ähnliches formulierte einmal Jesus Christus, als er sagte: „Himmel und Erde werden vergehen, aber meine Worte werden nicht vergehen.“⁽¹⁾ In Bezug auf diejenigen, die an ihn glauben, sagte er: „Ich versichere euch: Wer glaubt, hat das ewige Leben.“⁽²⁾

Psalm 102 beginnt nun mit folgenden Sätzen: „Ein Gebet für den Elenden, wenn er verzagt ist und seine Klage vor dem HERRN ausschüttet.“⁽³⁾ Gäbe es nur die Feststellung, dass Gott ewig ist, so könnte dies wahrscheinlich den Elenden nicht trösten. Wenn wir aber an dieser Ewigkeit Gottes Anteil haben dürfen, so ist das ein großer Trost. Das Beste kommt also noch, egal worin wir uns gerade befinden.

Einige Leute kritisieren diese Haltung, weil sie meinen, die Menschen werden auf die Ewigkeit vertröstet, anstatt im Hier etwas zu ändern. Ich glaube, das ist ein Missverständnis in Bezug auf die Hoffnung, die wir haben. Gerade die Hoffnung auf die Ewigkeit gibt dem, was wir hier im Geiste Jesu Christi tun, einen Sinn. In der Offenbarung lesen wir: „Gesegnet sind die, die von nun an im Herrn sterben. Ja, spricht der Geist, sie sollen von all ihren Mühen ausruhen; denn ihre guten Taten folgen ihnen nach!“⁽⁴⁾ Die Hoffnung auf die Ewigkeit spornt uns geradezu an, Gutes zu tun.

In diesem Sinne können wir auch in das Lob Gottes mit einstimmen, von dem wir im Lehrtext lesen. Durch Jesus Christus hat Gott uns sowohl vor dem Gericht als auch vor einem letztendlich sinnlosen Leben gerettet. Er hat uns die Tür zur Ewigkeit aufgeschlossen. Ist es da nicht angebracht, ihm für alle Zeit Ehre und Dank zu bringen? Ich denke, ja!

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Mark. 13,31 [Neue Genfer Übersetzung] (2) Joh. 6,47 [Neue Genfer Übersetzung] (3) Ps. 102,1 [Luther 2017] (4) Offb. 14,13 [Neues Leben Übersetzung]

Gebet:
Herr Jesus Christus, ich danke dir, dass du uns die Ewigkeit erkauft hast. Nichts in meinem Leben, das ich im Vertrauen auf dich tue, ist umsonst. Du schenkst mir eine tiefe Freude und Zuversicht, die mir niemand nehmen kann. Ich danke dir dafür, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Tuesday, 21.04.2026

Bible verse
God, you remain as you are, and your years have no end.
Psalm 102:28

Teaching text
To the only God, our Savior through our Lord Jesus Christ, be glory and majesty and power and might before all time, now and forever! Amen.
Jude 1:25

Moravian Daily Texts

For ever and ever

Today's Bible passage from Psalm 102 is preceded by the description that heaven and earth and all created things will one day pass away. But God remains - and so do those who belong to him. God's eternal being is therefore transferred to his own. Jesus Christ once formulated something similar when he said: "Heaven and earth will pass away, but my words will not pass away."⁽¹⁾ With regard to those who believe in him, he said: "I assure you: He who believes has eternal life."⁽²⁾

Psalm 102 now begins with the following sentences: "A prayer for the wretched, when he is despondent and pours out his complaint before the LORD."⁽³⁾ If it were only a statement that God is eternal, this could probably not comfort the wretched. But if we are allowed to share in this eternity of God, that is a great comfort. So the best is yet to come, no matter where we find ourselves.

Some people criticize this attitude because they think that people are being put off until eternity instead of changing something in the here and now. I think this is a misunderstanding of the hope we have. It is precisely the hope of eternity that gives meaning to what we do here in the spirit of Jesus Christ. In Revelation we read: "Blessed are those who die in the Lord from now on. Yes, says the Spirit, they shall rest from all their labors, for their good deeds will follow them!"⁽⁴⁾ The hope of eternity spurs us on to do good.

In this sense, we can also join in the praise of God that we read about in the teaching text. Through Jesus Christ, God has saved us both from judgment and from an ultimately meaningless life. He has unlocked the door to eternity for us. Is it not appropriate to give him honor and thanks for all time? I think so!

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Mark 13:31 [New Geneva Translation] (2) John 6:47 [New Geneva Translation] (3) Psalms 102:1 [Luther 2017] (4) Revelation 14:13 [New Living Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mardi, 21.04.2026

Parole biblique
O Dieu, tu restes tel que tu es, et tes années ne finissent pas.
Psaume 102.28

Texte d'enseignement
Au seul Dieu, notre Sauveur par notre Seigneur Jésus-Christ, soient honneur, majesté, force et puissance, avant tous les temps, maintenant et dans tous les siècles ! Amen.
Jude 1.25

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Dans les siècles des siècles

En préambule à la parole biblique d'aujourd'hui, tirée du Psaume 102, il est décrit que les cieux et la terre, ainsi que toutes les choses créées, passeront un jour. Mais Dieu demeure - ainsi que ceux qui lui appartiennent. L'existence éternelle de Dieu est donc transmise aux siens. Jésus-Christ a formulé une fois quelque chose de similaire lorsqu'il a dit : "Le ciel et la terre passeront, mais mes paroles ne passeront pas"⁽¹⁾. En ce qui concerne ceux qui croient en lui, il a dit : "Je vous assure : Celui qui croit a la vie éternelle"⁽²⁾ .

Le psaume 102 commence maintenant par les phrases suivantes : "Une prière pour le malheureux, quand il est découragé et qu'il répand sa plainte devant l'Éternel"⁽³⁾ S'il n'y avait que la constatation que Dieu est éternel, cela ne pourrait probablement pas consoler le malheureux. Mais si nous pouvons avoir part à cette éternité de Dieu, c'est une grande consolation. Le meilleur reste donc à venir, quelle que soit la situation dans laquelle nous nous trouvons.

Certaines personnes critiquent cette attitude, car elles pensent que les gens sont consolés pour l'éternité au lieu de changer quelque chose ici. Je pense que c'est un malentendu par rapport à l'espoir que nous avons. C'est justement l'espoir en l'éternité qui donne un sens à ce que nous faisons ici dans l'esprit de Jésus-Christ. Nous lisons dans l'Apocalypse : "Bénis soient ceux qui meurent désormais dans le Seigneur. Oui, dit l'Esprit, qu'ils se reposent de toutes leurs fatigues, car leurs bonnes actions les suivent !"⁽⁴⁾ L'espoir de l'éternité nous incite justement à faire le bien.

Dans ce sens, nous pouvons également nous joindre à la louange de Dieu dont nous lisons l'enseignement. Par l'intermédiaire de Jésus-Christ, Dieu nous a sauvés à la fois du jugement et d'une vie finalement inutile. Il nous a ouvert la porte de l'éternité. N'est-il donc pas approprié de lui rendre hommage et de le remercier pour l'éternité ? Je pense que oui !

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Marc 13.31 [Nouvelle traduction de Genève] (2) Jean 6.47 [Nouvelle traduction de Genève] (3) Psaumes 102.1 [Luther 2017] (4) Apocalypse 14.13 [Traduction de la Vie Nouvelle]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Martedì, 21.04.2026

Versículo bíblico
Dios, tú permaneces como eres, y tus años no tienen fin.
Salmo 102:28

Texto didáctico
Al único Dios, nuestro Salvador, por nuestro Señor Jesucristo, sea la gloria y la majestad y el poder y la fuerza antes de todos los tiempos, ahora y siempre. Amén.
Judas 1:25

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Por los siglos de los siglos

El pasaje bíblico de hoy del Salmo 102 va precedido de la descripción de que el cielo y la tierra y todas las cosas creadas pasarán un día. Pero Dios permanece, y también los que le pertenecen. La existencia eterna de Dios se traslada, por tanto, a los suyos. Jesucristo formuló una vez algo parecido cuando dijo:"El cielo y la tierra pasarán, pero mis palabras no pasarán"⁽¹⁾. Con respecto a los que creen en Él, dijo: "Os aseguro que el que cree tiene vida eterna ": El que cree tiene vida eterna"⁽²⁾ .

El Salmo 102 comienza ahora con las siguientes frases:"Una oración para el afligido, cuando está abatido y derrama su queja ante Yahveh"⁽³⁾ Si sólo se tratara de una afirmación de que Dios es eterno, probablemente esto no consolaría al afligido. Pero si se nos permite participar de esta eternidad de Dios, es un gran consuelo. Así pues, lo mejor está por llegar, independientemente de dónde nos encontremos.

Algunas personas critican esta actitud porque piensan que se está postergando a la gente hasta la eternidad en lugar de cambiar algo en el aquí y ahora. Creo que esto es un malentendido de la esperanza que tenemos. Es precisamente la esperanza de la eternidad la que da sentido a lo que hacemos aquí en el espíritu de Jesucristo. En el Apocalipsis leemos: "Bienaventurados desde ahora los que mueren en el Señor. Sí, dice el Espíritu, descansarán de todas sus fatigas, porque les seguirán sus buenas obras"⁽⁴⁾ La esperanza de la eternidad nos impulsa de hecho a hacer el bien.

En este sentido, también podemos unirnos a la alabanza a Dios que leemos en el texto didáctico. Por medio de Jesucristo, Dios nos ha salvado del juicio y de una vida sin sentido. Nos ha abierto la puerta de la eternidad. ¿No es oportuno rendirle homenaje y darle gracias para siempre? Yo creo que sí.

Que tengas un buen día
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Marcos 13:31 [Nueva Traducción de Ginebra ] (2) Juan 6:47 [Nueva Traducción de Ginebra] (3) Salmos 102:1 [Luther 2017] (4) Apocalipsis 14:13 [Nueva Traducción Viviente]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Martes, 21.04.2026

Versículo bíblico
Deus, tu permaneces como és, e teus anos não têm fim.
Salmo 102:28

Texto didático
Ao único Deus, nosso Salvador, por meio de nosso Senhor Jesus Cristo, seja dada glória, majestade, poder e força antes de todos os tempos, agora e para sempre! Amém.
Judas 1:25

Textos diários da Igreja da Morávia

Para todo o sempre

A passagem bíblica de hoje do Salmo 102 é precedida pela descrição de que o céu, a terra e todas as coisas criadas um dia passarão. Mas Deus permanece, assim como aqueles que pertencem a Ele. A existência eterna de Deus é, portanto, transferida para os seus. Jesus Cristo certa vez formulou algo semelhante quando disse:"O céu e a terra passarão, mas as minhas palavras não passarão."⁽¹⁾ Com relação àqueles que acreditam nele, ele disse: "Eu lhes asseguro: Aquele que crê tem a vida eterna."⁽²⁾

O Salmo 102 agora começa com as seguintes frases:"Uma oração para o aflito, quando ele está desanimado e derrama sua queixa diante do SENHOR."⁽³⁾ Se fosse apenas uma declaração de que Deus é eterno, isso provavelmente não confortaria o aflito. Mas se nos for permitido participar dessa eternidade de Deus, isso é um grande conforto. Portanto, o melhor ainda está por vir, não importa onde nos encontremos.

Algumas pessoas criticam essa atitude porque acham que as pessoas estão sendo adiadas para a eternidade em vez de mudar algo no aqui e agora. Acho que isso é um mal-entendido sobre a esperança que temos. É exatamente a esperança da eternidade que dá sentido ao que fazemos aqui no espírito de Jesus Cristo. Em Apocalipse, lemos: "Bem-aventurados os que desde agora morrem no Senhor. Sim, diz o Espírito, eles descansarão de todos os seus trabalhos, pois suas boas obras os seguirão!"⁽⁴⁾ A esperança da eternidade de fato nos estimula a fazer o bem.

Nesse sentido, também podemos nos unir ao louvor a Deus que lemos no texto de ensino. Por meio de Jesus Cristo, Deus nos salvou tanto do julgamento quanto de uma vida sem sentido. Ele abriu a porta da eternidade para nós. Não é apropriado honrá-lo e agradecê-lo para sempre? Acho que sim!

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Marcos 13:31 [Tradução da Nova Genebra] (2) João 6:47 [Tradução da Nova Genebra] (3) Salmos 102:1 [Lutero 2017] (4) Apocalipse 14:13 [Tradução da Nova Vida]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Terça-feira, 21.04.2026

Versetto biblico
Dio, tu rimani come sei, e i tuoi anni non hanno fine.
Salmo 102:28

Testo didattico
All'unico Dio, nostro salvatore, per mezzo del nostro Signore Gesù Cristo, sia la gloria, la maestà, la potenza e la forza prima di tutti i tempi, ora e per sempre! Amen.
Giuda 1:25

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Nei secoli dei secoli

Il passo biblico di oggi, tratto dal Salmo 102, è preceduto dalla descrizione che il cielo e la terra e tutte le cose create un giorno passeranno. Ma Dio rimane, così come coloro che gli appartengono. L'esistenza eterna di Dio si trasferisce quindi ai suoi. Gesù Cristo ha formulato qualcosa di simile dicendo:"Il cielo e la terra passeranno, ma le mie parole non passeranno"^(1): Chi crede ha la vita eterna"^(2).

Il Salmo 102 inizia ora con le seguenti frasi:"Preghiera per l'afflitto, quando è avvilito e si lamenta davanti all'Eterno"⁽³⁾ Se si trattasse solo dell'affermazione che Dio è eterno, probabilmente questo non conforterebbe l'afflitto. Ma se ci è concesso di partecipare a questa eternità di Dio, questo è un grande conforto. Quindi il meglio deve ancora venire, indipendentemente da dove ci troviamo.

Alcuni criticano questo atteggiamento perché pensano che le persone vengano rimandate all'eternità invece di cambiare qualcosa nel qui e ora. Credo che questo sia un fraintendimento della speranza che abbiamo. È proprio la speranza dell'eternità che dà significato a ciò che facciamo qui nello spirito di Gesù Cristo. Nell'Apocalisse leggiamo: "Beati quelli che d'ora in poi muoiono nel Signore. Sì, dice lo Spirito, si riposeranno da tutte le loro fatiche, perché le loro opere buone li seguiranno!"⁽⁴⁾ La speranza dell'eternità ci sprona effettivamente a fare il bene.

In questo senso, possiamo anche unirci alla lode di Dio di cui abbiamo letto nel testo didattico. Attraverso Gesù Cristo, Dio ci ha salvato sia dal giudizio che da una vita in definitiva priva di senso. Ci ha aperto la porta dell'eternità. Non è forse il caso di rendergli onore e ringraziamento per sempre? Penso di sì!

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Marco 13:31 [Nuova Traduzione di Ginevra] (2) Giovanni 6:47 [Nuova Traduzione di Ginevra] (3) Salmi 102:1 [Lutero 2017] (4) Apocalisse 14:13 [Nuova Traduzione Vivente]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Вторник, 21.04.2026

Библейский стих
Боже, Ты остаешься таким, какой Ты есть, и годы Твои не имеют конца.
Псалом 102:28

Учебный текст
Единому Богу, Спасителю нашему через Господа нашего Иисуса Христа, да будет слава и величие, и сила, и могущество во все времена, ныне и присно и во веки веков! Аминь.
Иуда 1:25

Ежедневные тексты Моравской церкви

Во веки веков

Сегодняшний библейский отрывок из 102-го псалма предваряется описанием того, что небо, земля и все сотворенное однажды исчезнет. Но Бог останется - как и те, кто принадлежит Ему. Таким образом, вечное существование Бога переносится на него самого. Иисус Христос однажды сформулировал нечто подобное, сказав:"Небо и земля прейдут, но слова Мои не прейдут"⁽¹⁾ Что касается тех, кто верит в Него, то Он сказал: "Уверяю вас: Верующий имеет жизнь вечную"⁽²⁾ .

Псалом 102 начинается следующими словами:"Молитва о страждущем, когда он унывает и изливает свою жалобу пред Господом"⁽³⁾ Если бы это было только утверждение, что Бог вечен, это, вероятно, не утешило бы страждущего. Но если нам позволено разделить эту вечность Бога, это большое утешение. Значит, лучшее еще впереди, независимо от того, где мы находимся.

Некоторые люди критикуют такое отношение, считая, что люди откладывают жизнь до вечности, вместо того чтобы изменить что-то здесь и сейчас. Я думаю, что это неправильное понимание надежды, которая у нас есть. Именно надежда на вечность придает смысл тому, что мы делаем здесь в духе Иисуса Христа. В Откровении мы читаем: "Блаженны умирающие в Господе отныне. Да, говорит Дух, они успокоятся от всех трудов своих, потому что добрые дела их последуют за ними!"⁽⁴⁾ Надежда на вечность действительно побуждает нас творить добро.

В этом смысле мы также можем присоединиться к прославлению Бога, о котором мы читаем в учебном тексте. Через Иисуса Христа Бог спас нас как от осуждения, так и от бессмысленной жизни. Он открыл для нас дверь в вечность. Разве не уместно воздать Ему честь и благодарность на все времена? Думаю, да!

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Марка 13:31 [Новый женевский перевод] (2) Иоанна 6:47 [Новый женевский перевод] (3) Псалмы 102:1 [Лютер 2017] (4) Откровение 14:13 [Новый живой перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Вівторок, 21.04.2026

Біблійний вірш
Боже, Ти залишаєшся таким, яким Ти є, і Твоїм рокам немає кінця.
Псалом 102:28

Навчальний текст
Єдиному Богові, Спасителеві нашому через Господа нашого Ісуса Христа, слава і велич, і сила і могутність перед усіма віками, нині і повсякчас, і на віки віків! Амінь.
Юди 1:25

Щоденні тексти Моравської церкви

На віки віків

Сьогоднішньому біблійному уривку з Псалма 102 передує опис того, що небо, земля і все створіння колись зникнуть. Але Бог залишиться - і ті, хто належить Йому. Таким чином, вічне існування Бога переноситься на його власне існування. Ісус Христос одного разу сформулював щось подібне, коли сказав:"Небо і земля минуть, але слова мої не минуть"^(1). Щодо тих, хто вірить в нього, він сказав: "Істинно кажу вам: Хто вірує, той має життя вічне"^(2).

Псалом 102 тепер починається наступними реченнями:"Молитва за пригніченого, коли він у відчаї і виливає свою скаргу перед Господом"⁽³⁾ Якби це було лише твердження, що Бог вічний, це, ймовірно, не втішило б пригніченого. Але якщо нам дозволено брати участь у цій вічності Бога, це є великою втіхою. Отже, найкраще ще попереду, незалежно від того, де ми знаходимося.

Дехто критикує таку позицію, бо вважає, що люди відкладають до вічності, замість того, щоб змінити щось тут і зараз. Я думаю, що це неправильне розуміння надії, яку ми маємо. Саме надія на вічність надає сенс тому, що ми робимо тут у дусі Ісуса Христа. В Об'явленні ми читаємо: "Блаженні ті, що віднині в Господі помруть. Так, говорить Дух, вони відпочинуть від усіх трудів своїх, бо добрі діла їхні підуть за ними!"⁽⁴⁾ Надія на вічність насправді спонукає нас творити добро.

У цьому сенсі ми також можемо приєднатися до прославлення Бога, про яке читаємо в навчальному тексті. Через Ісуса Христа Бог врятував нас як від суду, так і від остаточно безглуздого життя. Він відчинив для нас двері у вічність. Хіба не доречно віддати Йому честь і подяку на всі часи? Я думаю, що так!

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Марка 13:31 [Новий Женевський переклад] (2) Івана 6:47 [Новий Женевський переклад] (3) Псалми 102:1 [Лютер 2017] (4) Об'явлення 14:13 [Новий Життєвий переклад]

21.04.2026 ,الثلاثاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

الله، أنت باقٍ كما أنت، وسنواتك لا تنتهي أبدًا.
مزمور 102:28

نص تعليمي:

للإله الوحيد، مخلصنا بربنا يسوع المسيح، له المجد والعظمة والقوة والقدرة والجبروت قبل كل الدهور، الآن وإلى الأبد. آمين.
يهوذا 1:25

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

إلى أبد الآبدين

يسبق هذا المقطع من الكتاب المقدس اليوم من المزمور 102 وصف أن السماء والأرض وكل الأشياء المخلوقة ستزول يومًا ما. لكن الله باقٍ - وكذلك أولئك الذين ينتمون إليه. وبالتالي فإن وجود الله الأبديّ ينتقل إلى من ينتمي إليه. لقد صاغ يسوع المسيح شيئًا مشابهًا عندما قال: "السماء والأرض تزولان ولكن كلامي لا يزول"^[1]، أما بالنسبة للمؤمنين به فقد قال: "أؤكد لكم: من يؤمن فله حياة أبدية"^[2]، أما المزمور 102 فيبدأ بالجمل التالية: "صلاة من أجل المتألّم عندما يكون يائسًا ويسكب شكواه أمام الرب"^[3]، فلو كان هذا مجرد بيان أن الله أبدي لربما لم يكن هذا يعزّي المتألّم. لكن إن سُمح لنا أن نشارك في أبدية الله هذه، فهذا تعزية عظيمة. إذن فالأفضل لم يأتِ بعد، بغض النظر عن مكاننا الآن.

ينتقد البعض هذا الموقف لأنهم يعتقدون أن الناس يؤجلون إلى الأبدية بدلاً من تغيير شيء ما هنا والآن. أعتقد أن هذا سوء فهم للرجاء الذي لدينا. إن رجاء الأبدية بالتحديد هو الذي يعطي معنى لما نفعله هنا بروح يسوع المسيح. نقرأ في سفر الرؤيا: "طُوبَى لِلَّذِينَ يَمُوتُونَ فِي الرَّبِّ مِنَ الآنَ. نعم، يقول الروح، يستريحون من كل أعمالهم، لأن أعمالهم الصالحة تتبعهم!"^[4] إن رجاء الأبدية يحفزنا في الواقع على عمل الخير.

بهذا المعنى، يمكننا أيضًا أن نشارك في تسبيح الله الذي نقرأ عنه في النص التعليمي. من خلال يسوع المسيح، أنقذنا الله من الدينونة ومن حياة لا معنى لها في نهاية المطاف. لقد فتح لنا باب الخلود. أليس من اللائق أن نعطيه الإكرام والشكر إلى الأبد؟ أعتقد ذلك!

<>أتمنى لكم يومًا مباركًا
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] مرقس 13: 31 [ترجمة جنيف الجديدة] [2] يوحنا 6: 47 [ترجمة جنيف الجديدة] [3] مز 102: 1 [ترجمة لوثر 2017] [4] رؤيا يوحنا 14: 13 [الترجمة الحية الجديدة]

Gedanken zur Losung für Montag, den 20.04.2026

Losungswort
Haltet mich nicht auf, denn der HERR hat Gnade zu meiner Reise gegeben.
1. Mose 24,56

Lehrtext
Jesus sprach: Es ist gut für euch, dass ich weggehe. Denn wenn ich nicht weggehe, kommt der Tröster nicht zu euch. Wenn ich aber gehe, werde ich ihn zu euch senden.
Johannes 16,7

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gesandte Gottes

Heute möchte ich einmal vom Lehrtext ausgehen. Jesus Christus gab seinen Jüngern bekannt, dass er zum Vater gehen wird. Darüber waren die Jünger traurig. Doch dann sagte Jesus, dass es gut für die Jünger sein wird, wenn er geht, weil sonst der Tröster – also der Heilige Geist – nicht kommen kann. Vielleicht haben einige sich schon einmal gefragt, wieso denn das eine von dem anderen abhängt. Die Antwort, die ich fand, ist folgende:

Jesus bringt damit zum Ausdruck, dass er in der Gestalt des Menschen gehen, aber in der Gestalt des Heiligen Geistes zurückkehren wird. Dazu passt auch diese Aussage Jesu: „Ich werde euch nicht als hilflose Waisen zurücklassen; ich komme zu euch. Nur noch kurze Zeit, dann sieht die Welt mich nicht mehr. Ihr aber werdet mich sehen, und weil ich lebe, werdet auch ihr leben.“⁽¹⁾ Der Heilige Geist ist also nicht irgendein unbekannter Teil der Gottheit, sondern Jesus Christus selbst. Was aber bedeutet das für uns, wenn Jesus Christus in uns wohnt? So wie ich es verstehe, sind wir dann Gesandte Gottes.

Im Losungswort geht es ebenfalls um einen Gesandten, nämlich um den Diener Abrahams. Er sollte für Isaak eine Frau suchen und fand sie in der Ursprungsfamilie Abrahams. Als man ihn dann fragte, noch ein paar Tage zu bleiben, lehnte er ab. Er wollte ohne Verzug seine Sendung zum Ende bringen. Diese Gesinnung des Dieners können wir wieder auf uns übertragen. So sagte Jesus in seinem hohepriesterlichen Gebet: So wie du mich in die Welt gesandt hast, habe ich auch sie in die Welt gesandt.⁽²⁾

Der Heilige Geist kommt also nicht nur für uns, sondern für die ganze Welt. Wir sind dabei nicht nur Botschafter Gottes, sondern die Botschaft selbst. Wir berichten auch nicht nur vom Licht, wir sind das Licht. Gott will also, dass durch uns Jesus Christus für alle Menschen erkennbar wird. Wollen wir das auch?

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Joh. 14,18-19 [Neue Genfer Übersetzung] (2) Joh. 17,18 [Neue Genfer Übersetzung]

Gebet:
Lieber Vater im Himmel, ich sehe, dass du deine Liebe durch uns Christen in dieser Welt offenbaren willst. Auch ich bin ein Teil davon. Wirke bitte durch mich im Heiligen Geist, sodass erkennbar wird, dass du in mir lebst. Das bitte ich in Jesu Namen, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Monday, 20.04.2026

Word from the Bible
Do not delay me, for the LORD has given grace for my journey.
Genesis 24:56

Teaching text
Jesus said, " It is good for you that I am going away. For if I do not go away, the Comforter will not come to you. But if I go away, I will send him to you.
John 16:7

Moravian Daily Texts

God's messenger

Today I would like to start from the teaching text. Jesus Christ announced to his disciples that he was going to the Father. The disciples were sad about this. But then Jesus said that it would be good for the disciples if he went, because otherwise the Comforter - i.e. the Holy Spirit - would not be able to come. Perhaps some of you have wondered why the one depends on the other. The answer I found is as follows:

Jesus is saying that he will go in the form of a man, but will return in the form of the Holy Spirit. This statement by Jesus also fits in with this: "I will not leave you as helpless orphans; I am coming to you. Only a little while longer, then the world will see me no more. But you will see me, and because I live, you will live too."⁽¹⁾ So the Holy Spirit is not some unknown part of the Godhead, but Jesus Christ himself. But what does this mean for us if Jesus Christ dwells in us? As I understand it, we are then messengers of God.

The Bible passage is also about a messenger, namely the servant of Abraham. He was to look for a wife for Isaac and found her in Abraham's original family. When he was asked to stay a few more days, he refused. He wanted to complete his mission without delay. We can transfer this attitude of the servant back to ourselves. In his high priestly prayer, Jesus said: " As you have sent me into the world, I have also sent them into the world.⁽²⁾

So the Holy Spirit comes not only for us, but for the whole world. We are not just God's ambassadors, but the message itself. We are also not just reporting the light, we are the light. So God wants Jesus Christ to be recognizable for all people through us. Do we want that too?

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) John 14:18-19 [New Geneva Translation] (2) John 17:18 [New Geneva Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Lundi, 20.04.2026

Parole biblique
Ne m'arrêtez pas, car l'Éternel a fait grâce à mon voyage.
Genèse 24.56

Texte pédagogique
Jésus dit : Il est bon pour vous que je m'en aille. Car si je ne m'en vais pas, le Consolateur ne viendra pas à vous. Mais si je pars, je vous l'enverrai.
Jean 16,7

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Envoyés de Dieu

Aujourd'hui, j'aimerais partir du texte d'enseignement. Jésus-Christ a annoncé à ses disciples qu'il allait rejoindre le Père. Les disciples étaient tristes. Mais Jésus a ensuite dit qu'il serait bon pour les disciples qu'il parte, car sinon le Consolateur - c'est-à-dire le Saint-Esprit - ne pourrait pas venir. Peut-être certains se sont-ils déjà demandé pourquoi l'un dépendait de l'autre. La réponse que j'ai trouvée est la suivante :

Jésus exprime ainsi qu'il partira sous la forme d'un homme, mais qu'il reviendra sous la forme du Saint-Esprit. Cette déclaration de Jésus va également dans ce sens : "Je ne vous laisserai pas comme des orphelins sans défense ; je viens à vous. Encore un peu de temps, et le monde ne me verra plus. Mais vous me verrez, et parce que je vis, vous vivrez vous aussi"⁽¹⁾ Le Saint-Esprit n'est donc pas une partie inconnue de la divinité, mais Jésus-Christ lui-même. Mais qu'est-ce que cela signifie pour nous, si Jésus-Christ habite en nous ? Si je comprends bien, nous sommes alors des envoyés de Dieu.

Dans le passage biblique, il est également question d'un envoyé, à savoir le serviteur d'Abraham. Il devait chercher une femme pour Isaac et l'a trouvée dans la famille d'origine d'Abraham. Lorsqu'on lui demanda de rester quelques jours de plus, il refusa. Il voulait terminer sa mission sans tarder. Cette attitude du serviteur, nous pouvons l'appliquer à nous-mêmes. Ainsi, Jésus a dit dans sa prière de grand prêtre : " De même que tu m'as envoyé dans le monde, je les ai aussi envoyés dans le monde^"(2) .

Le Saint-Esprit ne vient donc pas seulement pour nous, mais pour le monde entier. Ce faisant, nous ne sommes pas seulement les ambassadeurs de Dieu, mais le message lui-même. Nous ne faisons pas non plus que rapporter la lumière, nous sommes la lumière. Dieu veut donc qu'à travers nous, Jésus-Christ devienne reconnaissable pour tous les hommes. Est-ce que nous le voulons aussi ?

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Jean 14,18-19 [Nouvelle Traduction de Genève] (2) Jean 17,18 [Nouvelle Traduction de Genève]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Lunedì, 20.04.2026

Palabra de la Biblia
No me estorbes, porque el SEÑOR ha favorecido mi viaje.
Génesis 24:56

Texto didáctico
Jesús dijo: "Os conviene que yo me vaya. Porque si no me voy, no vendrá a vosotros el Consolador. Pero si yo me voy, os lo enviaré.
Juan 16:7

Textos cotidianos de la Iglesia morava

El mensajero de Dios

Hoy quisiera partir del texto de enseñanza. Jesucristo anunció a sus discípulos que se iba al Padre. Los discípulos se entristecieron por ello. Pero entonces Jesús dijo que sería bueno para los discípulos que se fuera, porque de lo contrario el Consolador -es decir, el Espíritu Santo- no podría venir. Quizá algunos de ustedes se hayan preguntado por qué lo uno depende de lo otro. La respuesta que he encontrado es la siguiente:

Jesús dice que irá en forma de hombre, pero que volverá en forma de Espíritu Santo. Esta afirmación de Jesús también encaja con esto: "No os dejaré como huérfanos desamparados; voy a vosotros. Sólo un poco más, entonces el mundo no me verá más. Así pues^, el Espíritu Santo no es una parte desconocida de la Divinidad, sino Jesucristo mismo. Pero, ¿qué significa esto para nosotros si Jesucristo habita en nosotros? En mi opinión, somos mensajeros de Dios.

El pasaje bíblico trata también de un mensajero, a saber, el siervo de Abraham. Debía buscar una esposa para Isaac y la encontró en la familia original de Abraham. Cuando le pidieron que se quedara unos días más, se negó. Quería cumplir su misión sin demora. Podemos trasladar esta actitud del siervo a nosotros mismos. Jesús dijo en su oración sumosacerdotal: "Como tú me has enviado al mundo, yo también los he enviado al mundo"⁽²⁾ .

Así pues, el Espíritu Santo no viene sólo para nosotros, sino para todo el mundo. No somos sólo embajadores de Dios, sino el mensaje mismo. No sólo informamos de la luz, sino que somos la luz. Así que Dios quiere que Jesucristo sea reconocible para todos los hombres a través de nosotros. ¿Lo queremos nosotros también?

Que tengáis un buen día
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Juan 14:18-19 [Nueva Traducción de Ginebra] (2) Juan 17:18 [Nueva Traducción de Ginebra]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Lunes, 20.04.2026

Palavra da Bíblia
Não me retardem, pois o Senhor me concedeu favor para a minha viagem.
Gênesis 24:56

Texto didático
Jesus disse: "É bom para vocês que eu vá embora. Porque, se eu não for embora, o Consolador não virá a vocês. Mas, se eu for embora, eu o enviarei a vocês.
João 16:7

Textos diários da Igreja da Morávia

Mensageiro de Deus

Hoje, gostaria de começar com o texto de ensino. Jesus Cristo anunciou a seus discípulos que estava indo para o Pai. Os discípulos ficaram tristes com isso. Mas, então, Jesus disse que seria bom para os discípulos se ele fosse, porque, caso contrário, o Consolador - ou seja, o Espírito Santo - não poderia vir. Talvez alguns de vocês tenham se perguntado por que uma coisa depende da outra. A resposta que encontrei é a seguinte:

Jesus está dizendo que irá na forma de um homem, mas voltará na forma do Espírito Santo. Essa declaração de Jesus também se encaixa nisso: "Não os deixarei como órfãos desamparados; estou indo até vocês. Só mais um pouco, e então o mundo não me verá mais. Mas vocês me verão, e porque eu vivo, vocês também viverão."⁽¹⁾ Portanto, o Espírito Santo não é uma parte desconhecida da Divindade, mas o próprio Jesus Cristo. Mas o que isso significa para nós se Jesus Cristo habita em nós? Pelo que entendo, somos então mensageiros de Deus.

A passagem bíblica também fala de um mensageiro, ou seja, o servo de Abraão. Ele deveria procurar uma esposa para Isaque e a encontrou na família original de Abraão. Quando lhe pediram para ficar mais alguns dias, ele recusou. Ele queria concluir sua missão sem demora. Podemos transferir essa atitude do servo para nós mesmos. Jesus disse em sua oração sumo sacerdotal: "Assim como tu me enviaste ao mundo, eu também os enviei ao mundo.⁽²⁾

Portanto, o Espírito Santo não vem apenas para nós, mas para o mundo inteiro. Não somos apenas os embaixadores de Deus, mas a própria mensagem. Não estamos apenas divulgando a luz, nós somos a luz. Portanto, Deus quer que Jesus Cristo seja reconhecido por todas as pessoas por meio de nós. Será que nós também queremos isso?

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

( 1) João 14:18-19 [Tradução da Nova Genebra] (2) João 17:18 [Tradução da Nova Genebra]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Segunda-feira, 20.04.2026

Parola della Bibbia
Non ritardarmi, perché il Signore ha concesso il favore del mio viaggio.
Genesi 24:56

Testo didattico
Gesù disse: "È bene per voi che io me ne vada. Perché se non me ne vado, il Consolatore non verrà a voi. Ma se io me ne vado, lo manderò a voi".
Giovanni 16:7

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Il messaggero di Dio

Oggi vorrei partire dal testo dell'insegnamento. Gesù Cristo annunciò ai suoi discepoli che sarebbe andato al Padre. I discepoli erano tristi per questo. Ma poi Gesù disse che sarebbe stato un bene per i discepoli se se ne fosse andato, perché altrimenti il Consolatore - cioè lo Spirito Santo - non sarebbe potuto venire. Forse alcuni di voi si sono chiesti perché l'uno dipende dall'altro. La risposta che ho trovato è la seguente:

Gesù sta dicendo che andrà sotto forma di uomo, ma tornerà sotto forma di Spirito Santo. Anche questa affermazione di Gesù si inserisce in questo contesto: "Non vi lascerò come orfani indifesi; io vengo da voi. Ancora per poco, poi il mondo non mi vedrà più. Ma voi mi vedrete e, poiché io vivo, vivrete anche voi"^(1). Quindi lo Spirito Santo non è una parte sconosciuta della Divinità, ma Gesù Cristo stesso. Ma cosa significa per noi se Gesù Cristo abita in noi? A mio avviso, siamo messaggeri di Dio.

Anche il passo biblico parla di un messaggero, il servo di Abramo. Egli doveva cercare una moglie per Isacco e la trovò nella famiglia di origine di Abramo. Quando gli fu chiesto di rimanere ancora qualche giorno, rifiutò. Voleva portare a termine la sua missione senza ritardi. Possiamo trasferire questo atteggiamento del servo a noi stessi. Gesù ha detto nella sua preghiera sacerdotale: "Come tu hai mandato me nel mondo, anch'io ho mandato loro nel mondo"^(2).

Quindi lo Spirito Santo non viene solo per noi, ma per il mondo intero. Non siamo solo gli ambasciatori di Dio, ma il messaggio stesso. Inoltre, non ci limitiamo a segnalare la luce, ma siamo la luce. Quindi Dio vuole che Gesù Cristo sia riconoscibile da tutte le persone attraverso di noi. Lo vogliamo anche noi?

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Giovanni 14:18-19 [Nuova traduzione di Ginevra] (2) Giovanni 17:18 [Nuova traduzione di Ginevra]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Понедельник, 20.04.2026

Слово из Библии
Не препятствуй мне, ибо Господь дал благоволение к путешествию моему.
Бытие 24:56

Обучающий текст
Иисус сказал: "Хорошо для вас, что Я ухожу. Ибо если Я не уйду, Утешитель не придет к вам. Но если Я уйду, то пошлю Его к вам".
Иоанна 16:7

Ежедневные тексты Моравской церкви

Божий посланник

Сегодня я хотел бы начать с учебного текста. Иисус Христос объявил Своим ученикам, что уходит к Отцу. Ученики были опечалены этим. Но затем Иисус сказал, что для учеников будет хорошо, если Он уйдет, потому что иначе Утешитель, то есть Святой Дух, не сможет прийти. Возможно, кто-то из вас задавался вопросом, почему одно зависит от другого. Я нашел следующий ответ:

Иисус говорит, что Он уйдет в образе человека, а вернется в образе Святого Духа. С этим также согласуется следующее высказывание Иисуса: "Я не оставлю вас беспомощными сиротами; Я иду к вам. Пройдет еще немного времени, и мир перестанет видеть Меня. Но вы увидите Меня, и поскольку Я живу, то и вы будете жить"⁽¹⁾ Таким образом, Святой Дух - это не какая-то неизвестная часть Божества, а Сам Иисус Христос. Но что это значит для нас, если Иисус Христос живет в нас? Как я понимаю, мы становимся посланниками Бога.

В библейском отрывке речь также идет о посланнике, а именно о слуге Авраама. Он должен был искать жену для Исаака и нашел ее в родной семье Авраама. Когда его попросили остаться еще на несколько дней, он отказался. Он хотел завершить свою миссию без промедления. Мы можем перенести это отношение слуги на себя. Иисус сказал в Своей первосвященнической молитве: "Как Ты послал Меня в мир, так и Я пошлю их в мир"⁽²⁾ .

Таким образом, Святой Дух приходит не только для нас, но и для всего мира. Мы не только посланники Бога, но и сама весть. Мы не просто несем свет, мы сами являемся светом. Бог хочет, чтобы Иисус Христос был узнаваем всеми людьми через нас. Хотим ли этого и мы?

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Иоанна 14:18-19 [Новый Женевский перевод] (2) Иоанна 17:18 [Новый Женевский перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Понеділок, 20.04.2026

Слово з Біблії
Не перешкоджайте мені, бо Господь дав ласку на дорогу мою.
Буття 24:56

Навчальний текст
Ісус сказав: "Добре вам, що Я відходжу. Бо коли Я не піду, Утішитель не прийде до вас. А як Я піду, то пошлю Його до вас.
Івана 16:7

Щоденні тексти Моравської церкви

Божий посланець

Сьогодні я хотів би почати з навчального тексту. Ісус Христос оголосив своїм учням, що йде до Отця. Учні засмутилися через це. Але тоді Ісус сказав, що для учнів буде добре, якщо він піде, бо інакше Утішитель - тобто Святий Дух - не зможе прийти. Можливо, дехто з вас замислювався, чому одне залежить від іншого. Відповідь, яку я знайшов, полягає в наступному:

Ісус каже, що він піде в образі людини, але повернеться в образі Святого Духа. Сюди ж вписується і ця заява Ісуса: "Я не залишу вас безпорадними сиротами, Я йду до вас. Ще трохи, і світ мене більше не побачить. Але ви будете бачити Мене, і тому, що Я живу, будете жити і ви."⁽¹⁾ Отже, Святий Дух - це не якась невідома частина Божества, а сам Ісус Христос. Але що це означає для нас, якщо Ісус Христос живе в нас? Як я розумію, ми тоді є посланцями Бога.

Біблійний уривок також розповідає про посланця, а саме про слугу Авраама. Він мав шукати дружину для Ісаака і знайшов її в первісній родині Авраама. Коли його попросили залишитися ще на кілька днів, він відмовився. Він хотів завершити свою місію без зволікань. Ми можемо перенести це ставлення слуги на себе. Ісус сказав у своїй первосвященичій молитві: "Як ви мене послали у світ, так і я їх послав у світ"⁽²⁾ .

Отже, Святий Дух приходить не тільки для нас, але й для всього світу. Ми не просто Божі посланці, а саме послання. Ми не просто повідомляємо світло, ми самі є світлом. Тому Бог хоче, щоб Ісус Христос був впізнаваний усіма людьми через нас. Чи хочемо ми цього?

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Івана 14:18-19 [Новий Женевський переклад] (2) Івана 17:18 [Новий Женевський переклад]

20.04.2026 ,الإثنين خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

لاَ تَمْنَعُونِي، لأَنَّ الرَّبَّ أَعْطَى نِعْمَةً لِسَيْرِي.
سفر التكوين 24:56

نص تعليمي:

قال يسوع: "خَيْرٌ لَكُمْ أَنِّي مُنْطَلِقٌ. لأَنِّي إِنْ لَمْ أَنْطَلِقْ لاَ يَأْتِيكُمُ الْمُعَزِّي. وَلَكِنْ إِنْ مَضَيْتُ أَنَا أُرْسِلُهُ إِلَيْكُمْ.
يوحنا 16:7

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

رسول الله صلى الله عليه وسلم

أود اليوم أن أبدأ من النص التعليمي. أعلن يسوع المسيح لتلاميذه أنه ذاهب إلى الآب. حزن التلاميذ لهذا الأمر. ولكن بعد ذلك قال يسوع إنه سيكون من الجيد للتلاميذ أن يذهب هو، وإلا فإن المعزي - أي الروح القدس - لن يتمكن من المجيء. ربما تساءل بعضكم عن سبب اعتماد أحدهما على الآخر. الجواب الذي وجدته هو كما يلي:

إن يسوع يعبّر عن حقيقة أنه سيذهب في صورة إنسان، ولكنه سيعود في صورة الروح القدس. هذا القول من يسوع يتناسب أيضًا مع هذا: "لا أترككم أيتامًا عاجزين، أنا آتٍ إليكم. لن يراني العالم بعد ذلك إلا قليلاً، ثم لن يراني العالم بعد ذلك. ولكنكم سترونني، ولأنني حي ستحيون أنتم أيضًا"^[1] إذًا الروح القدس ليس جزءًا مجهولاً من اللاهوت، بل يسوع المسيح نفسه. ولكن ماذا يعني هذا بالنسبة لنا إذا كان يسوع المسيح يسكن فينا؟ كما أفهمه، نحن إذًا رسل الله.

الفقرة من الكتاب المقدس تتحدث أيضًا عن رسول، أي خادم إبراهيم. كان عليه أن يبحث عن زوجة لإسحاق، فوجدها في عائلة إبراهيم الأصلية. وعندما طُلب منه البقاء بضعة أيام أخرى، رفض. أراد أن يكمل مهمته دون تأخير. يمكننا أن ننقل موقف الخادم هذا إلى أنفسنا. قال يسوع في صلاته الكهنوتية العليا: "كما أرسلتني إلى العالم أرسلتهم أنا أيضًا إلى العالم"^[2]

الروح القدس لا يأتي من أجلنا فقط، بل من أجل العالم كله. نحن لسنا سفراء الله فقط، بل الرسالة نفسها. نحن أيضًا لسنا مجرد مبلغين للنور، بل نحن النور. لذلك يريد الله أن يكون يسوع المسيح معروفًا لجميع الناس من خلالنا. هل نريد ذلك أيضًا؟

طاب يومك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] يوحنا 14: 18-19 [ترجمة جنيف الجديدة] [2] يوحنا 17: 18 [ترجمة جنيف الجديدة]

Gedanken zur Losung für Sonntag, den 19.04.2026

Losungswort
Ich will das Verlorene wieder suchen und das Verirrte zurückbringen und das Verwundete verbinden und das Schwache stärken.
Hesekiel 34,16

Lehrtext
Ihr irrtet umher wie Schafe, doch jetzt seid ihr zurückgekehrt zum Hirten, zum Beschützer eurer Seelen.
1. Petrus 2,25

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Zurück nach Hause

Im Zusammenhang mit den heutigen Bibelversen wird Gottes Volk mit Schafen verglichen, die verirrt waren und nun nach Hause zurückkehren. Wie ich es verstehe, ist damit die Rückführung zu Gott gemeint. Im Losungswort kündigt Gott an, sich selbst darum zu kümmern. Die Hirten, die das eigentlich machen sollten, hatten die Menschen nämlich im Stich gelassen und nach eigenen Vorteilen gesucht.⁽¹⁾

Das Bild vom verirrten Schaf, das Hilfe braucht, ist uns ebenfalls aus dem Neuen Testament vertraut. So erzählte Jesus im Gleichnis vom verlorenen Schaf von einem Hirten, der neunundneunzig Schafe zurücklässt, um ein Einziges zu retten.⁽²⁾ Im Lehrtext nun schreibt der Apostel Petrus: „Ihr irrtet umher wie Schafe, doch jetzt seid ihr zurückgekehrt zum Hirten, zum Beschützer eurer Seelen.“ Hier ist es nicht der Hirte, der die Schafe holt – es sind die Schafe, die zu ihrem Hirten zurückkehren. Darin wird etwas sichtbar, was meiner Meinung nach essenziell zum Evangelium gehört: eine persönliche Entscheidung. Gott zwingt niemanden in sein Reich. Er bietet an, er fordert auf, er warnt manches Mal, er lädt ein und er wirbt um uns – und doch lässt er die Entscheidung dafür oder dagegen jeden Menschen selbst treffen.

Es sind nicht Argumente, die uns zu Gott ziehen. Es ist auch nicht die Angst, die uns in seine Arme treibt. Vielmehr ist es ein inneres Sehnen nach etwas, das verloren gegangen ist: unser Zuhause beim Vater. Hier greift der Vergleich von den Schafen, die auf der Suche nach guter Weide und Schutz umherirren. Wenn wir nun auf den „Beschützer“ unserer Seelen – nämlich Jesus Christus – treffen, werden wir freudig in seine Arme laufen. Er ist es, der Verirrte zurückbringt, Verwundete verbindet und Schwache stärkt. Er sucht nicht seinen eigenen Vorteil, sondern gab sich am Kreuz für uns hin. Er bringt uns nach Hause zum Vater – wenn wir es wollen.

Einen gesegneten Sonntag wünscht
Angela Mumssen

(1) Hes. 34,7-9 (2) Matt. 18,12-13

Gebet:
Danke, himmlischer Vater, für Jesus Christus, deinen Sohn. Danke, Herr Jesus, dass du zu uns gekommen bist, um uns den Weg zum Vater zu zeigen. Danke, dass du uns auf diesem Weg begleitest, uns hilfst und heilst. Du stärkst und behütest uns, sodass wir sicher ans Ziel kommen. Danke, Herr. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Sunday, 19.04.2026

Word from the Bible
I will seek again that which was lost, and bring back that which went astray, and bind up that which was wounded, and strengthen that which was weak.
Ezekiel 34:16

Teaching text
You wandered like sheep, but now you have returned to the shepherd, the protector of your souls.
1 Peter 2:25

Moravian Daily Texts

Back home

In the context of today's Bible verses, God's people are compared to sheep that have strayed and have now returned home. As I understand it, this refers to the return to God. In the Bible passage, God announces that he will take care of it himself. The shepherds who were supposed to do this had abandoned the people and sought their own advantages⁽¹⁾.

The image of the lost sheep that needs help is also familiar to us from the New Testament. In the parable of the lost sheep, Jesus tells of a shepherd who leaves ninety-nine sheep behind in order to save one.⁽²⁾ In the teaching text, the apostle Peter writes: "You wandered about like sheep, but now you have returned to the shepherd, the protector of your souls." Here it is not the shepherd who fetches the sheep - it is the sheep who return to their shepherd. This reveals something that, in my opinion, is essential to the gospel: a personal decision. God does not force anyone into his kingdom. He offers, he invites, he sometimes warns, he invites and he courts us - and yet he lets each person make the decision for or against it themselves.

It is not arguments that draw us to God. Nor is it fear that drives us into his arms. Rather, it is an inner longing for something that has been lost: our home with the Father. This is where the comparison of sheep wandering around in search of good pasture and protection comes into play. If we now meet the "protector" of our souls - namely Jesus Christ - we will run joyfully into his arms. He is the one who brings back the lost, binds up the wounded and strengthens the weak. He does not seek his own advantage, but gave himself for us on the cross. He brings us home to the Father - if we want him to.

Wishing you a blessed Sunday
Angela Mumssen

(1) Ezekiel 34:7-9 (2) Matthew 18:12-13

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Dimanche, 19.04.2026

Parole biblique
Je chercherai ce qui est perdu, je ramènerai ce qui est égaré, je panserai ce qui est blessé, je fortifierai ce qui est faible.
Ézéchiel 34.16

Texte d'enseignement
Vous étiez errants comme des brebis, mais maintenant vous êtes revenus au berger, au protecteur de vos âmes.
1 Pierre 2.25

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Retour à la maison

Dans le contexte des versets bibliques d'aujourd'hui, le peuple de Dieu est comparé à des brebis qui s'étaient égarées et qui reviennent maintenant à la maison. Si je comprends bien, il s'agit du retour à Dieu. Dans le passage biblique, Dieu annonce qu'il s'en occupera lui-même. Les bergers qui devaient s'en occuper avaient en effet abandonné les gens et cherché leurs propres avantages⁽¹⁾.

L'image de la brebis égarée qui a besoin d'aide nous est également familière dans le Nouveau Testament. Ainsi, dans la parabole de la brebis perdue, Jésus a parlé d'un berger qui laisse quatre-vingt-dix-neuf brebis pour n'en sauver qu'une seule.⁽²⁾ Or, dans le texte d'enseignement, l'apôtre Pierre écrit : "Vous étiez errants comme des brebis, mais maintenant vous êtes revenus au berger, au protecteur de vos âmes". Ici, ce n'est pas le berger qui va chercher les brebis - ce sont les brebis qui reviennent vers leur berger. On voit là quelque chose qui, à mon avis, fait partie intégrante de l'Évangile : une décision personnelle. Dieu ne force personne à entrer dans son royaume. Il propose, il invite, il met parfois en garde, il invite et il nous sollicite - et pourtant, il laisse chaque personne prendre elle-même la décision d'y adhérer ou non.

Ce ne sont pas les arguments qui nous attirent vers Dieu. Ce n'est pas non plus la peur qui nous pousse dans ses bras. Il s'agit plutôt d'une aspiration intérieure à quelque chose qui s'est perdu : notre maison auprès du Père. C'est là qu'intervient la comparaison avec les brebis qui errent à la recherche d'un bon pâturage et d'un abri. Si nous rencontrons le "protecteur" de nos âmes - à savoir Jésus-Christ -, nous courrons joyeusement dans ses bras. C'est lui qui ramène les égarés, panse les blessés et fortifie les faibles. Il ne cherche pas son propre intérêt, mais s'est livré pour nous sur la croix. Il nous ramène à la maison auprès du Père - si nous le voulons.

Je vous souhaite un dimanche béni
Angela Mumssen

(1) Ezéchiel 34,7-9 (2) Matthieu 18,12-13

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Domenica, 19.04.2026

Palabra de la Biblia
Volveré a buscar lo que se había perdido, haré volver lo que se había extraviado, vendaré lo que estaba herido y fortaleceré lo que estaba débil.
Ezequiel 34:16

Texto didáctico
Vosotros andabais errantes como ovejas, pero ahora habéis vuelto al pastor, protector de vuestras almas.
1 Pedro 2:25

Textos cotidianos de la Iglesia morava

De vuelta a casa

En el contexto de los versículos bíblicos de hoy, el pueblo de Dios es comparado con ovejas que se han descarriado y ahora han vuelto a casa. Según entiendo, esto se refiere al regreso a Dios. En el pasaje bíblico, Dios anuncia que él mismo se encargará de ello. Los pastores que debían hacerlo habían abandonado al pueblo y buscaban sus propias ventajas⁽¹⁾.

La imagen de la oveja perdida que necesita ayuda también nos es familiar por el Nuevo Testamento. En la parábola de la oveja perdida, Jesús habla de un pastor que deja noventa y nueve ovejas para salvar a una⁽²⁾. En el texto didáctico, el apóstol Pedro escribe: "Vosotros andabais errantes como ovejas, pero ahora habéis vuelto al pastor, protector de vuestras almas". Aquí no es el pastor el que va a buscar a las ovejas, sino que son las ovejas las que vuelven a su pastor. Esto revela algo que, en mi opinión, es esencial para el Evangelio: una decisión personal. Dios no obliga a nadie a entrar en su reino. Ofrece, invita, a veces advierte, invita y corteja - y sin embargo deja que cada uno tome por sí mismo la decisión a favor o en contra.

No son los argumentos los que nos atraen hacia Dios. Tampoco es el miedo lo que nos empuja a sus brazos. Es más bien un anhelo interior de algo que se ha perdido: nuestro hogar con el Padre. Aquí es donde entra en juego la comparación de las ovejas que vagan en busca de buenos pastos y protección. Cuando nos encontremos con el "protector" de nuestras almas -es decir, Jesucristo- correremos alegremente a sus brazos. Él es quien trae de vuelta a los perdidos, venda a los heridos y fortalece a los débiles. No busca su propio provecho, sino que se entregó por nosotros en la cruz. Él nos lleva a casa, al Padre, si así lo queremos.

Les deseo un domingo lleno de bendiciones
Angela Mumssen

(1) Ezequiel 34:7-9 (2) Mateo 18:12-13

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Domingo, 19.04.2026

Palavra da Bíblia
Tornarei a buscar o que se perdeu, e trarei de volta o que se extraviou, e ligarei o que foi ferido, e fortalecerei o que estava fraco.
Ezequiel 34:16

Texto didático
Vocês andavam desgarrados como ovelhas, mas agora voltaram para o pastor, o protetor de suas almas.
1 Pedro 2:25

Textos diários da Igreja da Morávia

De volta para casa

No contexto dos versículos bíblicos de hoje, o povo de Deus é comparado a ovelhas que se perderam e agora voltaram para casa. Pelo que entendo, isso se refere ao retorno a Deus. Na passagem bíblica, Deus anuncia que Ele mesmo cuidará disso. Os pastores que deveriam fazer isso abandonaram o povo e buscaram suas próprias vantagens⁽¹⁾.

A imagem da ovelha perdida que precisa de ajuda também nos é familiar no Novo Testamento. Na parábola da ovelha perdida, Jesus fala de um pastor que deixa noventa e nove ovelhas para trás a fim de salvar uma.⁽²⁾ No texto didático, o apóstolo Pedro escreve: "Vocês andavam desgarrados como ovelhas, mas agora voltaram para o pastor, o protetor de suas almas". Aqui não é o pastor que vai buscar as ovelhas - são as ovelhas que retornam ao seu pastor. Isso revela algo que, em minha opinião, é essencial para o evangelho: uma decisão pessoal. Deus não força ninguém a entrar em seu reino. Ele oferece, convida, às vezes adverte, convida e nos corteja - e, ainda assim, permite que cada pessoa tome a decisão a favor ou contra.

Não são os argumentos que nos atraem a Deus. Tampouco é o medo que nos leva aos seus braços. Em vez disso, é um anseio interior por algo que foi perdido: nosso lar com o Pai. É aí que entra em cena a comparação das ovelhas que vagam em busca de um bom pasto e de proteção. Quando encontrarmos o "protetor" de nossas almas - ou seja, Jesus Cristo - correremos alegremente para seus braços. Ele é aquele que traz de volta o perdido, cura os feridos e fortalece os fracos. Ele não busca seu próprio benefício, mas se entregou por nós na cruz. Ele nos leva de volta para o Pai - se quisermos.

Desejo a você um domingo abençoado
Angela Mumssen

(1) Ezequiel 34:7-9 (2) Mateus 18:12-13

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Domingo, 19.04.2026

Parola della Bibbia
Cercherò di nuovo ciò che è andato perduto, riporterò indietro ciò che si è smarrito, riattaccherò ciò che è ferito e rafforzerò ciò che è debole".
Ezechiele 34:16

Testo didattico
Andavate in giro come pecore, ma ora siete tornati al pastore, il protettore delle vostre anime.
1 Pietro 2:25

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Tornare a casa

Nel contesto dei versetti biblici di oggi, il popolo di Dio è paragonato a pecore che si sono allontanate e ora sono tornate a casa. A mio avviso, questo si riferisce al ritorno a Dio. Nel passo biblico, Dio annuncia che se ne occuperà lui stesso. I pastori che avrebbero dovuto farlo hanno abbandonato il popolo e hanno cercato i propri vantaggi⁽¹⁾.

L'immagine della pecora smarrita che ha bisogno di aiuto ci è familiare anche dal Nuovo Testamento. Nella parabola della pecora smarrita, Gesù racconta di un pastore che abbandona novantanove pecore per salvarne una.⁽²⁾ Nel testo didattico, l'apostolo Pietro scrive: "Andavate in giro come pecore, ma ora siete tornati al pastore, protettore delle vostre anime". Qui non è il pastore che va a prendere le pecore, ma sono le pecore che tornano al loro pastore. Questo rivela qualcosa che, a mio avviso, è essenziale per il Vangelo: una decisione personale. Dio non costringe nessuno a entrare nel suo regno. Ci offre, ci invita, a volte ci avverte, ci invita e ci corteggia - e tuttavia lascia che ognuno prenda da solo la decisione a favore o contro.

Non sono gli argomenti ad attirarci a Dio. Né è la paura che ci spinge tra le sue braccia. È piuttosto la nostalgia interiore di qualcosa che è andato perduto: la nostra casa con il Padre. È qui che entra in gioco il paragone delle pecore che vagano in cerca di un buon pascolo e di protezione. Quando incontreremo il "protettore" delle nostre anime - cioè Gesù Cristo - correremo con gioia tra le sue braccia. Egli è colui che riporta i perduti, lega i feriti e rafforza i deboli. Non cerca il proprio vantaggio, ma si è dato per noi sulla croce. Ci riporta a casa dal Padre, se lo vogliamo.

Vi auguro una domenica benedetta
Angela Mumssen

(1) Ezechiele 34:7-9 (2) Matteo 18:12-13

Размышления о моравских ежедневных текстах на Воскресенье, 19.04.2026

Слово из Библии
Я взыщу потерянное, и возвращу заблудшее, и перевяжу израненное, и укреплю немощное.
Иезекииль 34:16

Обучающий текст
Вы блуждали, как овцы, но теперь вы вернулись к пастырю, защитнику душ ваших.
1 Петра 2:25

Ежедневные тексты Моравской церкви

Возвращение домой

В контексте сегодняшнего библейского стиха Божий народ сравнивается с овцами, которые блуждали и теперь вернулись домой. Как я понимаю, речь идет о возвращении к Богу. В библейском отрывке Бог объявляет, что позаботится об этом Сам. Пастухи, которые должны были это сделать, оставили народ и искали свои выгоды⁽¹⁾.

Образ заблудшей овцы, нуждающейся в помощи, знаком нам и по Новому Завету. В притче о потерянной овце Иисус рассказывает о пастухе, который оставляет девяносто девять овец, чтобы спасти одну.⁽²⁾ В учебном тексте апостол Петр пишет: "Вы блуждали, как овцы, но теперь вы возвратились к пастырю, защитнику душ ваших". Здесь не пастырь ищет овец - это овцы возвращаются к своему пастырю. Это говорит о том, что, на мой взгляд, очень важно для Евангелия: о личном решении. Бог никого не принуждает войти в Его Царство. Он предлагает, Он приглашает, Он иногда предупреждает, Он приглашает и Он ухаживает за нами - и все же Он позволяет каждому человеку самому принять решение за или против.

Не аргументы привлекают нас к Богу. Не страх толкает нас в Его объятия. Скорее, это внутренняя тоска по тому, что было утрачено: по нашему дому с Отцом. Именно здесь приходит на ум сравнение с овцами, бродящими в поисках хорошего пастбища и защиты. Когда мы встретим "защитника" наших душ - а именно Иисуса Христа, - мы с радостью бросимся в Его объятия. Он - тот, кто возвращает потерянных, перевязывает раненых и укрепляет слабых. Он не ищет своей выгоды, но отдал Себя за нас на кресте. Он возвращает нас домой к Отцу - если мы этого хотим.

Желаем вам благословенного воскресенья
Angela Mumssen

(1) Иезекииль 34:7-9 (2) Матфея 18:12-13

Думки про моравські щоденні тексти за Неділя, 19.04.2026

Слово з Біблії
Я шукатиму загублене, і поверну заблудле, і перев'яжу поранене, і зміцню немічне.
Єзекіїля 34:16

Навчальний текст
Ви блукали, як вівці, а тепер повернулися до пастиря, захисника душ ваших.
1 Петра 2:25

Щоденні тексти Моравської церкви

Повернулися додому

У контексті сьогоднішніх біблійних віршів Божий народ порівнюється з вівцями, які заблукали і тепер повернулися додому. Як я розумію, це стосується повернення до Бога. У біблійному уривку Бог оголошує, що Він сам подбає про це. Пастирі, які повинні були це зробити, покинули людей і шукали власної вигоди⁽¹⁾.

Образ загубленої вівці, яка потребує допомоги, також знайомий нам з Нового Завіту. У притчі про загублену вівцю Ісус розповідає про пастуха, який залишає дев'яносто дев'ять овець, щоб врятувати одну.⁽²⁾ У навчальному тексті апостол Петро пише: "Ви блукали, як вівці, а тепер повернулися до пастиря, захисника душ ваших". Тут не пастир веде овець, а вівці повертаються до свого пастиря. Це розкриває те, що, на мою думку, є важливим для Євангелія: особисте рішення. Бог нікого не примушує до свого Царства. Він пропонує, запрошує, іноді застерігає, запрошує і залицяється до нас - і все ж дозволяє кожній людині самій прийняти рішення "за" чи "проти".

До Бога нас тягнуть не аргументи. І не страх штовхає нас в Його обійми. Скоріше, це внутрішня туга за тим, що було втрачено: за нашим домом з Отцем. Тут напрошується порівняння з вівцями, які блукають у пошуках доброго пасовиська і захисту. Коли ми зустрінемо "захисника" нашої душі - а саме Ісуса Христа - ми радісно побіжимо в його обійми. Він є тим, хто повертає загублених, перев'язує поранених і зміцнює слабких. Він не шукає власної вигоди, але віддав себе за нас на хресті. Він приводить нас додому до Отця - якщо ми цього хочемо.

Бажаю вам благословенної неділі
Angela Mumssen

(1) Єзекіїля 34:7-9 (2) Матвія 18:12-13

19.04.2026 ,يوم الأحد خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

سَأَطْلُبُ ثَانِيَةً مَا كَانَ ضَائِعًا وَأَرُدُّ مَا كَانَ ضَالاًّ وَأَجْبُرُ مَا كَانَ جَرِيحًا وَأُقَوِّي مَا كَانَ ضَعِيفًا.
حزقيال 34:16

نص تعليمي:

لقد تجولتم مثل الخراف، لكنكم الآن عدتم إلى الراعي حامي أرواحكم.
1 بطرس 2:25

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

العودة إلى المنزل

في سياق آيات الكتاب المقدس اليوم، يُشبَّه شعب الله بالخراف التي ضلَّتْ وتعود الآن إلى البيت. كما أفهمها، يشير هذا إلى العودة إلى الله. في المقطع من الكتاب المقدس، يعلن الله أنه سيعتني بها بنفسه. فالرعاة الذين كان من المفترض أن يفعلوا ذلك قد تخلوا عن الشعب وسعوا وراء منافعهم الخاصة.^[1]

صورة الخروف الضال الذي يحتاج إلى مساعدة مألوفة لنا أيضًا من العهد الجديد. ففي مثل الخروف الضال يخبرنا يسوع عن الراعي الذي يترك تسعة وتسعين خروفًا من أجل إنقاذ واحد^[2]، وفي النص التعليمي يكتب بطرس الرسول: "تهيمون كالغنم الضالة ولكنكم الآن رجعتم إلى الراعي حامي نفوسكم". هنا ليس الراعي هو الذي يجلب الخراف، بل الخراف هي التي تعود إلى راعيها. هذا يكشف عن شيء هو، في رأيي، أساسي في الإنجيل: قرار شخصي. الله لا يجبر أحدًا على الدخول إلى ملكوته. إنه يعرض، ويدعو، وأحيانًا يحذّر، ويدعونا ويتودد إلينا - ومع ذلك يترك كل شخص يتخذ القرار بنفسه سواء كان مع أو ضد.

ليست الحجج هي التي تجذبنا إلى الله. ولا الخوف هو الذي يدفعنا إلى أحضانه. بل هو شوق داخلي إلى شيء مفقود: بيتنا مع الآب. هنا يأتي دور المقارنة بين الخراف التي تهيم على وجهها بحثًا عن المرعى الصالح والحماية. عندما نلتقي "حامي" أرواحنا - أي يسوع المسيح - سنركض بفرح إلى أحضانه. إنه هو الذي يعيد الضالين، ويضمد الجرحى، ويقوي الضعفاء. إنه لا يسعى لمصلحته، بل يبذل نفسه من أجلنا على الصليب. هو الذي يعيدنا إلى البيت إلى الآب - إذا أردنا ذلك.

تمنياتنا بيوم أحد مبارك
Angela Mumssen

[1] حزقيال 34:7-9 [2] متى 18:12-13

Gedanken zur Losung für Samstag, den 18.04.2026

Losungswort
Der HERR, dein Gott, ist ein verzehrendes Feuer und ein eifernder Gott.
5. Mose 4,24

Lehrtext
Darum, weil wir ein Reich empfangen, das nicht erschüttert wird, lasst uns dankbar sein und so Gott dienen mit Scheu und Furcht, wie es ihm gefällt.
Hebräer 12,28

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Ein verzehrendes Feuer

Im heutigen Losungswort warnte Mose das Volk Israel davor, sich ein Bildnis von Gott zu machen, da dieser „ein verzehrendes Feuer und ein eifernder Gott“ ist. Auch im Lehrtext werden wir aufgefordert, Gott mit Respekt zu begegnen, „denn“ – so lesen wir im Folgevers – „unser Gott ist ein verzehrendes Feuer.“⁽¹⁾ Diese Eigenschaft Gottes wird also im Alten wie auch im Neuen Testament erwähnt. Doch wie vereinbart sich das mit seiner Liebe und damit, dass wir ihn „Abba, lieber Vater!“⁽²⁾ nennen dürfen?

Offenbar sind wir Gott sehr wichtig. Ansonsten würde er uns einfach machen lassen, wie wir wollen. Es wäre ihm egal, wenn wir in unser Unglück laufen. Doch genau das Gegenteil ist der Fall: Gerade weil er uns liebt, eifert er um uns.

Ich möchte das am Beispiel eines Ehepaares veranschaulichen. Bei ihrer Hochzeit haben sie sich gegenseitig zugesagt, einander zu lieben. Doch im Laufe der Zeit stellt sich heraus, dass sie nicht wirklich die andere Person lieben, sondern ihre eigenen Vorstellungen in sie hineinprojizieren. Sie haben sich von ihrem Partner ein Bild gemacht, das nicht dem entspricht, wie er bzw. sie tatsächlich ist. In solch einer Beziehung kann keine echte Liebe entstehen, solange beide an ihren Bildern festhalten.

Ich glaube, in unserer Beziehung zu Gott ist es nicht anders. Seine Liebe zu uns besteht eben auch darin, dass er das bekämpft, was die Liebe zerstören kann. Deshalb nahm Jesus Christus unsere Schuld auf sich. Deshalb eifert Gott um uns. Deshalb ist er ein verzehrendes Feuer, das alles verbrennen will, was uns von ihm trennt. Dazu zählt auch, wenn wir uns ein Bild von ihm machen. Ob es nun in Stein gemeißelt ist oder sich nur in unseren Köpfen befindet, spielt dabei keine Rolle.

Für mich mündet alles in die Fragen: Wollen wir Gott lieben, wie er wirklich ist? Und sind wir bereit, uns von Gottesbildern zu trennen?

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Hebr. 12,29 [Luther 2017] (2) Röm. 8,15 [Luther 2017]

Als Inspiration zum Gebet einige Verse von Paulus:

Ja, ich möchte Christus immer besser kennen lernen;
ich möchte die Kraft, mit der Gott ihn von den Toten auferweckt hat, an mir selbst erfahren
und möchte an seinem Leiden teilhaben, sodass ich ihm bis in sein Sterben hinein ähnlich werde.
Dann werde auch ich - das ist meine feste Hoffnung - unter denen sein, die von den Toten auferstehen.

Phil. 3,10-11 [Neue Genfer Übersetzung]

Thoughts on Moravian Daily Texts for Saturday, 18.04.2026

Word from the Bible
The LORD your God is a consuming fire and a jealous God.
Deuteronomy 4:24

Teaching text
Therefore, since we are receiving a kingdom that will not be shaken, let us be thankful and so serve God with reverence and fear, as it pleases him.
Hebrews 12:28

Moravian Daily Texts

A consuming fire

In today's Bible passage, Moses warned the people of Israel not to make an image of God, as he is "a consuming fire and a jealous God". In the teaching text, we are also asked to treat God with respect, "for " - as we read in the following verse - "our God is a consuming fire."⁽¹⁾ This characteristic of God is therefore mentioned in both the Old and the New Testament. But how does this reconcile with his love and the fact that we are allowed to call him "Abba, dear Father!"⁽²⁾?

Obviously, we are very important to God. Otherwise he would simply let us do as we please. He wouldn't care if we ran into our misfortune. But the exact opposite is the case: precisely because he loves us, he is jealous for us.

I would like to illustrate this with the example of a married couple. When they got married, they promised to love each other. But over time, it turns out that they don't really love the other person, but project their own ideas onto them. They have created an image of their partner that does not correspond to what he or she is actually like. No real love can develop in a relationship like this as long as both people hold on to their images.

I believe that our relationship with God is no different. His love for us also consists of fighting against that which can destroy love. That is why Jesus Christ took our guilt upon himself. That is why God is jealous for us. That is why he is a consuming fire that wants to burn everything that separates us from him. This also includes when we form an image of him. Whether it is carved in stone or only in our heads is irrelevant.

For me, everything leads to the questions: Do we want to love God as he really is? And are we prepared to let go of our images of God?

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Hebrews 12:29 [Luther 2017] (2) Romans 8:15 [Luther 2017]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Samedi, 18.04.2026

Parole biblique
L'Éternel, ton Dieu, est un feu dévorant, un Dieu jaloux.
Deutéronome 4.24

Texte d'enseignement
C'est pourquoi, puisque nous recevons un royaume qui ne sera pas ébranlé, soyons reconnaissants et servons ainsi Dieu avec timidité et crainte, comme il le veut.
Hébreux 12.28

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Un feu dévorant

Dans le passage biblique d'aujourd'hui, Moïse a mis en garde le peuple d'Israël contre le fait de se faire une image de Dieu, car celui-ci est "un feu dévorant et un Dieu jaloux". Dans le texte didactique, nous sommes également invités à traiter Dieu avec respect, "car " - lisons-nous dans le verset suivant - "notre Dieu est un feu dévorant"⁽¹⁾ Cette caractéristique de Dieu est donc mentionnée dans l'Ancien comme dans le Nouveau Testament. Mais comment cela s'accorde-t-il avec son amour et avec le fait que nous puissions l'appeler "Abba, cher père !"⁽²⁾?

Apparemment, nous sommes très importants pour Dieu. Sinon, il nous laisserait simplement faire ce que nous voulons. Cela lui serait égal que nous courions à notre perte. Mais c'est exactement le contraire : c'est justement parce qu'il nous aime qu'il est jaloux de nous.

Je voudrais illustrer cela par l'exemple d'un couple marié. Lors de leur mariage, ils se sont promis de s'aimer mutuellement. Mais au fil du temps, il s'avère qu'ils n'aiment pas vraiment l'autre personne, mais qu'ils projettent sur elle leurs propres idées. Ils se sont fait une image de leur partenaire qui ne correspond pas à ce qu'il ou elle est réellement. Dans une telle relation, il ne peut y avoir de véritable amour tant que les deux s'accrochent à leurs images.

Je pense qu'il en va de même dans notre relation avec Dieu. Son amour pour nous consiste justement aussi à combattre ce qui peut détruire l'amour. C'est pourquoi Jésus-Christ a pris sur lui notre culpabilité. C'est pourquoi Dieu est jaloux de nous. C'est pourquoi il est un feu dévorant qui veut brûler tout ce qui nous sépare de lui. Cela implique aussi que nous nous fassions une image de lui. Qu'elle soit gravée dans la pierre ou qu'elle se trouve seulement dans notre tête, cela ne joue aucun rôle.

Pour moi, tout cela débouche sur les questions suivantes : voulons-nous aimer Dieu tel qu'il est vraiment ? Et sommes-nous prêts à nous séparer des images de Dieu ?

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Hébreux 12.29 [Luther 2017] (2) Romains 8.15 [Luther 2017]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Sabato, 18.04.2026

Palabra de la Biblia
Yahveh tu Dios es fuego consumidor y Dios ardiente.
Deuteronomio 4:24

Texto didáctico
Por tanto, puesto que recibimos un reino que no será conmovido, seamos agradecidos y sirvamos a Dios con reverencia y temor, como a él le agrada.
Hebreos 12:28

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Un fuego consumidor

En el pasaje bíblico de hoy, Moisés advirtió al pueblo de Israel que no se hiciera una imagen de Dios, ya que Él es "un fuego consumidor y un Dios celoso". En el texto didáctico también se nos pide que tratemos a Dios con respeto,"porque " -como leemos en el versículo siguiente-"nuestro Dios es un fuego consumidor"⁽¹⁾. Esta característica de Dios se menciona, pues, tanto en el Antiguo como en el Nuevo Testamento. Pero, ¿cómo se concilia esto con su amor y el hecho de que se nos permita llamarle "¡Abba, Padre querido!"⁽²⁾?

Evidentemente, somos muy importantes para Dios. De lo contrario, simplemente nos dejaría hacer lo que quisiéramos. No le importaría que corriéramos nuestra desgracia. Pero ocurre exactamente lo contrario: precisamente porque nos ama, tiene celos de nosotros.

Quisiera ilustrar esto con el ejemplo de un matrimonio. Cuando se casaron, prometieron amarse. Pero con el tiempo, resulta que en realidad no aman a la otra persona, sino que proyectan en ella sus propias ideas. Se han creado una imagen de su pareja que no se corresponde con cómo es en realidad. En una relación así no puede desarrollarse un amor verdadero mientras ambas personas se aferren a sus imágenes.

Creo que nuestra relación con Dios no es diferente. Su amor por nosotros consiste también en luchar contra lo que puede destruir el amor. Por eso Jesucristo cargó con nuestra culpa. Por eso Dios tiene celos de nosotros. Por eso es un fuego consumidor que quiere quemar todo lo que nos separa de Él. Esto incluye también cuando nos formamos una imagen de él. Que esté grabada en piedra o sólo en nuestra cabeza es irrelevante.

Para mí, todo nos lleva a preguntarnos: ¿Queremos amar a Dios tal como es? ¿Y estamos dispuestos a desprendernos de nuestras imágenes de Dios?

Que tengan un buen día
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Hebreos 12:29 [Lutero 2017 ] (2) Romanos 8:15 [Lutero 2017]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Sábado, 18.04.2026

Palavra da Bíblia
O Senhor, o seu Deus, é um fogo consumidor e um Deus ardente.
Deuteronômio 4:24

Texto didático
Portanto, visto que estamos recebendo um reino que não será abalado, sejamos gratos e sirvamos a Deus com reverência e temor, como é do seu agrado.
Hebreus 12:28

Textos diários da Igreja da Morávia

Um fogo consumidor

Na passagem bíblica de hoje, Moisés advertiu o povo de Israel a não fazer uma imagem de Deus, pois ele é "um fogo consumidor e um Deus ciumento". No texto didático, também nos é pedido que tratemos Deus com respeito,"pois " - como lemos no versículo seguinte -"nosso Deus é um fogo consumidor".⁽¹⁾ Essa característica de Deus é, portanto, mencionada tanto no Antigo quanto no Novo Testamento. Mas como isso se concilia com seu amor e com o fato de que podemos chamá-lo de "Aba, Pai querido!"⁽²⁾?

Obviamente, somos muito importantes para Deus. Caso contrário, ele simplesmente nos deixaria fazer o que quiséssemos. Ele não se importaria se tivéssemos que enfrentar nosso infortúnio. Mas é exatamente o oposto que acontece: exatamente porque nos ama, Ele tem ciúmes de nós.

Gostaria de ilustrar isso com o exemplo de um casal. Quando se casaram, prometeram amar um ao outro. Mas, com o tempo, descobre-se que eles não amam realmente a outra pessoa, mas projetam suas próprias ideias nela. Eles criaram uma imagem de seu parceiro que não corresponde a como ele é de fato. Nenhum amor verdadeiro pode se desenvolver em um relacionamento como esse enquanto as duas pessoas se apegarem às suas imagens.

Acredito que nosso relacionamento com Deus não é diferente. Seu amor por nós também consiste em lutar contra aquilo que pode destruir o amor. É por isso que Jesus Cristo tomou sobre si a nossa culpa. É por isso que Deus tem ciúmes de nós. É por isso que ele é um fogo consumidor que deseja queimar tudo o que nos separa dele. Isso também inclui quando formamos uma imagem dele. Se ela está gravada em pedra ou apenas em nossa cabeça, é irrelevante.

Para mim, tudo leva às seguintes perguntas: Queremos amar a Deus como ele realmente é? E estamos preparados para abrir mão de nossas imagens de Deus?

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

( 1) Hebreus 12:29 [Lutero 2017] (2) Romanos 8:15 [Lutero 2017]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sábado, 18.04.2026

Parola della Bibbia
L'Eterno, il tuo Dio, è un fuoco consumante e un Dio fervente.
Deuteronomio 4:24

Testo didattico
Poiché dunque riceviamo un regno che non sarà scosso, siamo riconoscenti e serviamo Dio con riverenza e timore, come a lui piace.
Ebrei 12:28

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Un fuoco che consuma

Nel passo biblico di oggi, Mosè avverte il popolo d'Israele di non farsi un'immagine di Dio, poiché egli è "un fuoco consumante e un Dio geloso". Nel testo dell'insegnamento, ci viene anche chiesto di trattare Dio con rispetto,"perché " - come si legge nel versetto successivo -"il nostro Dio è un fuoco che consuma"⁽¹⁾ Questa caratteristica di Dio è quindi menzionata sia nell'Antico che nel Nuovo Testamento. Ma come si concilia con il suo amore e con il fatto che ci è permesso di chiamarlo "Abba, Padre caro!"⁽²⁾?

Ovviamente, siamo molto importanti per Dio. Altrimenti ci lascerebbe semplicemente fare quello che vogliamo. Non gli importerebbe se ci imbattessimo nelle nostre disgrazie. Ma è esattamente il contrario: proprio perché ci ama, è geloso di noi.

Vorrei illustrare questo concetto con l'esempio di una coppia di sposi. Quando si sono sposati, hanno promesso di amarsi. Con il tempo, però, si scopre che non amano veramente l'altra persona, ma proiettano su di essa le proprie idee. Si sono creati un'immagine del partner che non corrisponde a quella reale. In una relazione di questo tipo non può svilupparsi un vero amore, finché entrambe le persone rimangono aggrappate alle loro immagini.

Credo che il nostro rapporto con Dio non sia diverso. Il suo amore per noi consiste anche nel lottare contro ciò che può distruggere l'amore. Per questo Gesù Cristo ha preso su di sé la nostra colpa. Per questo Dio è geloso di noi. Per questo è un fuoco consumante che vuole bruciare tutto ciò che ci separa da lui. Questo include anche quando ci formiamo un'immagine di lui. Che sia scolpita nella pietra o solo nella nostra testa è irrilevante.

Per me, tutto porta alle domande: vogliamo amare Dio come è veramente? E siamo pronti a lasciare andare le nostre immagini di Dio?

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ebrei 12:29 [Lutero 2017] (2) Romani 8:15 [Lutero 2017]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Суббота, 18.04.2026

Слово из Библии
Господь, Бог твой, есть огонь всепожирающий и Бог пламенный.
Второзаконие 4:24

Обучающий текст
Итак, поскольку мы получаем Царство, которое не поколеблется, будем благодарны и будем служить Богу с благоговением и страхом, как Ему угодно.
Евреям 12:28

Ежедневные тексты Моравской церкви

Огонь всепожирающий

В сегодняшнем библейском отрывке Моисей предостерегал народ Израиля от создания изображений Бога, поскольку Он - "огонь пожирающий и Бог ревнитель". В учебном тексте нас также просят относиться к Богу с уважением,"ибо " - как мы читаем в следующем стихе -"Бог наш есть огонь поядающий".⁽¹⁾ Таким образом, эта характеристика Бога упоминается как в Ветхом, так и в Новом Завете. Но как это сочетается с Его любовью и тем, что нам позволено называть Его "Авва, Отче!"⁽²⁾?

Очевидно, что мы очень важны для Бога. В противном случае Он просто позволил бы нам делать все, что мы хотим. Ему было бы все равно, если бы с нами приключилась беда. Но все обстоит с точностью до наоборот: именно потому, что Он любит нас, Он ревнует о нас.

Я хотел бы проиллюстрировать это на примере супружеской пары. Вступая в брак, они пообещали любить друг друга. Но со временем выясняется, что на самом деле они не любят другого человека, а проецируют на него свои собственные представления. Они создали образ своего партнера, который не соответствует тому, каким он является на самом деле. В таких отношениях не может возникнуть настоящей любви, пока оба человека придерживаются своих образов.

Я верю, что наши отношения с Богом ничем не отличаются. Его любовь к нам также заключается в борьбе с тем, что может разрушить любовь. Вот почему Иисус Христос взял на Себя нашу вину. Вот почему Бог ревнует о нас. Поэтому Он - огонь всепожирающий, который хочет сжечь все, что отделяет нас от Него. Это касается и того, как мы формируем Его образ. Высечен ли он в камне или только в нашей голове, не имеет значения.

Для меня все ведет к вопросам: хотим ли мы любить Бога таким, какой Он есть на самом деле? И готовы ли мы отпустить наши образы Бога?

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Евреям 12:29 [Luther 2017] (2) Римлянам 8:15 [Luther 2017]

Думки про моравські щоденні тексти за Субота, 18.04.2026

Слово з Біблії
Господь, Бог твій, - вогонь, що поглинає, і Бог палкий.
Повторення Закону 4:24

Навчальний текст
Отже, оскільки ми отримуємо царство, яке не захитається, будьмо вдячні і служімо Богові з благоговінням і страхом, як Йому до вподоби.
Євреїв 12:28

Щоденні тексти Моравської церкви

Вогонь, що поглинає

У сьогоднішньому біблійному уривку Мойсей застерігає ізраїльський народ, щоб вони не робили собі подоби Бога, бо Він "вогонь пожираючий і Бог ревнивий". У навчальному тексті нас також просять ставитися до Бога з повагою,"бо ", як читаємо в наступному вірші,"Бог наш - вогонь, що поглинає"⁽¹⁾. Таким чином, ця характеристика Бога згадується як у Старому, так і в Новому Завіті. Але як це узгоджується з Його любов'ю і тим фактом, що нам дозволено називати Його "Авва, Отче наш!"⁽²⁾?

Очевидно, що ми дуже важливі для Бога. Інакше Він просто дозволив би нам робити те, що нам заманеться. Йому було б байдуже, якщо б ми зіткнулися з нещастям. Але все відбувається з точністю до навпаки: саме тому, що Він любить нас, Він ревнує за нас.

Я хотів би проілюструвати це на прикладі подружньої пари. Коли вони одружувалися, то обіцяли любити одне одного. Але з часом виявляється, що вони насправді не люблять іншу людину, а проектують на неї свої власні уявлення. Вони створили образ свого партнера, який не відповідає тому, яким він є насправді. У таких стосунках не може виникнути справжньої любові, доки обидві людини тримаються за свої образи.

Я вірю, що наші стосунки з Богом нічим не відрізняються. Його любов до нас також полягає в боротьбі з тим, що може зруйнувати любов. Саме тому Ісус Христос взяв на себе нашу провину. Ось чому Бог ревнує за нас. Ось чому він є всепоглинаючим вогнем, який хоче спалити все, що відділяє нас від нього. Це стосується і того, коли ми формуємо його образ. Неважливо, чи він висічений на камені, чи тільки в нашій голові.

Для мене все веде до питань: чи хочемо ми любити Бога таким, яким він є насправді? І чи готові ми відпустити наші образи Бога?

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) До Євреїв 12:29 [Лютер 2017] (2) До Римлян 8:15 [Лютер 2017]

18.04.2026 ,يوم السبت خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

الرَّبُّ إِلَهُكُمْ نَارٌ مُؤَجَّجَةٌ وَإِلَهٌ مُتَّقِدٌ.
سفر التثنية 4:24

نص تعليمي:

إذًا، بما أننا نتلقى ملكوتًا لا يتزعزع، فلنكن شاكرين ونخدم الله بخشوع وخوف كما يرضيه.
عبرانيين 12:28

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

نيران ملتهبة

في مقطع اليوم من الكتاب المقدس، حذّر موسى شعب إسرائيل من أن يصنعوا صورة لله، لأنه "نار آكلة وإله غيور". في النص التعليمي، يُطلب منا أيضًا أن نعامل الله باحترام، "لأنه" - كما نقرأ في الآية التالية - "إلهنا نارٌ مُلتَهِمَة"^[1] لذلك فإن هذه الصفة لله مذكورة في العهد القديم والعهد الجديد على حد سواء. لكن كيف يتوافق هذا مع محبته ومع حقيقة أنه مسموح لنا أن ندعوه "يا أبي، يا أبي العزيز"^[2]؟ وإلا لتركنا ببساطة نفعل ما يحلو لنا. ما كان ليهتم إذا ما وقعنا في مصائبنا. لكن العكس تمامًا هو الصحيح: بالضبط لأنه يحبنا، فهو يغار علينا.

أود أن أوضح هذا بمثال زوجين متزوجين. في زفافهما، تعاهدا على أن يحب كل منهما الآخر. ولكن مع مرور الوقت، يتبين أنهما لا يحبان الشخص الآخر حقًا، ولكنهما يُسقطان أفكارهما الخاصة عليه. لقد خلقا صورة لشريكهما لا تتوافق مع حقيقته أو حقيقتها. في مثل هذه العلاقة، لا يمكن أن يتطور أي حب حقيقي طالما أن كلا الطرفين متشبثان بصورتهما. فمحبته لنا تقوم أيضًا على محاربة كل ما يمكن أن يدمر المحبة. لهذا السبب أخذ يسوع المسيح ذنبنا على عاتقه. لهذا السبب يغار الله علينا. لهذا السبب هو نارٌ آكلة تريد أن تحرق كل ما يفصلنا عنه. هذا يشمل أيضًا عندما نشكل صورة له. سواء كانت منقوشة على حجر أو في رؤوسنا فقط لا يهمّ إن كانت منحوتة في الحجر أو في رؤوسنا فقط.

بالنسبة لي، كل شيء يقودنا إلى السؤالين التاليين: هل نريد أن نحب الله كما هو حقًا؟ وهل نحن مستعدون للتخلي عن صورتنا عن الله؟ <

يوم مبارك لكم
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] عبرانيين 12:29 [لوثر 2017] [2] رومية 8:15 [لوثر 2017]

Gedanken zur Losung für Freitag, den 17.04.2026

Losungswort
Gott, du holst mich wieder herauf aus den Tiefen der Erde. Du machst mich sehr groß und tröstest mich wieder.
Psalm 71,20-21

Lehrtext
Jesus sprach: Jüngling, ich sage dir, steh auf! Und der Tote richtete sich auf und fing an zu reden, und Jesus gab ihn seiner Mutter.
Lukas 7,14-15

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Ein großes Wunder

Das heutige Losungswort ist Teil eines Gebets, in dem der Psalmist Gott sowohl um Bewahrung bittet als auch dessen Größe und Macht bekennt. Nun heißt es ja im Losungswort: „Gott, du holst mich wieder herauf aus den Tiefen der Erde.“ Wird darin die Hoffnung auf eine echte Totenauferweckung beschrieben? Erwartet also der Psalmist, dass er von den Toten wieder auferstehen wird? Ich denke das schon, obwohl man diesen Vers auch als eine Art blumiger Sprache verstehen kann, etwa im Sinne von: „Du holst mich wieder herauf aus den Tiefen meines Leidens oder der Gefahr.“ Auch damit erhebt Gott ja einen Menschen und tröstet ihn.

Während nun im Losungswort nicht ganz eindeutig eine Auferweckung von den Toten beschrieben wird, handelt der Lehrtext tatsächlich davon. Als Jesus gerade in die Stadt Nain hineingehen wollte, wurde ein junger verstorbener Mann auf einer Bahre hinausgetragen. Neben ihm war seine Mutter in tiefer Trauer. Das rührte Jesus so sehr an, dass er den Trauerzug stoppte und den Toten direkt ansprach: „Jüngling, ich sage dir, steh auf!“ Tatsächlich wurde der Tote wieder lebendig. An dieser Stelle wird Glaube konkret. Ich bin fest davon überzeugt, dass Gott hier tatsächlich einen Toten wieder zum Leben erweckt hat. Glauben wir, dass so etwas heute auch noch geschehen kann?

Bei dieser Frage stoße ich noch auf eine andere Frage: Passen wir unseren Glauben an das an, was wir für möglich halten – oder passen wir das, was wir für möglich halten, an unseren Glauben an? Ich glaube, dass Jesus Christus Tote auferweckt hat und dass in seinem Namen auch weitere Tote auferweckt werden. Doch es geht nicht nur um ein spektakuläres Wunder, sondern vor allem um das Mitleid, das Jesus mit der Mutter hatte. Wenn wir in dieser Gesinnung Jesu auf das Leid anderer reagieren, werden gewiss viele unserer Gebete erhört.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

Als Gebet ein kurzes Lied:

Glaube nur, glaube nur,
alles ist möglich, drum glaube nur.
Jesus ist hier, Jesus ist hier,
alles ist möglich, denn Jesus ist hier.

Herr Jesus Christus, wo du bist, da ist alles möglich. Ich setze meine ganze Hoffnung in deine Gnade und Liebe. Hilf dort, wo ich nicht mehr weiter weiß, und rette, wo ich keinen Ausweg mehr sehe. Ich danke dir, Jesus, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Friday, 17.04.2026

Word from the Bible
God, you bring me up again from the depths of the earth. You make me great and comfort me again.
Psalm 71:20-21

Teaching text
Jesus said, "Young man, I say to you, get up! And the dead man arose and began to speak, and Jesus gave him to his mother.
Luke 7:14-15

Moravian Daily Texts

A great miracle

Today's Bible passage is part of a prayer in which the psalmist both asks God for protection and confesses his greatness and power. The Bible passage says: "God, you bring me up again from the depths of the earth." Does this describe the hope of a genuine resurrection of the dead? Does the psalmist expect to be resurrected from the dead? I think so, although this verse can also be understood as a kind of flowery language, for example in the sense of: "You bring me up again from the depths of my suffering or danger." This is another way in which God lifts a person up and comforts them.

While the biblical text does not clearly describe a resurrection from the dead, the teaching text actually does. As Jesus was about to enter the city of Nain, a young man who had died was carried out on a stretcher. Next to him was his mother in deep mourning. Jesus was so moved by this that he stopped the funeral procession and addressed the dead man directly: "Young man, I say to you, get up!" The dead man actually came back to life. This is where faith becomes concrete. I am firmly convinced that God really did bring a dead man back to life here. Do we believe that something like this can still happen today?

With this question, I come across another question: do we adapt our faith to what we think is possible - or do we adapt what we think is possible to our faith? I believe that Jesus Christ raised the dead and that more dead will be raised in his name. However, it is not just about a spectacular miracle, but above all about the compassion that Jesus had for the mother. If we respond to the suffering of others in this spirit of Jesus, many of our prayers will certainly be answered.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Vendredi, 17.04.2026

Parole biblique
Dieu, tu me fais remonter des profondeurs de la terre. Tu me rends très grand, tu me consoles de nouveau.
Psaume 71.20-21

Texte pédagogique
Jésus dit : Jeune homme, je te le dis, lève-toi ! Et le mort se redressa et se mit à parler, et Jésus le donna à sa mère.
Luc 7,14-15

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Un grand miracle

La parole biblique d'aujourd'hui fait partie d'une prière dans laquelle le psalmiste demande à Dieu de le préserver tout en confessant sa grandeur et sa puissance. Or, la parole biblique dit : "Dieu, tu me fais remonter des profondeurs de la terre". Cela décrit-il l'espoir d'une véritable résurrection des morts ? Le psalmiste s'attend-il donc à être ressuscité d'entre les morts ? Je pense que oui, même si l'on peut aussi comprendre ce verset comme une sorte de langage fleuri, par exemple dans le sens de "tu me fais remonter des profondeurs de ma souffrance ou du danger". En effet, c'est aussi par ce biais que Dieu élève un homme et le réconforte.

Alors que le texte biblique ne décrit pas clairement une résurrection d'entre les morts, le texte didactique en parle effectivement. Alors que Jésus s'apprêtait à entrer dans la ville de Naïn, un jeune homme décédé fut emporté sur une civière. À ses côtés, sa mère était en proie à une profonde tristesse. Cela toucha tellement Jésus qu'il arrêta le cortège funèbre et s'adressa directement au mort : "Jeune homme, je te le dis, lève-toi". Effectivement, le mort est revenu à la vie. C'est là que la foi devient concrète. Je suis fermement convaincu que Dieu a effectivement ramené ici un mort à la vie. Croyons-nous qu'une telle chose puisse encore se produire aujourd'hui ?

En posant cette question, je me heurte à une autre question : adaptons-nous notre foi à ce que nous considérons comme possible - ou adaptonsnous ce que nous considérons comme possible à notre foi ? Je crois que Jésus-Christ a ressuscité des morts et que d'autres morts seront également ressuscités en son nom. Mais il ne s'agit pas seulement d'un miracle spectaculaire, mais surtout de la compassion que Jésus a eue pour sa mère. Si nous réagissons à la souffrance des autres dans cet état d'esprit de Jésus, il est certain que beaucoup de nos prières seront exaucées.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Venerdì, 17.04.2026

Palabra de la Biblia
Dios, tú me haces resurgir de las profundidades de la tierra. Me engrandeces y me consuelas de nuevo.
Salmo 71:20-21

Texto didáctico
Jesús dijo: "Joven, a ti te digo que te levantes. Y el muerto se levantó y comenzó a hablar, y Jesús se lo dio a su madre.
Lucas 7:14-15

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Un gran milagro

El pasaje bíblico de hoy forma parte de una oración en la que el salmista pide protección a Dios y confiesa su grandeza y poder. El pasaje bíblico dice: "Dios, tú me haces resurgir de las profundidades de la tierra". ¿Describe esto la esperanza de una auténtica resurrección de los muertos? ¿Espera el salmista ser resucitado de entre los muertos? Yo creo que sí, aunque este versículo también puede entenderse como una especie de lenguaje florido, por ejemplo en el sentido de: "Me sacas de nuevo de las profundidades de mi sufrimiento o peligro". Esta es otra forma en la que Dios levanta a una persona y la consuela.

Aunque el pasaje bíblico no describe claramente una resurrección de entre los muertos, el texto didáctico sí lo hace. Cuando Jesús estaba a punto de entrar en la ciudad de Naín, sacaron en un féretro a un joven que había muerto. Junto a él estaba su madre, profundamente afligida. Jesús se sintió tan conmovido que detuvo el cortejo fúnebre y se dirigió directamente al muerto: "Joven, te digo que te levantes". El muerto volvió a la vida. Aquí es donde la fe se hace concreta. Estoy firmemente convencido de que Dios realmente resucitó a un muerto. ¿Creemos que algo así puede suceder todavía hoy?

Con esta pregunta, se me plantea otra: ¿adaptamos nuestra fe a lo que creemos que es posible, o adaptamos lo que creemos que es posible a nuestra fe? Creo que Jesucristo resucitó a los muertos y que más muertos resucitarán en su nombre. Pero no se trata sólo de un milagro espectacular, sino sobre todo de la compasión que Jesús tuvo por la madre. Si respondemos al sufrimiento de los demás con este espíritu de Jesús, muchas de nuestras oraciones serán ciertamente escuchadas.

Que tengáis un día lleno de bendiciones
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Viernes, 17.04.2026

Palavra da Bíblia
Deus, o senhor me trouxe de volta das profundezas da terra. Tu me engrandeces e me consolas novamente.
Salmo 71:20-21

Texto didático
Jesus disse: "Jovem, eu lhe digo, levante-se! E o morto se levantou e começou a falar, e Jesus o entregou à sua mãe.
Lucas 7:14-15

Textos diários da Igreja da Morávia

Um grande milagre

A passagem bíblica de hoje faz parte de uma oração em que o salmista pede proteção a Deus e confessa sua grandeza e poder. A passagem bíblica diz: "Deus, tu me fazes subir novamente das profundezas da terra". Isso descreve a esperança de uma genuína ressurreição dos mortos? O salmista espera ser ressuscitado dentre os mortos? Acho que sim, embora esse versículo também possa ser entendido como um tipo de linguagem floreada, por exemplo, no sentido de: "Você me traz de volta das profundezas do meu sofrimento ou perigo". Essa é outra maneira pela qual Deus levanta uma pessoa e a conforta.

Embora a passagem bíblica não descreva claramente uma ressurreição dos mortos, o texto de ensino de fato descreve. Quando Jesus estava prestes a entrar na cidade de Naim, um jovem que havia morrido foi levado em um esquife. Ao lado dele estava sua mãe, em profundo luto. Jesus ficou tão comovido com isso que parou o cortejo fúnebre e se dirigiu diretamente ao morto: "Jovem, eu lhe digo, levante-se!" O morto de fato voltou à vida. É aqui que a fé se torna concreta. Estou firmemente convencido de que Deus realmente trouxe um homem morto de volta à vida aqui. Será que acreditamos que algo assim ainda pode acontecer hoje?

Com essa pergunta, deparo-me com outra questão: adaptamos nossa fé ao que acreditamos ser possível - ou adaptamos o que acreditamos ser possível à nossa fé? Acredito que Jesus Cristo ressuscitou os mortos e que mais mortos ressuscitarão em seu nome. No entanto, não se trata apenas de um milagre espetacular, mas, acima de tudo, da compaixão que Jesus teve pela mãe. Se respondermos ao sofrimento dos outros com esse espírito de Jesus, muitas de nossas orações certamente serão atendidas.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sexta-feira, 17.04.2026

Parola dalla Bibbia
Dio, tu mi fai risalire dalle profondità della terra. Mi rendi grande e mi consoli di nuovo.
Salmo 71:20-21

Testo didattico
Gesù disse: "Giovanotto, io ti dico: alzati! E il morto si alzò e cominciò a parlare, e Gesù lo consegnò a sua madre.
Luca 7:14-15

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Un grande miracolo

Il brano biblico di oggi fa parte di una preghiera in cui il salmista chiede a Dio protezione e confessa la sua grandezza e potenza. Il passo biblico dice: "Dio, tu mi fai risalire dal profondo della terra". Descrive forse la speranza di una vera risurrezione dei morti? Il salmista si aspetta di essere risuscitato dai morti? Penso di sì, anche se questo versetto può essere inteso anche come una sorta di linguaggio fiorito, ad esempio nel senso di: "Tu mi fai risorgere dal profondo della mia sofferenza o del mio pericolo". Questo è un altro modo in cui Dio solleva una persona e la conforta.

Sebbene il passo biblico non descriva chiaramente una risurrezione dai morti, il testo didattico in realtà lo fa. Mentre Gesù stava per entrare nella città di Nain, un giovane morto veniva portato via su una bara. Accanto a lui c'era sua madre in profondo lutto. Gesù ne fu così commosso che fermò il corteo funebre e si rivolse direttamente al morto: "Giovanotto, io ti dico: alzati!". Il morto tornò effettivamente in vita. È qui che la fede diventa concreta. Sono fermamente convinto che Dio abbia davvero riportato in vita un uomo morto. Crediamo che una cosa del genere possa accadere anche oggi?

Con questa domanda, mi imbatto in un'altra questione: adattiamo la nostra fede a ciò che crediamo sia possibile - o adattiamo ciò che crediamo sia possibile alla nostra fede? Credo che Gesù Cristo abbia risuscitato i morti e che altri morti saranno risuscitati nel suo nome. Tuttavia, non si tratta solo di un miracolo spettacolare, ma soprattutto della compassione che Gesù ha avuto per la madre. Se rispondiamo alla sofferenza degli altri con questo spirito di Gesù, molte delle nostre preghiere saranno certamente esaudite.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

Размышления о моравских ежедневных текстах на Пятница, 17.04.2026

Слово из Библии
Боже, Ты вновь поднимаешь меня из глубин земли. Ты делаешь меня великим и вновь утешаешь меня.
Псалом 71:20-21

Обучающий текст
Иисус сказал: "Юноша, говорю тебе, встань! И встал мертвец, и начал говорить, и Иисус отдал его матери его.
Луки 7:14-15

Ежедневные тексты Моравской церкви

Великое чудо

Сегодняшний отрывок из Библии - это часть молитвы, в которой псалмопевец одновременно просит Бога о защите и признает Его величие и силу. Библейский отрывок гласит: "Боже, Ты снова поднимаешь меня из глубин земли". Описывает ли это надежду на подлинное воскресение мертвых? Ожидает ли псалмопевец воскресения из мертвых? Думаю, да, хотя этот стих можно понимать и как некий цветистый язык, например, в смысле: "Ты снова поднимаешь меня из глубин моих страданий или опасностей". Это еще один способ, с помощью которого Бог поднимает и утешает человека.

Хотя в библейском отрывке нет четкого описания воскресения из мертвых, в учебном тексте оно действительно есть. Когда Иисус собирался войти в город Наин, умершего юношу вынесли на телеге. Рядом с ним лежала его мать в глубоком трауре. Иисус был так тронут этим, что остановил похоронную процессию и обратился непосредственно к мертвецу: "Юноша, говорю тебе, встань!" Мертвец действительно ожил. Вот где вера становится конкретной. Я твердо убежден, что Бог действительно вернул к жизни мертвого человека. Верим ли мы, что нечто подобное может произойти и сегодня?

В связи с этим вопросом я столкнулся с другим: приспосабливаем ли мы нашу веру к тому, что, по нашему мнению, возможно, - или мы приспосабливаем то, что, по нашему мнению, возможно, к нашей вере? Я верю, что Иисус Христос воскрешал мертвых и что еще больше мертвых будут воскрешены во имя Его. Однако речь идет не только о впечатляющем чуде, но прежде всего о сострадании, которое Иисус испытывал к матери. Если мы будем реагировать на страдания других в духе Иисуса, многие наши молитвы обязательно будут услышаны.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

Думки про моравські щоденні тексти за Пятница, 17.04.2026

Слово з Біблії
Боже, Ти знову піднімаєш мене з глибин землі. Ти робиш мене великим і знову втішаєш мене.
Псалом 71:20-21

Навчальний текст
Ісус промовив: "Юначе, кажу тобі: Встань! І встав мертвий, і почав говорити, і віддав його Ісус матері його.
Луки 7:14-15

Щоденні тексти Моравської церкви

Велике чудо

Сьогоднішній біблійний уривок є частиною молитви, в якій псалмоспівець одночасно просить Бога про захист і визнає Його велич і силу. В уривку з Біблії сказано: "Боже, ти знову піднімаєш мене з глибини землі". Чи описує це надію на справжнє воскресіння мертвих? Чи очікує псалмоспівець воскресіння з мертвих? Я думаю, що так, хоча цей вірш можна також розуміти як своєрідну квітчасту мову, наприклад, в сенсі: "Ти знову піднімаєш мене з глибини моїх страждань або небезпеки". Це ще один спосіб, яким Бог піднімає людину і втішає її.

Хоча біблійний уривок чітко не описує воскресіння з мертвих, навчальний текст насправді описує його. Коли Ісус входив у місто Наїн, одного юнака, який помер, несли на возі. Поруч з ним була його мати в глибокому траурі. Ісус був настільки зворушений цим, що зупинив похоронну процесію і звернувся безпосередньо до померлого: "Юначе, кажу тобі, встань!". Мертвий дійсно повернувся до життя. Ось тут віра стає конкретною. Я твердо переконаний, що тут Бог справді воскресив мертвого чоловіка. Чи віримо ми, що щось подібне може статися сьогодні?

З цим питанням я стикаюся з іншим питанням: чи ми пристосовуємо нашу віру до того, в що віримо, що це можливо - або ми пристосовуємо те, в що віримо, що це можливо, до нашої віри? Я вірю, що Ісус Христос воскресив мертвих і що в Його ім'я воскресне ще більше мертвих. Однак мова йде не лише про вражаюче чудо, але, перш за все, про співчуття, яке Ісус мав до матері. Якщо ми реагуємо на страждання інших в цьому дусі Ісуса, багато наших молитов неодмінно будуть почуті.

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

17.04.2026 ,الجمعة خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

إلهي، أنت تُعيدني من أعماق الأرض. تجعلني عظيمًا جدًا وتريحني مرة أخرى.
مزمور 71: 20-21

نص تعليمي:

فَقَالَ يَسُوعُ: "أَيُّهَا الشَّابُّ، أَقُولُ لَكَ أَيُّهَا الشَّابُّ، قُمْ! فَقَامَ الْمَيِّتُ وَابْتَدَأَ يَتَكَلَّمُ، فَدَفَعَهُ يَسُوعُ إِلَى أُمِّهِ.
لوقا 7: 14-15

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

معجزة عظيمة

هذا المقطع من الكتاب المقدس اليوم هو جزء من صلاة يطلب فيها صاحب المزامير من الله الحماية ويعترف بعظمته وقدرته. يقول المقطع الإنجيلي: "يا الله ستُخرجني من أعماق الأرض". هل هذا يصف رجاء القيامة الحقيقية للموتى؟ هل يتوقع صاحب المزمور أن يُبعث من بين الأموات؟ أعتقد ذلك، على الرغم من أن هذه الآية يمكن أن تُفهم أيضًا على أنها نوع من اللغة المنمقة، على سبيل المثال بمعنى: "تُقيمني ثانية من أعماق أعماقي أو من أعماق خطري". هذه طريقة أخرى يقيم الله بها شخصًا ويعزّيه.

بينما لا يصف المقطع الإنجيلي بوضوح القيامة من الأموات، فإن النص التعليمي يصفها في الواقع. بينما كان يسوع على وشك دخول مدينة نايين، كان هناك شاب قد مات محمولاً على نعش. وبجانبه كانت أمه في حداد عميق. تأثر يسوع بهذا الأمر لدرجة أنه أوقف موكب الجنازة وخاطب الميت مباشرة: "أيها الشاب، أقول لك أيها الشاب، قم!". عاد الميت بالفعل إلى الحياة. هنا يصبح الإيمان ملموسًا. أنا على قناعة راسخة بأن الله قد أحيا ميتًا بالفعل هنا. هل نؤمن بأنَّ شيئًا كهذا يمكن أن يحدث اليوم؟

من خلال هذا السؤال، يصادفني سؤال آخر: هل نكيِّف إيماننا مع ما نعتقد أنه ممكن - أم نكيِّف ما نعتقد أنه ممكن مع إيماننا؟ أنا أؤمن أن يسوع المسيح أقام الموتى وأن المزيد من الموتى سيُقامون باسمه. ولكن الأمر لا يتعلق فقط بمعجزة مذهلة، ولكن قبل كل شيء يتعلق بالشفقة التي كان يسوع يحملها تجاه الأم. إذا استجبنا لمعاناة الآخرين بهذا الموقف الذي اتبعه يسوع، فإن الكثير من صلواتنا ستُستجاب بالتأكيد. Pastor Hans-Peter Mumssen

Gedanken zur Losung für Donnerstag, den 16.04.2026

Losungswort
Der HERR sprach zu Jona: Meinst du, dass du mit Recht zürnst?
Jona 4,4

Lehrtext
Seid barmherzig, wie auch euer Vater barmherzig ist.
Lukas 6,36

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gnade oder Recht?

Das heutige Losungswort hat eine interessante Vorgeschichte: Gott hatte den Propheten Jona nach Ninive geschickt, damit dieser dort Gottes Gericht ankündigen sollte. In vierzig Tagen sollte die Stadt aufgrund ihrer Bosheit untergehen. Dies führte dazu, dass vom Herrscher bis zum Geringsten alle Buße in Sack und Asche taten, in der Hoffnung, Gott würde Gnade vor Recht ergehen lassen.⁽¹⁾ Und tatsächlich verschonte Gott sie, als er sah, wie sie sich von ihrem bösen Tun abwandten.

Nun sollte man meinen, dass diese Wendung Jona erfreut hätte, war es doch eine gewaltige Reaktion auf seine Botschaft. Erstaunlicherweise war er jedoch verärgert und wurde sogar wütend. Diese Leute hatten ihre Strafe doch verdient! Ein bisschen Buße – und nun ließ sie Gott einfach ungeschoren davonkommen? Wo blieb da die Gerechtigkeit? Er beschwerte sich bei Gott über dessen Barmherzigkeit und Güte.⁽²⁾ Mit keinem Wort erwähnte er, dass er sie gerade vor Kurzem an sich selbst erfahren hatte, als Gott ihn aus dem Bauch eines großen Fisches befreite. Jonas eigenes Leben war davon geprägt, schlechte Entscheidungen zu treffen, dann aber immer wieder zu Gott umzukehren. Im Grunde war er nicht anders als die Menschen in Ninive.

Es ist so eine Sache mit der Gnade: Sie hat die Macht, das Recht aufzuheben. Man kann sie nicht verdienen, dennoch kann man sie empfangen. Wer um Gnade bittet, weiß, dass es nicht in seiner Hand liegt, ob er sie erhält. Sie geht von dem aus, der sie gewährt – oder auch nicht.

Als Christen glauben wir, dass Gott uns seine Gnade und Barmherzigkeit in Jesus Christus schenkt. Im Lehrtext werden wir aufgefordert, barmherzig wie der Vater zu sein. Vielleicht denken wir auch manchmal wie Jona, dieser oder jene hätte eine Strafe verdient. Gott verschonte Ninive jedoch nicht, weil er gar nicht anders konnte. Er tat es, weil ihm die Menschen am Herzen lagen.⁽³⁾

Wer Christi Gnade für sich wünscht, sollte vorsichtig sein, andere zu verurteilen.⁽⁴⁾ Denn Gott liebt auch sie.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) Jona 3,1-10 (2) Jona 4,1-3 (3) Jona 4,11 (4) Luk. 6,37

Gebet:
Herr Jesus Christus, danke, dass wir durch dich Gnade und Barmherzigkeit vom Vater empfangen dürfen. Du kennst uns durch und durch und weißt auch, wie wir über andere denken. Hilf uns, sie mit den Augen des Vaters zu sehen, sodass wir nicht verdammen, sondern voller Güte und Erbarmen handeln und reden. Erneuere unser Denken und erfülle uns mit deiner Liebe zu allen Menschen – auch zu denjenigen, bei denen es uns schwerfällt. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Thursday, 16.04.2026

Word from the Bible
The LORD said to Jonah, "Do you think you are right to be angry?
Jonah 4:4

Teaching text
Be merciful, just as your father is merciful.
Luke 6:36

Moravian Daily Texts

Mercy or justice?

Today's Bible passage has an interesting background: God had sent the prophet Jonah to Nineveh to announce God's judgment there. In forty days, the city was to perish because of its wickedness. As a result, everyone from the ruler to the least repented in sackcloth and ashes in the hope that God would show mercy before justice.⁽¹⁾ And indeed, God spared them when he saw them turn from their wicked ways.

Now you would think that this turn of events would have pleased Jonah, as it was a tremendous response to his message. Surprisingly, however, he was annoyed and even became angry. These people deserved their punishment! A little repentance - and now God just let them get away with it? Where was the justice in that? He complained to God about his mercy and goodness.⁽²⁾ He never mentioned that he had recently experienced it himself when God freed him from the belly of a large fish. Jonah's own life was characterized by making bad decisions, but then always turning back to God. Basically, he was no different to the people in Nineveh.

It's a thing with grace: it has the power to overrule the law. You can't earn it, but you can still receive it. Those who ask for grace know that it is not in their hands whether they receive it. It comes from the one who grants it - or not.

As Christians, we believe that God gives us his grace and mercy in Jesus Christ. In the teaching text, we are asked to be merciful like the Father. Perhaps, like Jonah, we sometimes think that this or that person deserves to be punished. However, God did not spare Nineveh because he could not do otherwise. He did it because he cared about people⁽³⁾.

Those who desire Christ's grace for themselves should be careful about condemning others.⁽⁴⁾ For God loves them too.

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Jonah 3:1-10 (2) Jonah 4:1-3 (3) Jonah 4:11 (4) Luke 6:37

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Jeudi, 16.04.2026

Parole biblique
L'Éternel dit à Jonas : Penses-tu t'irriter avec raison ?
Jonas 4.4

Texte pédagogique
Soyez miséricordieux, comme votre Père est miséricordieux.
Luc 6,36

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Miséricorde ou justice ?

La parole biblique d'aujourd'hui a un antécédent intéressant : Dieu avait envoyé le prophète Jonas à Ninive pour y annoncer le jugement de Dieu. En quarante jours, la ville devait être détruite en raison de sa méchanceté. Du souverain au plus humble, tous se repentirent dans le sac et la cendre, dans l'espoir que Dieu leur accorderait sa miséricorde⁽¹⁾. Et Dieu les épargna effectivement lorsqu'il les vit se détourner de leurs mauvaises actions.

On pourrait penser que ce retournement de situation aurait réjoui Jonas, puisqu'il s'agissait d'une réaction violente à son message. Mais étonnamment, il a été contrarié et s'est même mis en colère. Ces gens avaient mérité leur punition ! Un peu de pénitence - et maintenant Dieu les laissait s'en tirer sans rien faire ? Où était la justice ? Il se plaignit à Dieu de sa miséricorde et de sa bonté⁽²⁾, sans mentionner qu'il venait d'en faire l'expérience sur lui-même, lorsque Dieu l'avait libéré du ventre d'un gros poisson. La propre vie de Jonas a été marquée par le fait de prendre de mauvaises décisions, mais de revenir ensuite toujours à Dieu. Au fond, il n'était pas différent des gens de Ninive.

La grâce a le pouvoir d'annuler le droit. On ne peut pas la mériter, mais on peut la recevoir. Celui qui demande la grâce sait qu'il ne dépend pas de lui de la recevoir. Elle émane de celui qui l'accorde - ou non.

En tant que chrétiens, nous croyons que Dieu nous offre sa grâce et sa miséricorde en Jésus-Christ. Dans le texte didactique, il nous est demandé d'être miséricordieux comme le Père. Peut-être nous arrive-t-il de penser, comme Jonas, que tel ou tel autre mérite d'être puni. Mais Dieu n'a pas épargné Ninive parce qu'il ne pouvait pas faire autrement. Il l'a fait parce qu'il se souciait des gens⁽³⁾.

Celui qui désire la grâce de Christ pour lui-même devrait faire attention à ne pas condamner les autres⁽⁴⁾, car Dieu les aime aussi.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Jonas 3.1-10 (2) Jonas 4.1-3 (3) Jonas 4.11 (4) Luc 6.37

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Giovedì, 16.04.2026

Palabra de la Biblia
El Señor dijo a Jonás: "¿Crees que tienes razón al enojarte?
Jonás 4:4

Texto didáctico
Sed misericordiosos, como vuestro padre es misericordioso.
Lucas 6:36

Textos cotidianos de la Iglesia morava

¿Misericordia o justicia?

El pasaje bíblico de hoy tiene un trasfondo interesante: Dios había enviado al profeta Jonás a Nínive para anunciarle su juicio. En cuarenta días, la ciudad perecería a causa de su maldad. Como resultado, todos, desde el gobernante hasta el más humilde, se arrepintieron en cilicio y ceniza con la esperanza de que Dios mostrara misericordia antes que justicia⁽¹⁾. Y, en efecto, Dios los perdonó cuando vio que se convertían de sus malos caminos.

Se podría pensar que este giro de los acontecimientos habría complacido a Jonás, ya que era una respuesta tremenda a su mensaje. Sin embargo, sorprendentemente, se sintió molesto e incluso se enfadó. Esta gente merecía su castigo. Un poco de arrepentimiento, ¿y ahora Dios les deja salirse con la suya? ¿Dónde estaba la justicia? Jonás se quejó a Dios de su misericordia y bondad^(2), sin mencionar que él mismo las había experimentado recientemente, cuando Dios lo liberó del vientre de un gran pez. La propia vida de Jonás se caracterizó por tomar malas decisiones, pero luego siempre volvía a Dios. En el fondo, no era diferente de la gente de Nínive.

La gracia tiene el poder de anular la ley. No puedes ganártela, pero puedes recibirla. Los que piden la gracia saben que no está en sus manos recibirla. Proviene de quien la concede, o no.

Como cristianos, creemos que Dios nos da su gracia y su misericordia en Jesucristo. En el texto de enseñanza, se nos pide que seamos misericordiosos como el Padre. Quizá, como Jonás, a veces pensamos que tal o cual persona merece ser castigada. Sin embargo, Dios no perdonó a Nínive porque no podía hacer otra cosa. Lo hizo porque se preocupaba por la gente⁽³⁾.

Los que desean la gracia de Cristo para sí mismos deben tener cuidado a la hora de condenar a los demás⁽⁴⁾, porque Dios también los ama.

Que tengan un día bendecido
Angela Mumssen

(1) Jonás 3:1-10 (2) Jonás 4:1-3 (3) Jonás 4:11 (4) Lucas 6:37

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Jueves, 16.04.2026

Palavra da Bíblia
O Senhor disse a Jonas: "Você acha que tem razão para ficar com raiva?
Jonas 4:4

Texto didático
Sejam misericordiosos, assim como seu pai é misericordioso.
Lucas 6:36

Textos diários da Igreja da Morávia

Misericórdia ou justiça?

A passagem bíblica de hoje tem um pano de fundo interessante: Deus havia enviado o profeta Jonas a Nínive para anunciar o julgamento de Deus na cidade. Em quarenta dias, a cidade deveria perecer por causa de sua maldade. Como resultado, todos, desde o governante até o menor, arrependeram-se com pano de saco e cinzas, na esperança de que Deus mostrasse misericórdia antes da justiça.⁽¹⁾ E, de fato, Deus os poupou quando os viu abandonar seus maus caminhos.

Seria de se esperar que essa reviravolta nos acontecimentos tivesse agradado Jonas, pois foi uma tremenda resposta à sua mensagem. Surpreendentemente, porém, ele ficou aborrecido e até mesmo irritado. Essas pessoas mereciam sua punição! Um pouco de arrependimento - e agora Deus simplesmente os deixava impunes? Onde estava a justiça nisso? Ele reclamou com Deus sobre sua misericórdia e bondade.⁽²⁾ Ele nunca mencionou que ele mesmo havia experimentado isso recentemente quando Deus o libertou da barriga de um grande peixe. A vida de Jonas se caracterizava por tomar decisões ruins, mas depois sempre se voltava para Deus. Basicamente, ele não era diferente das pessoas de Nínive.

A graça é assim: ela tem o poder de anular a lei. Você não pode merecê-la, mas ainda assim pode recebê-la. Aqueles que pedem a graça sabem que não está em suas mãos recebê-la ou não. Ela vem daquele que a concede - ou não.

Como cristãos, acreditamos que Deus nos dá sua graça e misericórdia em Jesus Cristo. No texto de ensino, somos convidados a ser misericordiosos como o Pai. Talvez, como Jonas, às vezes pensemos que essa ou aquela pessoa merece ser punida. No entanto, Deus não poupou Nínive porque não podia fazer outra coisa. Ele fez isso porque se importava com as pessoas⁽³⁾.

Aqueles que desejam a graça de Cristo para si mesmos devem ter cuidado ao condenar os outros.⁽⁴⁾ Pois Deus também os ama.

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Jonas 3:1-10 (2) Jonas 4:1-3 (3) Jonas 4:11 (4) Lucas 6:37

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quinta-feira, 16.04.2026

Parola dalla Bibbia
Il Signore disse a Giona: "Pensi di aver ragione di essere arrabbiato?
Giona 4:4

Testo didattico
Siate misericordiosi, come è misericordioso il padre vostro.
Luca 6:36

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Misericordia o giustizia?

Il brano biblico di oggi ha uno sfondo interessante: Dio aveva inviato il profeta Giona a Ninive per annunciarvi il giudizio di Dio. In quaranta giorni, la città sarebbe morta a causa della sua malvagità. Di conseguenza, tutti, dal sovrano al più piccolo, si pentirono in sacco e cenere nella speranza che Dio mostrasse misericordia prima della giustizia.⁽¹⁾ E in effetti Dio li risparmiò quando li vide allontanarsi dalle loro vie malvagie.

Ora si potrebbe pensare che questa svolta degli eventi avrebbe fatto piacere a Giona, poiché si trattava di una risposta straordinaria al suo messaggio. Sorprendentemente, invece, egli si sentì infastidito e addirittura si arrabbiò. Queste persone meritavano la loro punizione! Un po' di pentimento e ora Dio gliela fa passare liscia? Dov'era la giustizia in questo? Si lamentò con Dio della sua misericordia e della sua bontà.⁽²⁾ Non menzionò mai che l'aveva sperimentata di recente quando Dio lo aveva liberato dal ventre di un grosso pesce. La vita di Giona era caratterizzata dal prendere decisioni sbagliate, ma poi tornare sempre a Dio. In sostanza, non era diverso dagli abitanti di Ninive.

La grazia ha il potere di annullare la legge. Non si può guadagnare, ma si può ricevere. Chi chiede la grazia sa che non è nelle sue mani riceverla o meno. Viene da colui che la concede - oppure no.

Come cristiani, crediamo che Dio ci dia la sua grazia e la sua misericordia in Gesù Cristo. Nel testo dell'insegnamento ci viene chiesto di essere misericordiosi come il Padre. Forse, come Giona, a volte pensiamo che questa o quella persona meriti di essere punita. Tuttavia, Dio non ha risparmiato Ninive perché non poteva fare altrimenti. Lo fece perché si preoccupava delle persone⁽³⁾.

Coloro che desiderano la grazia di Cristo per se stessi dovrebbero stare attenti a condannare gli altri.⁽⁴⁾ Perché Dio ama anche loro.

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) Giona 3:1-10 (2) Giona 4:1-3 (3) Giona 4:11 (4) Luca 6:37

Размышления о моравских ежедневных текстах на Четверг, 16.04.2026

Слово из Библии
Господь сказал Ионе: "Думаешь ли ты, что вправе гневаться?
Иона 4:4

Обучающий текст
Будьте милосердны, как и отец ваш милосерд.
Луки 6:36

Ежедневные тексты Моравской церкви

Милосердие или справедливость?

У сегодняшнего библейского отрывка интересная предыстория: Бог послал пророка Иону в Ниневию, чтобы возвестить там о Божьем суде. Через сорок дней город должен был погибнуть из-за своего нечестия. В результате все, от правителя до нижайшего, покаялись в одежде и пепле в надежде, что Бог проявит милость прежде правосудия.⁽¹⁾ И действительно, Бог пощадил их, когда увидел, что они обратились от своих нечестивых путей.

Можно подумать, что такой поворот событий обрадовал Иону, ведь это был потрясающий ответ на его послание. Однако, как ни странно, он был раздосадован и даже рассердился. Эти люди заслужили свое наказание! Немного покаяния - и теперь Бог просто спускает им это с рук? Где же здесь справедливость? Он пожаловался Богу на Его милость и доброту.⁽²⁾ Он не упомянул, что сам недавно испытал это на себе, когда Бог освободил его из чрева огромной рыбы. Жизнь самого Ионы характеризовалась тем, что он принимал неверные решения, но потом всегда возвращался к Богу. По сути, он ничем не отличался от жителей Ниневии.

С благодатью дело обстоит так: она имеет силу отменить закон. Вы не можете заслужить ее, но вы можете получить ее. Те, кто просит о благодати, знают, что не от них зависит, получат ли они ее. Она исходит от Того, Кто дарует ее - или не дарует.

Как христиане, мы верим, что Бог дарует нам Свою благодать и милость в Иисусе Христе. В учебном тексте нас просят быть милосердными, как Отец. Возможно, подобно Ионе, мы иногда думаем, что тот или иной человек заслуживает наказания. Однако Бог пощадил Ниневию не потому, что не мог поступить иначе. Он сделал это, потому что заботился о людях⁽³⁾.

Те, кто желает для себя благодати Христа, должны быть осторожны в осуждении других.⁽⁴⁾ Ведь Бог любит и их.

Благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Иона 3:1-10 (2) Иона 4:1-3 (3) Иона 4:11 (4) Луки 6:37

Думки про моравські щоденні тексти за Четвер, 16.04.2026

Слово з Біблії
Господь сказав до Йони: "Чи ти вважаєш, що маєш право гніватися?
Йони 4:4

Навчальний текст
Будь милосердним, як і твій батько милосердний.
Луки 6:36

Щоденні тексти Моравської церкви

Милосердя чи справедливість?

Сьогоднішній біблійний уривок має цікаву передісторію: Бог послав пророка Йону до Ніневії, щоб оголосити там Божий суд. Через сорок днів місто мало загинути через свою нечестивість. В результаті всі, від правителя до найменшого, покаялися в мішковині та попелі в надії, що Бог проявить милосердя перед судом⁽¹⁾. І дійсно, Бог змилувався над ними, коли побачив, що вони навернулися з їхніх злих шляхів.

Здавалося б, такий поворот подій мав би порадувати Йону, адже це був чудовий відгук на його послання. Однак, на диво, він був роздратований і навіть розгнівався. Ці люди заслужили своє покарання! Трохи покаяння - і тепер Бог просто дозволяє їм вийти сухими з води? Де ж тут справедливість? Він скаржився Богові на Його милість і доброту.⁽²⁾ Він ніколи не згадував про те, що нещодавно сам пережив це, коли Бог звільнив його з черева великої риби. Життя самого Йони характеризувалося тим, що він приймав погані рішення, але потім завжди повертався до Бога. По суті, він нічим не відрізнявся від жителів Ніневії.

Так само і з благодаттю: вона має силу перемагати закон. Її не можна заслужити, але можна отримати. Ті, хто просить про благодать, знають, що не від них залежить, чи отримають вони її. Вона походить від того, хто її дарує - чи ні.

Як християни, ми віримо, що Бог дає нам свою благодать і милість в Ісусі Христі. У навчальному тексті нас просять бути милосердними, як Отець. Можливо, як і Йона, ми іноді думаємо, що та чи інша людина заслуговує на покарання. Однак Бог пощадив Ніневію не тому, що не міг вчинити інакше. Він зробив це тому, що піклувався про людей⁽³⁾.

Ті, хто бажає Христової благодаті для себе, повинні бути обережними в засудженні інших^(4), бо Бог любить і їх.

Благословенного вам дня
Angela Mumssen

(1) Йони 3:1-10 (2) Йони 4:1-3 (3) Йони 4:11 (4) Луки 6:37

16.04.2026 ,الخميس خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

قَالَ الرَّبُّ لِيُونَانَ: "أَتَظُنُّ أَنَّكَ عَلَى حَقٍّ أَنْ تَغْضَبَ؟
يونان 4:4

نص تعليمي:

كونوا رحماء كما أن أباكم رحيم.
لوقا 6:36

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

الرحمة أم العدالة؟

يحتوي مقطع اليوم من الكتاب المقدس على خلفية مثيرة للاهتمام: أرسل الله النبي يونان إلى نينوى ليعلن دينونة الله هناك. في أربعين يومًا، كان من المقرر أن تهلك المدينة بسبب شرورها. ونتيجة لذلك، تاب الجميع من الحاكم إلى أصغرهم مرتدين المسوح والرماد، آملين أن يرحمهم الله قبل أن يعدل.^[1] وبالفعل، أنقذهم الله عندما رآهم يرجعون عن طرقهم الشريرة.

الآن قد تظن أن هذا التحول في الأحداث كان سيسعد يونان، لأنه كان ردًا قويًا على رسالته. لكن المثير للدهشة أنه كان منزعجًا بل وغاضبًا. لقد استحق هؤلاء الناس عقابهم! القليل من التوبة - والآن تركهم الله يفلتون من العقاب؟ أين كان العدل في ذلك؟ لقد اشتكى إلى الله من رحمته وصلاحه^[2]، ولم يذكر أبدًا أنه اختبر ذلك بنفسه مؤخرًا عندما حرره الله من بطن سمكة كبيرة. لقد اتسمت حياة يونان نفسه باتخاذ قرارات سيئة، ولكنه كان يعود دائمًا إلى الله. في الأساس، لم يكن مختلفًا عن الناس في نينوى.

هذا شيء مع النعمة: لديها القدرة على نقض الناموس. لا يمكنك كسبها، ولكن لا يزال بإمكانك الحصول عليها. أولئك الذين يطلبون النعمة يعرفون أن الأمر ليس متروكًا لهم سواء حصلوا عليها أم لا. إنها تأتي من الشخص الذي يمنحها - أو لا.

نحن كمسيحيين نؤمن بأن الله يعطينا نعمته ورحمته في يسوع المسيح. في النص التعليمي، يُطلب منا أن نكون رحماء مثل الآب. ربما، مثل يونان، نعتقد أحيانًا أن هذا الشخص أو ذاك يستحق العقاب. ومع ذلك، لم يعف الله عن نينوى لأنه لم يستطع أن يفعل غير ذلك. لقد فعل ذلك لأنه كان يهتم بالناس.^[3]

أولئك الذين يرغبون في رحمة المسيح لأنفسهم يجب أن يكونوا حذرين من إدانة الآخرين^[4]، لأن الله يحبهم أيضًا.

أتمنى لكم يومًا مباركًا
Angela Mumssen

[1] يونان 3: 1-10 [2] يونان 4: 1-3 [3] يونان 4: 11 [4] لوقا 6: 37

Gedanken zur Losung für Mittwoch, den 15.04.2026

Losungswort
Vor dem HERRN her kam ein großer und gewaltiger Sturmwind, der Berge zerriss und Felsen zerbrach, in dem Sturmwind aber war der HERR nicht. Und nach dem Sturmwind kam ein Erdbeben, in dem Erdbeben aber war der HERR nicht. Und nach dem Erdbeben kam ein Feuer, in dem Feuer aber war der HERR nicht. Nach dem Feuer aber kam das Flüstern eines sanften Windhauchs.
1. Könige 19,11-12

Lehrtext
Kein Mensch hat Gott jemals gesehen. Nur der Eine, der selbst Gott ist und mit dem Vater in engster Gemeinschaft steht, hat uns gesagt und gezeigt, wer Gott ist.
Johannes 1,18

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gott erkennen

„Kein Mensch hat Gott jemals gesehen“ – so beginnt der heutige Lehrtext. Wie aber kann man dann erkennen, dass es Gott gibt und wie er ist? Nun, diese Frage beschäftigte gewiss auch den Propheten Elia, von dem das Losungswort handelt. Er war ein mutiger Prophet, der für die Sache Gottes eintrat. Er sah und demonstrierte sogar dessen Macht. Doch als Person war Elia eher ängstlich. Als Isebel, die Frau des Königs von Israel, ihm drohte, ihn umzubringen, war er völlig niedergeschlagen und verzweifelt.

In dieser Situation begegnete ihm Gott auf eine ganz bestimmte Art und Weise. Es geschah weder im Sturm noch im Erdbeben noch im Feuer, sondern in einem Windhauch – nicht mit lauten Fanfaren, sondern in leisen Klängen. Für mich ist das ein Zeichen von Gottes unbeschreiblicher Liebe zu den Seinen. Ja, wir können Gott nicht sehen, doch wir erkennen ihn in seinen Werken, seinem Wirken und seiner Nähe zu uns.

Wie Gott ist, erfahren wir aus seinem Wort. Doch welchem der vielen Worte von Menschen und Religionen können wir vertrauen? Ich denke, dem Wort, das nicht nur gesagt, sondern auch ausgeführt wurde. Was Gott Elia offenbarte, geschah tatsächlich. Vor allem aber erkannte Elia Gott an seiner Liebe zu ihm – im leisen Windhauch. Heute kann jeder Mensch diese Liebe Gottes persönlich erfahren. Sie ist in der Person Jesu Christi zu uns gekommen. Durch ihn hat sich Gottes Wort erfüllt. Durch ihn erfahren wir, wie Gott wirklich ist. Wollen wir diese Liebe Gottes an uns heranlassen? Sie kommt vielleicht nicht in lauten Tönen, doch sie wird uns verändern.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

Als Gebet heute das Lied „Die Liebe des Retters“:

Ich danke dir, Jesus, dass es deine Güte war,
die den Preis bezahlte und mich errettet hat.
Ich danke dir, Jesus, dass es deine Gnade war,
die die Sünde aller Welt auf die Schultern nahm.

Ich danke dir, Jesus, denn der Tod hat nicht gesiegt,
weil du auferstanden bist und nicht im Grabe bliebst.
Ich danke dir, Jesus, für das, was du mir gibst:
Ein Leben für die Ewigkeit, weil du in mir lebst.

Die Liebe des Retters hat triumphiert,
als du am Kreuz den Tod besiegtest,
wurd ich erlöst, wurd ich erlöst.
Amen.
Text & Musik: Mia Friesen & Stefan Schöpfle

Thoughts on Moravian Daily Texts for Wednesday, 15.04.2026

Bible passage
Before the LORD came a great and mighty whirlwind, which tore mountains asunder and broke rocks, but in the whirlwind the LORD was not. And after the whirlwind there was an earthquake, but in the earthquake the LORD was not. And after the earthquake there was a fire, but in the fire the LORD was not. But after the fire came the whisper of a gentle breeze.
1 Kings 19:11-12

Teaching text
No man has ever seen God. Only the One who is God himself and is in closest communion with the Father has told and shown us who God is.
John 1:18

Moravian Daily Texts

Recognizing God

"No man has ever seen God " - this is how today's teaching text begins. But how then can we recognize that God exists and what he is like? Well, this question certainly also occupied the prophet Elijah, who is the subject of the Bible text. He was a courageous prophet who stood up for the cause of God. He saw and even demonstrated his power. But as a person, Elijah was rather timid. When Jezebel, the wife of the king of Israel, threatened to kill him, he was completely depressed and desperate.

In this situation, God met him in a very specific way. It happened neither in a storm nor in an earthquake nor in fire, but in a breeze - not with loud fanfares, but in soft sounds. For me, this is a sign of God's indescribable love for his own. Yes, we cannot see God, but we recognize him in his works, his activity and his closeness to us.

We learn what God is like from his word. But which of the many words of people and religions can we trust? I think the word that was not only spoken, but also carried out. What God revealed to Elijah actually happened. Above all, Elijah recognized God by his love for him - in the gentle breeze. Today, every person can experience this love of God personally. It has come to us in the person of Jesus Christ. Through him, God's word has been fulfilled. Through him we experience what God is really like. Do we want to let this love of God come to us? It may not come in loud tones, but it will change us.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mercredi, 15.04.2026

Parole biblique
Devant l'Éternel vint un grand et violent ouragan, qui déchira les montagnes et brisa les rochers ; mais dans cet ouragan l'Éternel n'était pas. Après le vent de tempête, il y eut un tremblement de terre, mais l'Éternel n'était pas dans le tremblement de terre. Après le tremblement de terre, il y eut du feu, mais l'Éternel n'était pas dans le feu. Après le feu, il y eut le murmure d'un souffle de vent doux.
1 Rois 19.11-12

Texte d'enseignement
Aucun homme n'a jamais vu Dieu. Seul l'Unique, qui est lui-même Dieu et qui est en étroite communion avec le Père, nous a dit et montré qui est Dieu.
Jean 1.18

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Connaître Dieu

"Aucun homme n'a jamais vu Dieu " - c'est ainsi que commence le texte d'enseignement d'aujourd'hui. Mais alors, comment peut-on reconnaître que Dieu existe et comment il est ? Eh bien, cette question a certainement préoccupé le prophète Elie, dont il est question dans la Bible. C'était un prophète courageux qui défendait la cause de Dieu. Il a même vu et démontré sa puissance. Mais en tant que personne, Elie était plutôt craintif. Lorsque Jézabel, la femme du roi d'Israël, l'a menacé de le tuer, il était complètement abattu et désespéré.

Dans cette situation, Dieu l'a rencontré d'une manière très particulière. Cela ne s'est produit ni dans la tempête, ni dans le tremblement de terre, ni dans le feu, mais dans un souffle de vent - non pas avec des fanfares bruyantes, mais avec des sons légers. Pour moi, c'est un signe de l'amour indescriptible de Dieu pour les siens. Oui, nous ne pouvons pas voir Dieu, mais nous le reconnaissons dans ses œuvres, dans son action et dans sa proximité avec nous.

Nous apprenons ce qu'est Dieu par sa parole. Mais à laquelle des nombreuses paroles des hommes et des religions pouvons-nous faire confiance ? Je pense à la parole qui n'a pas seulement été dite, mais aussi exécutée. Ce que Dieu a révélé à Élie s'est effectivement produit. Mais surtout, Elie a reconnu Dieu à son amour pour lui - dans le souffle d'un vent léger. Aujourd'hui, tout homme peut faire l'expérience personnelle de cet amour de Dieu. Il nous est parvenu en la personne de Jésus-Christ. Par lui, la parole de Dieu s'est accomplie. Grâce à lui, nous découvrons ce qu'est réellement Dieu. Voulons-nous laisser cet amour de Dieu s'approcher de nous ? Il ne vient peut-être pas en fanfare, mais il nous transformera.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Mercoledì, 15.04.2026

Texto bíblico
Delante del SEÑOR vino un torbellino grande y poderoso, que partió montes y quebró peñascos; pero en el torbellino no estaba el SEÑOR. Después del torbellino hubo un terremoto, pero en el terremoto no estaba el SEÑOR. Y después del terremoto hubo fuego, pero en el fuego no estaba Yahveh. Pero después del fuego vino el susurro de una suave brisa.
1 Reyes 19:11-12

Texto didáctico
Ningún hombre ha visto jamás a Dios. Sólo Aquel que es Dios mismo y está en íntima comunión con el Padre nos ha dicho y mostrado quién es Dios.
Juan 1:18

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Reconocer a Dios

"Ningún hombre ha visto jamás a Dios ", así comienza el texto didáctico de hoy. Pero, ¿cómo podemos reconocer que Dios existe y cómo es? Sin duda, esta pregunta también preocupaba al profeta Elías, que es el protagonista del texto bíblico. Fue un profeta valiente que defendió la causa de Dios. Vio e incluso demostró su poder. Pero como persona, Elías era más bien tímido. Cuando Jezabel, la esposa del rey de Israel, amenazó con matarlo, se sintió completamente deprimido y desesperado.

En esta situación, Dios salió a su encuentro de una manera muy concreta. No ocurrió ni en una tormenta, ni en un terremoto, ni en fuego, sino en una brisa - no con fuertes fanfarrias, sino con sonidos suaves. Para mí, esto es un signo del amor indescriptible de Dios por los suyos. Sí, no podemos ver a Dios, pero lo reconocemos en sus obras, en su actividad y en su cercanía a nosotros.

Aprendemos cómo es Dios por su palabra. Pero, ¿de cuál de las muchas palabras de personas y religiones podemos fiarnos? Creo que en la palabra que no sólo se pronunció, sino que también se llevó a cabo. Lo que Dios reveló a Elías sucedió realmente. Sobre todo, Elías reconoció a Dios por su amor hacia él: en la suave brisa. Hoy, cada persona puede experimentar personalmente este amor de Dios. Nos ha llegado en la persona de Jesucristo. En él se ha cumplido la palabra de Dios. A través de él experimentamos cómo es Dios en realidad. ¿Queremos dejar que este amor de Dios venga a nosotros? Puede que no venga en voz alta, pero nos cambiará.

Que tengan un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Miércoles, 15.04.2026

Texto bíblico
Diante do Senhor veio um grande e impetuoso redemoinho, que despedaçou montanhas e quebrou rochas, mas no redemoinho o Senhor não estava. E depois do redemoinho houve um terremoto, mas no terremoto o Senhor não estava. E depois do terremoto houve um fogo, mas no fogo não estava o Senhor. Mas depois do fogo veio o sussurro de uma brisa suave.
1 Reis 19:11-12

Texto didático
Nenhum homem jamais viu Deus. Somente Aquele que é o próprio Deus e está em comunhão mais íntima com o Pai nos disse e mostrou quem é Deus.
João 1:18

Textos diários da Igreja da Morávia

Reconhecendo Deus

"Ninguém jamais viu a Deus " - é assim que começa o texto didático de hoje. Mas como, então, podemos reconhecer que Deus existe e como Ele é? Bem, essa pergunta certamente também preocupou o profeta Elias, que é o tema do texto bíblico. Ele foi um profeta corajoso que defendeu a causa de Deus. Ele viu e até demonstrou seu poder. Mas, como pessoa, Elias era bastante tímido. Quando Jezabel, a esposa do rei de Israel, ameaçou matá-lo, ele ficou completamente deprimido e desesperado.

Nessa situação, Deus o encontrou de uma maneira muito específica. Isso não aconteceu em uma tempestade, nem em um terremoto, nem em um incêndio, mas em uma brisa - não com fanfarras altas, mas com sons suaves. Para mim, esse é um sinal do amor indescritível de Deus pelos seus. Sim, não podemos ver Deus, mas nós o reconhecemos em suas obras, sua atividade e sua proximidade conosco.

Aprendemos como Deus é por meio de sua palavra. Mas em qual das muitas palavras de pessoas e religiões podemos confiar? Acho que na palavra que não foi apenas dita, mas também cumprida. O que Deus revelou a Elias realmente aconteceu. Acima de tudo, Elias reconheceu Deus por seu amor por ele - na brisa suave. Hoje, cada pessoa pode experimentar esse amor de Deus pessoalmente. Ele chegou até nós na pessoa de Jesus Cristo. Por meio dele, a palavra de Deus foi cumprida. Por meio dele, experimentamos como Deus realmente é. Queremos permitir que esse amor de Deus chegue até nós? Ele pode não vir em alto e bom som, mas nos transformará.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quarta-feira, 15.04.2026

Testo biblico
Davanti al Signore si scatenò un turbine grande e potente, che squarciò i monti e spezzò le rocce, ma nel turbine il Signore non c'era. E dopo il turbine venne un terremoto, ma nel terremoto il Signore non c'era. E dopo il terremoto ci fu un fuoco, ma nel fuoco l'Eterno non c'era. Ma dopo il fuoco venne il sussurro di una brezza leggera.
1 Re 19:11-12

Testo didattico
Nessun uomo ha mai visto Dio. Solo colui che è Dio stesso ed è in stretta comunione con il Padre ci ha detto e mostrato chi è Dio.
Giovanni 1:18

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Riconoscere Dio

"Nessuno ha mai visto Dio ": così inizia il testo didattico di oggi. Ma come possiamo riconoscere che Dio esiste e com'è? Ebbene, questa domanda preoccupava certamente anche il profeta Elia, che è il soggetto del testo biblico. Era un profeta coraggioso che si batteva per la causa di Dio. Ha visto e anche dimostrato la sua potenza. Ma come persona, Elia era piuttosto timido. Quando Gezabele, moglie del re d'Israele, minacciò di ucciderlo, era completamente depresso e disperato.

In questa situazione, Dio gli venne incontro in un modo molto specifico. Non avvenne né in una tempesta, né in un terremoto, né in un incendio, ma in una brezza, non con forti fanfare, ma con suoni sommessi. Per me, questo è un segno dell'indescrivibile amore di Dio per i suoi. Sì, non possiamo vedere Dio, ma lo riconosciamo nelle sue opere, nella sua attività e nella sua vicinanza a noi.

Impariamo com'è Dio dalla sua parola. Ma di quale delle tante parole di persone e religioni possiamo fidarci? Penso alla parola che non è stata solo pronunciata, ma anche realizzata. Ciò che Dio ha rivelato a Elia è accaduto realmente. Soprattutto, Elia ha riconosciuto Dio dal suo amore per lui - nella brezza leggera. Oggi, ogni persona può sperimentare personalmente questo amore di Dio. È arrivato a noi nella persona di Gesù Cristo. Attraverso di lui, la parola di Dio si è compiuta. Attraverso di lui sperimentiamo com'è veramente Dio. Vogliamo lasciare che questo amore di Dio venga a noi? Forse non arriverà con toni forti, ma ci cambierà.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

Размышления о моравских ежедневных текстах на Среда, 15.04.2026

Библейский текст
Пред Господом был сильный и мощный вихрь, который раздирал горы и разбивал скалы, но в вихре не было Господа. И после вихря было землетрясение, но в землетрясении не было Господа. И после землетрясения был огонь, но в огне не было Господа. А после огня пришел шепот легкого ветерка".
1 Царств 19:11-12

Обучающий текст
Никто из людей никогда не видел Бога. Только Тот, Кто Сам является Богом и находится в самом тесном общении с Отцом, рассказал и показал нам, Кто есть Бог.
Иоанна 1:18

Ежедневные тексты Моравской церкви

Познание Бога

"Никто никогда не видел Бога " - так начинается сегодняшний учебный текст. Как же мы можем узнать, что Бог существует и каков Он? Этот вопрос, несомненно, волновал и пророка Илию, о котором идет речь в этом библейском тексте. Он был мужественным пророком, отстаивавшим Божье дело. Он видел и даже демонстрировал свою силу. Но как человек Илия был довольно робок. Когда Иезавель, жена израильского царя, пригрозила убить его, он был совершенно подавлен и впал в отчаяние.

В этой ситуации Бог встретил его совершенно особым образом. Это произошло не в буре, не в землетрясении и не в огне, а в дуновении ветерка - не с громкими фанфарами, а с тихими звуками. Для меня это знак неописуемой любви Бога к своим. Да, мы не можем видеть Бога, но мы узнаем Его по Его делам, Его деятельности и Его близости к нам.

Мы узнаем, каков Бог, из Его слов. Но какому из многочисленных слов людей и религий мы можем доверять? Я думаю, что слову, которое было не только произнесено, но и исполнено. То, что Бог открыл Илии, произошло на самом деле. Прежде всего, Илия узнал Бога по Его любви к нему - в легком дуновении ветра. Сегодня каждый человек может лично испытать эту Божью любовь. Она пришла к нам в лице Иисуса Христа. Через Него исполнилось Божье Слово. Через Него мы переживаем, каков Бог на самом деле. Хотим ли мы позволить этой Божьей любви прийти к нам? Возможно, она не будет звучать громко, но она изменит нас.

Благословенного дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

Думки про моравські щоденні тексти за Середа, 15.04.2026

Біблійний текст
Перед Господнім лицем знявся великий і могутній вихор, що гори розбивав і каміння розбивав, але в тому вихорі не було Господа. А по вихорі був землетрус, але в землетрусі не було Господа. А після землетрусу стався вогонь, але в тому вогні не було Господа. А після вогню прийшов шепіт легкого вітерця.
1 Царів 19:11-12

Навчальний текст
Ніхто ніколи не бачив Бога. Лише Той, Хто Сам є Богом і перебуває в найтіснішому спілкуванні з Отцем, розповів і показав нам, хто є Бог.
Івана 1:18

Щоденні тексти Моравської церкви

Розпізнавання Бога

"Ніхто ніколи не бачив Бога " - так починається сьогоднішній навчальний текст. Але як тоді ми можемо розпізнати, що Бог існує і яким Він є? Це питання, безумовно, хвилювало і пророка Іллю, про якого йдеться в біблійному тексті. Він був відважним пророком, який відстоював Божу справу. Він бачив і навіть демонстрував Його силу. Але як людина, Ілля був досить боязким. Коли Єзавель, дружина ізраїльського царя, погрожувала вбити його, він був у повній депресії і відчаї.

У цій ситуації Бог зустрів його в дуже специфічний спосіб. Це сталося не в бурю, не в землетрус, не у вогонь, а в вітерець - не з гучними фанфарами, а з тихими звуками. Для мене це знак невимовної Божої любові до своїх. Так, ми не можемо бачити Бога, але ми впізнаємо Його в Його ділах, Його активності та близькості до нас.

Про те, яким є Бог, ми дізнаємося з Його слова. Але якому з багатьох слів людей і релігій ми можемо довіряти? Думаю, тому слову, яке було не тільки сказане, але й виконане. Те, що Бог відкрив Іллі, насправді сталося. Перш за все, Ілля впізнав Бога по Його любові до нього - по легкому вітерцю. Сьогодні кожна людина може відчути цю Божу любов особисто. Вона прийшла до нас в особі Ісуса Христа. Через нього сповнилося Боже слово. Через нього ми пізнаємо, яким насправді є Бог. Чи хочемо ми дозволити цій Божій любові прийти до нас? Можливо, вона не буде гучною, але вона змінить нас.

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

15.04.2026 ,الأربعاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

جَاءَتْ أَمَامَ الرَّبِّ زُوبَعَةٌ عَظِيمَةٌ عَظِيمَةٌ قَوِيَّةٌ قَوِيَّةٌ قَلَعَتِ الْجِبَالَ وَكَسَّرَتِ الصُّخُورَ، وَلَمْ يَكُنِ الرَّبُّ فِي الزَّمْجَةِ. وَبَعْدَ الزَّوْبَعَةِ كَانَتْ زَلْزَلَةٌ، وَلَكِنْ لَمْ يَكُنِ الرَّبُّ فِي الزَّلْزَلَةِ. وَبَعْدَ الزَّلْزَلَةِ كَانَتْ نَارٌ وَفِي النَّارِ لَمْ يَكُنِ الرَّبُّ. وَبَعْدَ النَّارِ جَاءَ هَمْسُ نَسِيمٍ لَطِيفٍ.
1ملوك 19:11-12

نص تعليمي:

لم ير الله أي إنسان على الإطلاق. وحده الذي هو الله نفسه وهو في أقرب شركة مع الآب هو الذي أخبرنا وأظهر لنا من هو الله.
يوحنا 1:18

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

التعرف على الله

"ما من إنسان رأى الله" - هكذا يبدأ نص تعليم اليوم. ولكن كيف يمكننا إذن أن ندرك أن الله موجود وكيف يكون؟ حسنًا، هذا السؤال بالتأكيد كان يشغل أيضًا النبي إيليا الذي هو موضوع النص الكتابي. لقد كان نبيًا شجاعًا دافع عن قضية الله. لقد رأى بل وأظهر قوته. ولكن كشخص، كان إيليا خجولاً إلى حد ما. عندما هددته إيزابل، زوجة ملك إسرائيل، بالقتل، كان محبطًا ويائسًا تمامًا.

في هذا الموقف، قابله الله بطريقة محددة جدًا. لم يحدث ذلك لا في عاصفة ولا في زلزال ولا في نار، بل في نسيم - ليس بأصوات عالية بل بأصوات ناعمة. بالنسبة لي، هذه علامة على محبة الله التي لا توصف لخاصته. نعم، نحن لا نستطيع أن نرى الله، ولكننا نتعرف عليه في أعماله ونشاطه وقربه منا،

نحن نتعلم كيف يكون الله من كلمته. ولكن أي من كلمات الناس والأديان الكثيرة يمكننا أن نثق بها؟ أعتقد أن الكلمة التي لم تُنطق فقط، بل نُفِّذت أيضًا. ما أعلنه الله لإيليا حدث بالفعل. قبل كل شيء، عرف إيليا الله من خلال محبته له - في النسيم العليل. اليوم، يمكن لكل إنسان أن يختبر محبة الله هذه شخصيًا. لقد جاءت إلينا في شخص يسوع المسيح. من خلاله تحققت كلمة الله. من خلاله نختبر ما هو الله حقًا. هل نريد أن ندع محبة الله هذه تأتي إلينا؟ قد لا تأتي بنبرة صاخبة، لكنها ستغيرنا. <

تمنياتنا بيوم مبارك Pastor Hans-Peter Mumssen

Gedanken zur Losung für Dienstag, den 14.04.2026

Losungswort
David sprach zum HERRN: Ich habe schwer gesündigt, dass ich das getan habe. Und nun, HERR, nimm weg die Schuld deines Knechts.
2. Samuel 24,10

Lehrtext
Wenn wir unsre Sünden bekennen, so ist er treu und gerecht, dass er uns die Sünden vergibt und reinigt uns von aller Ungerechtigkeit.
1. Johannes 1,9

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Befreit!

Im heutigen Losungswort lesen wir, dass David Gott darum bat, ihm seine schwere Schuld zu vergeben. Was aber war das für eine Schuld? David hatte eine Zählung der kriegsfähigen Männer in Israel und Juda vorgenommen. Ist denn so etwas ein Vergehen? Nun, selbst Joab, der Feldhauptmann Davids, war gegen eine Zählung, obwohl er ja das größte Interesse daran hätte haben müssen. Ganz am Anfang heißt es: „Und der Zorn des HERRN entbrannte abermals gegen Israel, und er reizte David gegen sie und sprach: Geh hin, zähle Israel und Juda!“⁽¹⁾ Ich verstehe das so, dass Israel sich nicht mehr auf Gott verließ. Das erzürnte Gott, und er reizte David dazu, sich mehr mit der eigenen militärischen Kraft zu befassen, anstatt ihm zu vertrauen. Davids Sünde bestand meiner Meinung nach also darin, dass er dem nicht widerstand, obwohl ihn Joab sogar davon abhalten wollte.

Nun lesen wir im Lehrtext, dass Gott uns vergibt, wenn wir unsere Sünden bekennen. Auch David erkannte, dass er aus einer falschen Gesinnung heraus gehandelt hatte, und bat Gott um Verzeihung. Darauf legte Gott ihm drei verschiedene Strafmaßnahmen vor.⁽²⁾ Er machte also nicht alles einfach ungeschehen. Den Grund erkennen wir in der Strafmaßnahme, die David wählte: Er wollte nicht in Menschenhände, sondern nur in Gottes Hand fallen, denn dieser ist gnädig und barmherzig.⁽³⁾ Die Wahl Davids bedeutete, dass er sich wieder nur auf Gott verlassen wollte. Seine Umkehr war also echt und nicht nur der Versuch, Konsequenzen zu umgehen.

Ich denke, das ist die tiefere Bedeutung des Lehrtextes. Mit dem Bekenntnis unserer Sünden ist kein Lippenbekenntnis gemeint, um ungeschoren davonzukommen. Vielmehr bedeutet es, dass jemand Gott wieder in allem vertrauen will. Der Ursprung der Sünde ist meiner Erkenntnis nach Misstrauen. Die Befreiung wiederum geschieht durch Vertrauen.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2.Sam. 24,1 [Luther 2017] (2) 2.Sam. 24,12-13 (3) 2.Sam. 24,14-16

Gebet:
Vater im Himmel, ich danke dir, dass ich bei dir durch Jesus Christus Vergebung und Annahme gefunden habe. Ich will mich ganz und gar auf dich und dein Wort verlassen. Und wenn ich einmal davon abkomme, hole mich bitte wieder zurück. Ich danke dir dafür, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Tuesday, 14.04.2026

Bible verse
David said to the LORD, "I have sinned greatly by doing this. And now, O LORD, take away the guilt of your servant.
2 Samuel 24:10

Teaching text
If we confess our sins, he is faithful and just to forgive us our sins and to cleanse us from all unrighteousness.
1 John 1:9

Moravian Daily Texts

Delivered!

In today's Bible passage, we read that David asked God to forgive him his heavy guilt. But what was this guilt? David had taken a census of the men in Israel and Judah who were fit for war. Is such a thing an offense? Well, even Joab, David's captain of the army, was against a census, although he should have had the greatest interest in it. At the very beginning it says: "And the anger of the LORD was kindled again against Israel, and he provoked David against them, saying, Go, number Israel and Judah."⁽¹⁾ I understand this to mean that Israel no longer relied on God. This angered God, and he provoked David to be more concerned with his own military strength instead of trusting him. So David's sin, in my opinion, was that he did not resist this, even though Joab tried to stop him.

Now we read in the teaching text that God forgives us when we confess our sins. David also recognized that he had acted out of a wrong mindset and asked God for forgiveness. God then presented him with three different punishments.⁽²⁾ So he did not simply undo everything. We can see the reason for this in the punishment David chose: he did not want to fall into human hands, but only into God's hands, for He is gracious and merciful.⁽³⁾ David's choice meant that he wanted to rely only on God again. So his repentance was genuine and not just an attempt to avoid consequences.

I think this is the deeper meaning of the teaching text. Confessing our sins is not lip service to get away with it. Rather, it means that someone wants to trust God again in everything. In my opinion, the origin of sin is mistrust. Liberation, in turn, happens through trust.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 24:1 [Luther 2017] (2) 2 Samuel 24:12-13 (3) 2 Samuel 24:14-16

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mardi, 14.04.2026

Parole biblique
David dit à l'Éternel : J'ai gravement péché en faisant cela. Et maintenant, Éternel, efface la faute de ton serviteur.
2 Samuel 24.10

Texte d'enseignement
Si nous confessons nos péchés, il est fidèle et juste pour nous pardonner nos péchés et nous purifier de toute iniquité.
1 Jean 1.9

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Libéré !

Dans le passage biblique d'aujourd'hui, nous lisons que David a demandé à Dieu de lui pardonner sa lourde faute. Mais quelle était cette faute ? David avait fait un recensement des hommes en âge de combattre en Israël et en Juda. Une telle chose est-elle une faute ? Eh bien, même Joab, le chef de l'armée de David, était opposé à ce recensement, alors qu'il aurait dû y trouver le plus grand intérêt. Au tout début, il est dit : "La colère de l'Éternel s'enflamma de nouveau contre Israël, et il excita David contre eux, en disant : Va, fais le dénombrement d'Israël et de Juda"⁽¹⁾ Je comprends cela comme suit : Israël ne se fiait plus à Dieu. Cela a irrité Dieu, et il a incité David à s'occuper davantage de sa propre force militaire au lieu de lui faire confiance. Le péché de David a donc été, à mon avis, de ne pas résister à cela, alors que Joab voulait même l'en empêcher.

Or, nous lisons dans le texte d'enseignement que Dieu nous pardonne si nous confessons nos péchés. David aussi a reconnu qu'il avait agi dans un mauvais état d'esprit et a demandé pardon à Dieu. Dieu lui a alors proposé trois sanctions différentes⁽²⁾. Il n'a donc pas tout simplement annulé. Nous en voyons la raison dans la mesure punitive que David a choisie : il ne voulait pas tomber entre les mains des hommes, mais uniquement entre celles de Dieu, car celui-ci est miséricordieux et compatissant.⁽³⁾ Le choix de David signifiait qu'il voulait à nouveau s'en remettre uniquement à Dieu. Son repentir était donc authentique, et pas seulement une tentative d'éviter les conséquences.

Je pense que c'est le sens profond du texte d'enseignement. La confession de nos péchés ne signifie pas une confession du bout des lèvres pour s'en tirer à bon compte. Cela signifie plutôt que quelqu'un veut à nouveau faire confiance à Dieu en tout. Je sais que l'origine du péché est la méfiance. La libération passe par la confiance.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 24.1 [Luther 2017] (2) 2 Samuel 24.12-13 (3) 2 Samuel 24.14-16

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Martedì, 14.04.2026

Versículo bíblico
David dijo a Yahveh: "He pecado mucho haciendo esto. Y ahora, oh SEÑOR, quita la culpa de tu siervo.
2 Samuel 24:10

Texto didáctico
Si confesamos nuestros pecados, él es fiel y justo para perdonar nuestros pecados y limpiarnos de toda maldad.
1 Juan 1:9

Textos cotidianos de la Iglesia morava

¡Liberados!

En el pasaje bíblico de hoy, leemos que David le pidió a Dios que le perdonara su gran culpa. Pero, ¿cuál era esa culpa? David había hecho un censo de los hombres de Israel y Judá aptos para la guerra. ¿Es tal cosa una ofensa? Bueno, incluso Joab, el capitán del ejército de David, estaba en contra de un censo, aunque debería haber tenido el mayor interés en él. Al principio dice:"Y la ira de Yahveh se encendió de nuevo contra Israel, y provocó a David contra ellos, diciendo: Ve, cuenta a Israel y a Judá"⁽¹⁾. Entiendo que esto significa que Israel ya no contaba con Dios. Esto enfureció a Dios, y provocó a David a preocuparse más por su propia fuerza militar en lugar de confiar en él. Así que el pecado de David, en mi opinión, fue que no se resistió a esto, a pesar de que Joab trató de detenerlo.

Ahora bien, leemos en el texto de enseñanza que Dios nos perdona cuando confesamos nuestros pecados. David también reconoció que había actuado con una mentalidad equivocada y pidió perdón a Dios. Entonces Dios le propuso tres castigos diferentes⁽²⁾, de modo que no se limitó a deshacerlo todo. Podemos reconocer la razón de ello en el castigo que David eligió: no quería caer en manos humanas, sino sólo en las de Dios, porque Él es clemente y misericordioso⁽³⁾. La elección de David significaba que una vez más quería confiar sólo en Dios. Así que su arrepentimiento fue genuino y no sólo un intento de evitar las consecuencias.

Creo que este es el significado más profundo del texto de enseñanza. Confesar nuestros pecados no significa hablar de boquilla para salir impunes. Más bien significa que alguien quiere volver a confiar en Dios en todo. En mi opinión, el origen del pecado es la desconfianza. La liberación, a su vez, pasa por la confianza.

Que tengas un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 24:1 [Lutero 2017] (2) 2 Samuel 24:12-13 (3) 2 Samuel 24:14-16

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Martes, 14.04.2026

Versículo bíblico
Davi disse ao Senhor: "Pequei muito ao fazer isso. Agora, pois, ó Senhor, tira a culpa do teu servo.
2 Samuel 24:10

Texto didático
Se confessarmos os nossos pecados, ele é fiel e justo para nos perdoar os pecados e nos purificar de toda injustiça.
1 João 1:9

Textos diários da Igreja da Morávia

Libertos!

Na passagem bíblica de hoje, lemos que Davi pediu a Deus que perdoasse sua pesada culpa. Mas que culpa era essa? Davi havia feito um censo dos homens em Israel e Judá que estavam aptos para a guerra. Isso é uma ofensa? Bem, até Joabe, o capitão do exército de Davi, era contra o censo, embora devesse ter o maior interesse nele. Logo no início está escrito:"E a ira do SENHOR tornou a acender-se contra Israel, e provocou Davi contra eles, dizendo: Vai, recenseia a Israel e a Judá."⁽¹⁾ Entendo que isso significa que Israel não confiava mais em Deus. Isso irritou Deus e fez com que Davi se preocupasse mais com sua própria força militar em vez de confiar nele. Portanto, o pecado de Davi, em minha opinião, foi não ter resistido a isso, embora Joabe tenha tentado impedi-lo.

Agora lemos no texto didático que Deus nos perdoa quando confessamos nossos pecados. Davi também reconheceu que havia agido com base em uma mentalidade errada e pediu perdão a Deus. Deus, então, lhe apresentou três punições diferentes.⁽²⁾ Portanto, ele não simplesmente desfez tudo. Podemos reconhecer a razão disso no castigo que Davi escolheu: ele não queria cair nas mãos dos homens, mas somente nas mãos de Deus, pois Ele é gracioso e misericordioso.⁽³⁾ A escolha de Davi significava que, mais uma vez, ele queria confiar somente em Deus. Portanto, seu arrependimento foi genuíno e não apenas uma tentativa de evitar as consequências.

Acho que esse é o significado mais profundo do texto de ensino. Confessar nossos pecados não significa falar da boca para fora a fim de escapar impune. Em vez disso, significa que alguém quer confiar novamente em Deus em tudo. Em minha opinião, a origem do pecado é a desconfiança. A libertação, por sua vez, acontece por meio da confiança.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuel 24:1 [Lutero 2017] (2) 2 Samuel 24:12-13 (3) 2 Samuel 24:14-16

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Terça-feira, 14.04.2026

Versetto biblico
Davide disse all'Eterno: "Ho peccato molto facendo questo. E ora, o Signore, togli la colpa al tuo servo".
2 Samuele 24:10

Testo didattico
Se confessiamo i nostri peccati, egli è fedele e giusto da perdonarci i peccati e da purificarci da ogni iniquità.
1 Giovanni 1:9

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Liberati!

Nel brano biblico di oggi leggiamo che Davide chiese a Dio di perdonargli la sua pesante colpa. Ma qual era questa colpa? Davide aveva fatto un censimento degli uomini di Israele e Giuda che erano adatti alla guerra. Una cosa del genere è un'offesa? Ebbene, persino Joab, il capitano dell'esercito di Davide, era contrario al censimento, anche se avrebbe dovuto avere il massimo interesse in esso. All'inizio si legge:"L'ira dell'Eterno si accese di nuovo contro Israele e provocò Davide contro di loro, dicendo: "Va', fa' il censimento di Israele e di Giuda""^(1). Questo fece arrabbiare Dio e provocò Davide a preoccuparsi maggiormente della propria forza militare invece di fidarsi di Lui. Quindi il peccato di Davide, a mio avviso, è stato quello di non opporsi a questo, anche se Joab ha cercato di fermarlo.

Ora leggiamo nel testo didattico che Dio ci perdona quando confessiamo i nostri peccati. Anche Davide riconobbe di aver agito con una mentalità sbagliata e chiese perdono a Dio. Dio poi gli presentò tre diverse punizioni.⁽²⁾ Quindi non annullò semplicemente tutto. Possiamo riconoscerne la ragione nella punizione scelta da Davide: non voleva cadere nelle mani degli uomini, ma solo in quelle di Dio, perché Egli è benevolo e misericordioso.⁽³⁾ La scelta di Davide significava che ancora una volta voleva affidarsi solo a Dio. Quindi il suo pentimento era autentico e non solo un tentativo di evitare le conseguenze.

Credo che questo sia il significato più profondo del testo didattico. Confessare i propri peccati non vuol dire rendere un servizio a parole per poterla scampare. Piuttosto, significa che qualcuno vuole fidarsi di nuovo di Dio in tutto. A mio avviso, l'origine del peccato è la sfiducia. La liberazione, a sua volta, avviene attraverso la fiducia.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Samuele 24:1 [Lutero 2017] (2) 2 Samuele 24:12-13 (3) 2 Samuele 24:14-16

Размышления о моравских ежедневных текстах на Вторник, 14.04.2026

Думки про моравські щоденні тексти за Вівторок, 14.04.2026

Біблійний вірш
І сказав Давид до Господа: "Я дуже згрішив, зробивши це. А тепер, Господи, зніми провину з раба Твого.
2 Сам. 24:10

Навчальний текст
Коли ми визнаємо гріхи наші, то Він вірний і праведний, щоб простити нам гріхи наші та очистити нас від усякої неправди.
1 Івана 1:9

Щоденні тексти Моравської церкви

Визволено!

У сьогоднішньому біблійному уривку ми читаємо, що Давид попросив Бога простити йому його важку провину. Але в чому полягала ця провина? Давид провів перепис чоловіків Ізраїлю та Юдеї, які були придатні до війни. Чи є це злочином? Що ж, навіть Йоав, воєначальник Давида, був проти перепису, хоча мав би бути найбільше зацікавлений у ньому. На самому початку сказано:"І знову запалав гнів Господній на Ізраїля, і підбурив він Давида проти них, кажучи: "Іди, перелічи Ізраїля та Юду"⁽¹⁾ Я розумію, що це означає, що Ізраїль більше не покладався на Бога. Це розгнівало Бога, і він спровокував Давида більше дбати про власну військову силу замість того, щоб довіряти Йому. Тому гріх Давида, на мою думку, полягав у тому, що він не чинив опору цьому, хоча Йоав намагався його зупинити.

Тепер ми читаємо в навчальному тексті, що Бог прощає нас, коли ми сповідуємо свої гріхи. Давид також визнав, що вчинив неправильно, і попросив у Бога прощення. Тоді Бог дав йому три різні покарання.⁽²⁾ Отже, він не просто все скасував. Ми можемо впізнати причину цього в покаранні, яке вибрав Давид: він не хотів потрапити в людські руки, а тільки в Божі, бо Він милостивий і милосердний.⁽³⁾ Вибір Давида означав, що він знову хотів покладатися тільки на Бога. Отже, його покаяння було щирим, а не просто спробою уникнути наслідків.

Я думаю, що в цьому і є глибинний сенс повчального тексту. Сповідувати свої гріхи - це не означає на словах каятися, щоб вийти сухим з води. Скоріше, це означає, що людина хоче знову в усьому довіритися Богові. На мою думку, джерелом гріха є недовіра. Звільнення, в свою чергу, відбувається через довіру.

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) 2 Сам. 24:1 [Лютер 2017] (2) 2 Сам. 24:12-13 (3) 2 Сам. 24:14-16

14.04.2026 ,الثلاثاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

قَالَ دَاوُدُ لِلرَّبِّ: "أَخْطَأْتُ كَثِيرًا بِفِعْلِي هَذَا. وَالآنَ أَيُّهَا الرَّبُّ ارْفَعْ ذَنْبَ عَبْدِكَ.
2 صموئيل 24:10

نص تعليمي:

إذا اعترفنا بخطايانا فهو أمين وعادل ليغفر لنا خطايانا ويطهرنا من كل إثم.
1 يوحنا 1:9

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

تحرر!

في مقطع اليوم من الكتاب المقدس، نقرأ أن داود طلب من الله أن يغفر له دينه الثقيل. ولكن ماذا كان هذا الذنب؟ كان داود قد أخذ إحصاءً لرجال الحرب في إسرائيل ويهوذا. هل هذا ذنب؟ حسناً، حتى يوآب، قائد جيش داود، كان ضد الإحصاء رغم أنه كان يجب أن يكون له أكبر اهتمام به. يقول في البداية: "وَاشْتَعَلَ غَضَبُ الرَّبِّ أَيْضًا عَلَى إِسْرَائِيلَ وَأَغْضَبَ دَاوُدَ عَلَيْهِمْ قَائِلاً: "اذْهَبْ فَعُدَّ إِسْرَائِيلَ وَيَهُوذَا"^[1] أفهم من هذا أن إسرائيل لم يعد يعتمد على الله. وهذا أغضب الله، وأغضب داود، وأثار داود ليهتم أكثر بقوته العسكرية بدلاً من أن يثق به. إذًا خطيئة داود، في رأيي، أنه لم يقاوم ذلك، رغم أن يوآب حاول منعه.

الآن نقرأ في النص التعليمي أن الله يغفر لنا عندما نعترف بخطايانا. أدرك داود أيضًا أنه تصرف بعقلية خاطئة وطلب الغفران من الله. ثم عرض عليه الله بعد ذلك ثلاث عقوبات مختلفة^[2]. ويمكننا أن ندرك سبب ذلك في العقاب الذي اختاره داود: لم يرد أن يقع في أيدي البشر، بل في يد الله وحده، لأنه كريم ورحيم^[3]، فاختيار داود يعني أنه أراد مرة أخرى أن يتكل على الله وحده. لذلك كانت توبته حقيقية ولم تكن مجرد محاولة لتجنب العواقب.

أعتقد أن هذا هو المعنى الأعمق للنص التعليمي. فالاعتراف بخطايانا لا يعني أن نعترف بخطايانا من أجل أن نهرب من العقاب. بل يعني أن الإنسان يريد أن يثق بالله من جديد في كل شيء. في رأيي أن أصل الخطيئة هو عدم الثقة. أما التحرر، من ناحية أخرى، فيحدث من خلال الثقة.

أتمنى لك يومًا مباركًا
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] 2 صموئيل الثاني 24: 1 [لوثر 2017] [2] 2 صموئيل الثاني 24: 12-13 [3] 2 صموئيل الثاني 24: 14-16

Gedanken zur Losung für Montag, den 13.04.2026

Losungswort
Meine Zeit steht in deinen Händen.
Psalm 31,16

Lehrtext
So seht nun sorgfältig darauf, wie ihr euer Leben führt, nicht als Unweise, sondern als Weise.
Epheser 5,15

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Unsere Zeit in seinen Händen

In den heutigen Bibelversen kommen zwei Gedanken zum Ausdruck: Einerseits bestimmt Gott unsere Lebenszeit, andererseits liegt es in unserer Verantwortung, wie wir diese Zeit ausfüllen. Sowohl das eine als auch das andere behagt uns nicht immer. Manche hadern mit der Lebensspanne, die sie als zu kurz oder aber auch als zu lang empfinden. Andere wiederum sehen weniger sich selbst als ihre Umgebung dafür verantwortlich, wie sie ihr Leben führen.

Jesus sagte einmal: „Können all eure Sorgen euer Leben auch nur um einen einzigen Augenblick verlängern? Nein.“⁽¹⁾ Ebenso wenig helfen uns Sorgen bei den Herausforderungen, vor denen wir täglich stehen. Auch ändern sie nicht die Umstände, an denen wir uns reiben. Hilfreich ist es dagegen, Tag für Tag aus Gottes Hand zu nehmen, um dann an seiner Hand durch alles hindurchzugehen. David, von dem das Losungswort stammt, brachte Gott all seine Nöte, und zwar in dem tiefen Vertrauen, dass bei ihm Zuflucht und Rettung ist.⁽²⁾

Wie ist das bei uns – gerade wenn die Umstände alles andere als wünschenswert sind? Genau darauf geht der Apostel Paulus im Lehrtext und dessen Weiterführung ein: „So seht nun sorgfältig darauf, wie ihr euer Leben führt, nicht als Unweise, sondern als Weise, und kauft die Zeit aus, denn die Tage sind böse.“⁽³⁾ Keine heile Welt, sondern böse Tage. Denn in der Dunkelheit wird jedes noch so kleine Licht gebraucht. Deshalb sollen wir darauf achten, wie wir unser Leben führen – in guten und in schlechten Zeiten.

Das bedeutet manches Mal Freude, beinhaltet aber auch Verzicht und Überwindung. Als Jesus Christus auf diese Welt kam, verzichtete er auf die Herrlichkeit des Himmels.⁽⁴⁾ Er ging ans Kreuz, obwohl er die Macht hatte, Engel zu Hilfe zu rufen.⁽⁵⁾ Der leichtere Weg ist nicht immer der bessere. Wenn wir aber unsere Zeit aus Gottes Hand nehmen und darauf achten, unser Leben weise zu führen, werden wir nicht ohne Freude bleiben – schon hier und schließlich in der Ewigkeit.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) Matt. 6,27 [Neues Leben Übersetzung] (2) Ps. 31,1-6 (3) Eph. 5,15-16 [Luther 2017] (4) Phil. 2,6-7 (5) Matt. 26,53

Gebet:
Vater im Himmel, ich danke dir, dass du alles in der Hand hältst – auch unsere ganz persönliche Zeit hier auf Erden. Hilf mir, meine Tage so zu leben, wie es dir gefällt und dir Ehre macht. Hab Dank für alle Freude, die du mir schenkst. Doch auch in Herausforderungen möchte ich dein Licht leuchten lassen. Ich danke dir, dass du uns durch deinen guten Geist dabei zu Hilfe kommst. Durch dich wird das für uns Unmögliche möglich. Danke, Herr. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Monday, 13.04.2026

Bible verse
My time is in your hands.
Psalm 31:16

Teaching text
Take heed therefore how you conduct your lives, not as unwise but as wise.
Ephesians 5:15

Moravian Daily Texts

Our time in his hands

Today's Bible verses express two thoughts: on the one hand, God determines our time in life and, on the other, it is our responsibility how we fill this time. Both the one and the other do not always suit us. Some people struggle with their lifespan, which they feel is either too short or too long. Others, on the other hand, see themselves as less responsible for how they lead their lives than those around them.

Jesus once said: "Can all your worries prolong your life by a single moment? No."⁽¹⁾ Nor do worries help us with the challenges we face every day. Nor do they change the circumstances we struggle with. What is helpful, however, is to take each day from God's hand and then walk through everything by His hand. David, from whom the Bible passage comes, brought all his troubles to God in the deep trust that there is refuge and salvation in him⁽²⁾.

What is it like for us - especially when our circumstances are anything but desirable? This is exactly what the apostle Paul addresses in the teaching text and its continuation: "Take heed therefore how you conduct your lives, not as unwise but as wise, buying out the time, because the days are evil."⁽³⁾ Not a perfect world, but evil days. Because in the darkness, every little light is needed. That is why we should pay attention to how we live our lives - in good times and in bad.

Sometimes this means joy, but it also involves sacrifice and overcoming. When Jesus Christ came into this world, he renounced the glory of heaven.⁽⁴⁾ He went to the cross even though he had the power to call angels to help him.⁽⁵⁾ The easier way is not always the better way. But if we take our time from God's hand and take care to lead our lives wisely, we will not remain without joy - already here and ultimately in eternity.

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Matthew 6:27 [New Living Translation] (2) Psalms 31:1-6 (3) Ephesians 5:15-16 [Luther 2017] (4) Philippians 2:6-7 (5) Matthew 26:53

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Lundi, 13.04.2026

Parole biblique
Mes jours sont entre tes mains.
Psaume 31.16

Texte d'enseignement
Veillez donc attentivement à la manière dont vous menez votre vie, non pas comme des gens sans sagesse, mais comme des sages.
Éphésiens 5.15

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Notre temps entre ses mains

Les versets bibliques d'aujourd'hui expriment deux idées : d'une part, c'est Dieu qui détermine le temps de notre vie et, d'autre part, c'est à nous qu'incombe la responsabilité de remplir ce temps. L'un et l'autre ne nous conviennent pas toujours. Certains se plaignent de la durée de leur vie, qu'ils trouvent trop courte ou au contraire trop longue. D'autres considèrent que la façon dont ils mènent leur vie est moins de leur responsabilité que de celle de leur entourage.

Jésus a dit un jour : "Tous vos soucis peuvent-ils prolonger votre vie, ne serait-ce que d'un seul instant ? Non"⁽¹⁾ De même, les soucis ne nous aident pas à relever les défis auxquels nous sommes confrontés chaque jour. Ils ne changent pas non plus les circonstances auxquelles nous nous heurtons. Ce qui est utile, en revanche, c'est de prendre jour après jour dans la main de Dieu, pour ensuite traverser tout cela à sa main. David, dont la parole biblique est tirée, a apporté à Dieu toutes ses détresses, avec la profonde confiance qu'en lui se trouvent refuge et salut⁽²⁾.

Qu'en est-il pour nous - précisément lorsque les circonstances sont loin d'être souhaitables ? C'est précisément ce que l'apôtre Paul aborde dans le texte d'enseignement et son prolongement : "Prenez donc garde à la manière dont vous menez votre vie, non pas comme des gens sans sagesse, mais comme des sages, et rachetez le temps, car les jours sont mauvais"⁽³⁾ Pas de monde sain, mais des jours mauvais. Car dans l'obscurité, toute lumière, même la plus petite, est nécessaire. C'est pourquoi nous devons faire attention à la manière dont nous menons notre vie - dans les bons comme dans les mauvais moments.

Cela signifie parfois de la joie, mais implique aussi des renoncements et des dépassements. Lorsque Jésus-Christ est venu en ce monde, il a renoncé à la gloire du ciel.⁽⁴⁾ Il est allé à la croix, bien qu'il ait eu le pouvoir d'appeler des anges à son secours.⁽⁵⁾ Le chemin le plus facile n'est pas toujours le meilleur. Mais si nous prenons notre temps de la main de Dieu et veillons à mener notre vie avec sagesse, nous ne resterons pas sans joie - déjà ici et finalement dans l'éternité.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Matthieu 6.27 [Traduction de la Nouvelle Vie] (2) Psaumes 31.1-6 (3) Ephésiens 5.15-16 [Luther 2017] (4) Philippiens 2.6-7 (5) Matthieu 26.53

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Lunedì, 13.04.2026

Versículo bíblico
Mi tiempo está en tus manos.
Salmo 31:16

Texto didáctico
Mirad, pues, cómo conducís vuestra vida, no como imprudentes, sino como prudentes.
Efesios 5:15

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Nuestro tiempo en sus manos

Los versículos bíblicos de hoy expresan dos pensamientos: por un lado, Dios determina nuestro tiempo en la vida y, por otro, es responsabilidad nuestra cómo ocupamos ese tiempo. Tanto una cosa como la otra no siempre nos convienen. Algunas personas luchan con su tiempo de vida, que les parece demasiado corto o demasiado largo. Otras, en cambio, se consideran menos responsables de cómo llevan su vida que quienes les rodean.

Jesús dijo una vez: "¿Pueden todas tus preocupaciones prolongar tu vida un solo instante? No"⁽¹⁾ . Las preocupaciones tampoco nos ayudan con los retos a los que nos enfrentamos cada día. Tampoco cambian las circunstancias con las que luchamos. Lo que sí nos ayuda, en cambio, es tomar cada día de la mano de Dios y recorrerlo todo de su mano. David, de quien procede el pasaje bíblico, llevó todas sus dificultades a Dios con la profunda confianza de que en Él hay refugio y salvación⁽²⁾.

¿Qué nos ocurre a nosotros, sobre todo cuando nuestras circunstancias son todo menos deseables? Esto es precisamente lo que aborda el apóstol Pablo en el texto de enseñanza y en su continuación: "Mirad, pues, cómo lleváis vuestras vidas, no como imprudentes, sino como prudentes, y ganad tiempo, porque los días son malos"⁽³⁾ No un mundo perfecto, sino días malos. Porque en la oscuridad, toda pequeña luz es necesaria. Por eso debemos prestar atención a cómo vivimos nuestra vida: en los buenos y en los malos tiempos.

A veces esto significa alegría, pero también implica sacrificio y superación. Cuando Jesucristo vino a este mundo, renunció a la gloria del cielo⁽⁴⁾. Fue a la cruz aunque tenía el poder de llamar a los ángeles para que le ayudaran⁽⁵⁾. El camino más fácil no siempre es el mejor. Pero si tomamos nuestro tiempo de la mano de Dios y nos preocupamos de llevar nuestra vida sabiamente, no nos quedaremos sin alegría - ya aquí y, en última instancia, en la eternidad.

Que tengas un día bendecido
Angela Mumssen

(1) Mateo 6:27 [Nueva Traducción Viviente] (2) Salmos 31:1-6 (3) Efesios 5:15-16 [Lutero 2017] (4) Filipenses 2:6-7 (5) Mateo 26:53

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Lunes, 13.04.2026

Versículo bíblico
Meu tempo está em suas mãos.
Salmo 31:16

Texto didático
Portanto, tenham cuidado com o modo como conduzem suas vidas, não como insensatos, mas como sábios.
Efésios 5:15

Textos diários da Igreja da Morávia

Nosso tempo está em suas mãos

Os versículos bíblicos de hoje expressam dois pensamentos: por um lado, Deus determina nosso tempo na vida e, por outro, é nossa responsabilidade como preenchemos esse tempo. Tanto um quanto o outro nem sempre nos convém. Algumas pessoas lutam com seu tempo de vida, que acham que é muito curto ou muito longo. Outras, por outro lado, se consideram menos responsáveis pela maneira como conduzem suas vidas do que as pessoas ao seu redor.

Jesus disse certa vez: "Será que todas as suas preocupações podem prolongar sua vida por um único momento? Não."⁽¹⁾ Nem as preocupações nos ajudam com os desafios que enfrentamos todos os dias. Tampouco mudam as circunstâncias com as quais lutamos. O que é útil, no entanto, é receber cada dia das mãos de Deus e, em seguida, passar por tudo pelas mãos dele. Davi, de quem vem a passagem bíblica, levou todas as suas dificuldades a Deus com a profunda confiança de que há refúgio e salvação nele⁽²⁾.

Como é isso para nós, especialmente quando nossas circunstâncias não são nada desejáveis? É exatamente isso que o apóstolo Paulo aborda no texto de ensino e em sua continuação: "Portanto, tenham cuidado com o modo como conduzem suas vidas, não como insensatos, mas como sábios, e aproveitem o tempo, porque os dias são maus."⁽³⁾ Não um mundo perfeito, mas dias maus. Porque na escuridão, toda pequena luz é necessária. É por isso que devemos prestar atenção em como vivemos nossa vida - nos bons e nos maus momentos.

Às vezes, isso significa alegria, mas também envolve sacrifício e superação. Quando Jesus Cristo veio a este mundo, ele renunciou à glória do céu.⁽⁴⁾ Ele foi para a cruz mesmo tendo o poder de chamar anjos para ajudá-lo.⁽⁵⁾ O caminho mais fácil nem sempre é o melhor. Mas se tomarmos nosso tempo das mãos de Deus e cuidarmos de conduzir nossa vida com sabedoria, não ficaremos sem alegria - mesmo aqui e, por fim, na eternidade.

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Mateus 6:27 [Tradução Nova Vida] (2) Salmos 31:1-6 (3) Efésios 5:15-16 [Lutero 2017] (4) Filipenses 2:6-7 (5) Mateus 26:53

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Segunda-feira, 13.04.2026

Versetto biblico
Il mio tempo è nelle tue mani.
Salmo 31:16

Testo didattico
Fate dunque attenzione a come conducete la vostra vita, non da sprovveduti ma da saggi.
Efesini 5:15

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Il nostro tempo nelle sue mani

I versetti biblici di oggi esprimono due pensieri: da un lato, Dio determina il nostro tempo nella vita e, dall'altro, è nostra responsabilità come riempire questo tempo. Sia l'uno che l'altro non sono sempre adatti a noi. Alcune persone lottano con la durata della loro vita, che ritengono troppo breve o troppo lunga. Altri, invece, si considerano meno responsabili di come conducono la propria vita rispetto a chi li circonda.

Gesù disse una volta: "Tutte le vostre preoccupazioni possono forse prolungare di un solo istante la vostra vita? No"⁽¹⁾ E le preoccupazioni non ci aiutano nemmeno ad affrontare le sfide che ci si presentano ogni giorno. Né cambiano le circostanze in cui ci dibattiamo. Ciò che è utile, invece, è prendere ogni giorno dalla mano di Dio e poi attraversare tutto per mano sua. Davide, da cui proviene il brano biblico, portava a Dio tutte le sue difficoltà nella profonda fiducia che in Lui c'è rifugio e salvezza⁽²⁾.

Come ci comportiamo noi, soprattutto quando le nostre circostanze sono tutt'altro che desiderabili? È proprio a questo che si rivolge l'apostolo Paolo nel testo dell'insegnamento e nel suo seguito: "Fate dunque attenzione a come conducete la vostra vita, non da sprovveduti ma da saggi, e guadagnate tempo, perché i giorni sono cattivi"^(3). Perché nelle tenebre, ogni piccola luce è necessaria. Ecco perché dobbiamo prestare attenzione a come viviamo la nostra vita, nei momenti buoni e in quelli cattivi.

A volte questo significa gioia, ma comporta anche sacrificio e superamento. Quando Gesù Cristo è venuto in questo mondo, ha rinunciato alla gloria del cielo.⁽⁴⁾ È andato sulla croce anche se aveva il potere di chiamare gli angeli ad aiutarlo.⁽⁵⁾ La via più facile non è sempre la migliore. Ma se prendiamo il nostro tempo dalla mano di Dio e ci preoccupiamo di condurre la nostra vita con saggezza, non resteremo senza gioia - anche qui e infine nell'eternità.

Buona giornata
Angela Mumssen

(1) Matteo 6:27 [New Living Translation] (2) Salmi 31:1-6 (3) Efesini 5:15-16 [Lutero 2017] (4) Filippesi 2:6-7 (5) Matteo 26:53

Размышления о моравских ежедневных текстах на Понедельник, 13.04.2026

Библейский стих
Мое время в Твоих руках.
Псалом 31:16

Обучающий текст
Итак, внимайте себе, как вы проводите жизнь, не как неразумные, но как мудрые.
Ефесянам 5:15

Ежедневные тексты Моравской церкви

Наше время в Его руках

Сегодняшний стих из Библии выражает две мысли: с одной стороны, Бог определяет наше время в жизни, а с другой - мы сами отвечаем за то, как заполнить это время. И первое, и второе не всегда нас устраивает. Некоторые люди борются со своей продолжительностью жизни, которая кажется им либо слишком короткой, либо слишком длинной. Другие, напротив, считают себя менее ответственными за то, как они ведут свою жизнь, чем те, кто их окружает.

Иисус однажды сказал: "Могут ли все ваши заботы продлить вашу жизнь хоть на одно мгновение? Нет."⁽¹⁾ Заботы также не помогают нам справиться с проблемами, с которыми мы сталкиваемся каждый день. Они также не меняют обстоятельства, с которыми мы боремся. А вот что помогает, так это принимать каждый день из рук Бога и проходить через все его руки. Давид, из Библии которого взят этот отрывок, приносил все свои трудности Богу в глубоком уповании на то, что в Нем есть прибежище и спасение⁽²⁾.

Каково это для нас - особенно когда наши обстоятельства складываются не лучшим образом? Именно об этом говорит апостол Павел в учебном тексте и его продолжении: "Итак, смотрите, как вам поступать, не как неразумным, но как мудрым, и выигрывайте время, потому что дни лукавы"⁽³⁾ Не идеальный мир, но лукавые дни. Потому что во тьме нужен любой маленький свет. Поэтому мы должны обращать внимание на то, как мы живем - и в хорошие, и в плохие времена.

Иногда это означает радость, но также подразумевает жертву и преодоление. Когда Иисус Христос пришел в этот мир, Он отказался от славы небес.⁽⁴⁾ Он пошел на крест, хотя у Него была сила призвать ангелов на помощь.⁽⁵⁾ Легкий путь не всегда лучший. Но если мы не будем торопиться от Бога и будем мудро вести свою жизнь, то не останемся без радости - ни здесь, ни в вечности.

Благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Матфея 6:27 [Новый живой перевод] (2) Псалмы 31:1-6 (3) Ефесянам 5:15-16 [Лютер 2017] (4) Филиппийцам 2:6-7 (5) Матфея 26:53

Думки про моравські щоденні тексти за Понеділок, 13.04.2026

Біблійний вірш
Мій час у Твоїх руках.
Псалом 31:16

Навчальний текст
Тож пильнуйте, як ви проводите своє життя, не як нерозумні, а як мудрі.
Ефесян 5:15

Щоденні тексти Моравської церкви

Наш час у Його руках

У сьогоднішніх біблійних віршах виражені дві думки: з одного боку, Бог визначає наш час у житті, а з іншого - ми самі відповідальні за те, як ми заповнюємо цей час. І одне, і друге не завжди нас влаштовує. Деякі люди борються зі своїм життям, яке, на їхню думку, або занадто коротке, або занадто довге. Інші, з іншого боку, вважають себе менш відповідальними за те, як вони живуть, ніж ті, хто їх оточує.

Ісус одного разу сказав: "Чи можуть усі ваші турботи продовжити ваше життя хоч на одну мить? Ні."⁽¹⁾ Не допомагають турботи і впоратися з викликами, з якими ми стикаємося щодня. Вони також не змінюють обставин, з якими ми боремося. Однак, що може бути корисним, так це брати кожен день з Божої руки, а потім йти через все під Його рукою. Давид, з якого походить біблійний уривок, приніс усі свої труднощі до Бога з глибокою вірою в те, що в Ньому є притулок і спасіння⁽²⁾.

Як це для нас - особливо, коли наші обставини не є бажаними? Саме про це говорить апостол Павло у своєму повчальному тексті та його продовженні: "Тож пильнуйте, як ви проводите своє життя, не як нерозумні, а як мудрі, і викуповуйте час, бо дні злі"⁽³⁾. Не досконалий світ, але злі дні. Тому що в темряві потрібне кожне маленьке світло. Ось чому ми повинні звертати увагу на те, як ми живемо - в добрі часи і в погані.

Іноді це означає радість, але це також передбачає жертву і подолання. Коли Ісус Христос прийшов у цей світ, Він відмовився від небесної слави.⁽⁴⁾ Він пішов на хрест, хоча мав силу покликати ангелів на допомогу.⁽⁵⁾ Легший шлях не завжди є кращим. Але якщо ми не поспішатимемо з Божої руки і дбатимемо про те, щоб жити мудро, ми не залишимося без радості - тут і, зрештою, у вічності.

Благословенного вам дня.
Angela Mumssen

(1) Матвія 6:27 [Новий Живий переклад] (2) Псалми 31:1-6 (3) Ефесян 5:15-16 [Лютер 2017] (4) Филип'ян 2:6-7 (5) Матвія 26:53

13.04.2026 ,الإثنين خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

وقتي بين يديك
مزمور 31:16

نص تعليمي:

لذا انظروا الآن بعناية إلى الطريقة التي تعيشون بها حياتكم، ليس على أنها غير حكيمة بل حكيمة.
أفسس 5:15

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

وقتنا بين يديه

تعبر آيات الكتاب المقدس اليوم عن فكرتين: من ناحية، الله هو الذي يحدد وقتنا في الحياة، ومن ناحية أخرى، تقع على عاتقنا مسؤولية كيفية ملء هذا الوقت. كلاهما لا يناسبنا دائمًا. بعض الناس يعانون من عمرهم الذي يشعرون أنه قصير جدًا أو طويل جدًا. ومن ناحية أخرى، يرى آخرون أنفسهم أقل مسؤولية عن كيفية عيشهم لحياتهم من أولئك الذين حولهم.

قال المسيح ذات مرة: "هل يمكن أن تطيل همومك كلها حياتك لحظة واحدة؟ لا."^[1] كما أن القلق لا يساعدنا في مواجهة التحديات التي نواجهها كل يوم. كما أنها لا تغير الظروف التي نعاني منها. لكن ما يفيدنا هو أن نأخذ كل يوم من يد الله ثم نسير في كل شيء بيده. فداود، الذي جاء منه هذا المقطع من الكتاب المقدس، حمل كل ضيقاته إلى الله في ثقة عميقة بأن فيه الملجأ والخلاص^[2]، فكيف الحال معنا - خاصة عندما تكون ظروفنا غير مرغوبة؟ هذا بالضبط ما يعالجه الرسول بولس الرسول في نص التعليم وتتمة هذا النص: "فانتبهوا إذًا كيف تسلكون حياتكم، لا كغير حكماء بل كحكماء، مشتريين الوقت لأن الأيام شريرة"^[3] ليس عالمًا كاملاً بل أيام شريرة. لأنه في الظلمة تحتاجون إلى كل نور صغير. لهذا السبب يجب أن ننتبه إلى كيفية عيشنا لحياتنا - في الأوقات الجيدة وفي الأوقات السيئة.

هذا يعني أحيانًا الفرح، لكنه ينطوي أيضًا على التخلي والتغلب. عندما جاء يسوع المسيح إلى هذا العالم، تخلى عن مجد السماء^[4]، وذهب إلى الصليب رغم أنه كان لديه القدرة على استدعاء الملائكة لمساعدته^[5]، فالطريق الأسهل ليس دائمًا الطريق الأفضل. لكن إن أخذنا وقتنا من يد الله واهتممنا بأن نعيش حياتنا بحكمة، فلن نبقى بلا فرح - هنا بالفعل وفي النهاية في الأبدية.

اتمنى لك يومًا مباركًا
Angela Mumssen

[1] متى 6: 27 [الترجمة الحية الجديدة] [2] مزمور 31: 1-6 [3] أفسس 5: 15-16 [لوثر 2017] [4] فيلبي 2: 6-7 [5] متى 26: 53

Gedanken zur Losung für Sonntag, den 12.04.2026

Losungswort
Sei nun wieder zufrieden, meine Seele; denn der HERR tut dir Gutes.
Psalm 116,7

Lehrtext
Jesus kam, obwohl die Türen verschlossen waren, und er trat in ihre Mitte und sprach: Friede sei mit euch!
Johannes 20,26

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Innerer Friede

Das heutige Losungswort wurde von jemandem verfasst, der erlebt hat, dass Gott Gebete erhört. So heißt es am Anfang des Psalms: „Weil er ein offenes Ohr für mich hat, will ich zu ihm beten, solange ich lebe!“⁽¹⁾ Diese Entdeckung führt nach meinem Verständnis zu einem inneren Frieden und einer Zufriedenheit der Seele.

Vor Jahren veranstaltete ich eine christliche Konferenz. Die Hauptverantwortung lag dabei auf mir, vor allem die finanzielle Verantwortung. Einen Verlust hätte ich nicht tragen können, und auch für die Gemeinde wäre das ein großes Problem geworden. Auf der anderen Seite wollte ich die Konferenzgebühren so niedrig wie möglich halten, damit niemand ausgeschlossen wird. Dennoch sollten geladene Sprecher und Musiker vernünftig entlohnt werden. Diese finanzielle Herausforderung erzeugte damals bei mir eine Dauerspannung. Doch dann sprach mich ein sehr wohlhabender Geschäftsmann an und sagte: Er befürworte die Konferenz und wolle mir anbieten, mit seinem Geld ein eventuelles Defizit auszugleichen. Das beruhigte mich ungemein – obwohl es am Ende gar nicht nötig war.

Ich glaube, dass wir bei Gott eine ähnliche Zusage finden. Im Lehrtext lesen wir von dem auferstandenen Jesus, der durch die verschlossene Tür zu seinen Jüngern kam. Daran wird schon einmal deutlich, dass ihm nichts unmöglich ist. Dann sprach er ihnen seinen Frieden zu. Dieser Friede schließt meiner Auffassung nach mit ein, keine Angst vor dem haben zu müssen, was auf einen zukommt. Schon vorher hatte Jesus seinen Jüngern die Zusage gegeben, dass sie bei Gott immer auf offene Ohren stoßen werden, wenn sie ihn in seinem Namen um etwas bitten. So hatte er gesagt: „Wenn ihr mich in meinem Namen um etwas bitten werdet, werde ich es tun.“⁽²⁾ Wenn wir dieser Zusage glauben, ist sie wie eine Garantie, die uns inneren Frieden schenkt. Denn wir vertrauen darauf, dass Jesus Christus uns helfen wird, wenn wir ihn darum bitten.

Einen gesegneten Sonntag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ps. 116,2 [Neues Leben Übersetzung] (2) Joh. 14,14 [Neue Genfer Übersetzung]

Gebet:
Vater im Himmel, ich danke dir, dass wir in dir geborgen sind. Du füllst unsere Defizite aus und erhörst unsere Gebete. Bewahre mich bitte davor, dass mein Vertrauen in deine Zusagen ins Wanken gerät und der innere Frieden von Befürchtungen erdrückt wird. Du bist meine Zuversicht in all meinen täglichen Herausforderungen. Danke, Vater. Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Sunday, 12.04.2026

Word from the Bible
Be content now, O my soul, for the LORD will do you good.
Psalm 116:7

Teaching text
Jesus came, though the doors were shut, and stood in their midst and said, "Peace be with you!
John 20:26

Moravian Daily Texts

Inner peace

Today's Bible text was written by someone who has experienced God answering prayers. It says at the beginning of the psalm: "Because he has an open ear for me, I will pray to him as long as I live!"⁽¹⁾ In my understanding, this discovery leads to an inner peace and contentment of the soul.

Years ago, I organized a Christian conference. The main responsibility was on me, especially the financial responsibility. I would not have been able to bear a loss, and it would have been a big problem for the church as well. On the other hand, I wanted to keep the conference fees as low as possible so that no one would be excluded. Nevertheless, invited speakers and musicians should be reasonably remunerated. This financial challenge was a constant source of tension for me at the time. But then a very wealthy businessman approached me and said that he was in favor of the conference and wanted to offer me his money to make up any shortfall. That reassured me immensely - even though it wasn't necessary in the end.

I believe that we find a similar promise from God. In the teaching text, we read about the resurrected Jesus, who came to his disciples through the locked door. This makes it clear that nothing is impossible for him. He then promised them his peace. In my opinion, this peace includes not having to be afraid of what lies ahead. Jesus had already given his disciples the promise that they would always find an open ear with God if they asked him for something in his name. He had said: "If you ask me for anything in my name, I will do it."⁽²⁾ If we believe this promise, it is like a guarantee that gives us inner peace. Because we trust that Jesus Christ will help us if we ask him.

Have a blessed Sunday
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Psalms 116:2 [New Living Translation] (2) John 14:14 [New Geneva Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Dimanche, 12.04.2026

Parole biblique
Maintenant, mon âme, sois de nouveau contente, car l'Éternel te fait du bien.
Psaume 116.7

Texte d'enseignement
Jésus vint, bien que les portes fussent fermées, et il se tint au milieu d'eux, disant : La paix soit avec vous !
Jean 20.26

Textes quotidiens de l'Eglise morave

La paix intérieure

La parole biblique d'aujourd'hui a été écrite par quelqu'un qui a fait l'expérience que Dieu répond aux prières. Ainsi, au début du psaume, il est dit : "Parce qu'il a une oreille attentive pour moi, je le prierai tant que je vivrai !"⁽¹⁾ Cette découverte conduit, selon ma compréhension, à une paix intérieure et à un contentement de l'âme.

Il y a des années, j'ai organisé une conférence chrétienne. La responsabilité principale m'incombait, surtout la responsabilité financière. Je n'aurais pas pu supporter une perte, et cela aurait également été un gros problème pour l'église. D'un autre côté, je voulais que les frais de conférence soient aussi bas que possible, afin que personne ne soit exclu. Cependant, les conférenciers et les musiciens invités devaient être rémunérés de manière raisonnable. Ce défi financier a créé une tension permanente chez moi à l'époque. Mais un homme d'affaires très riche m'a contacté et m'a dit qu'il était favorable à la conférence et qu'il me proposerait d'utiliser son argent pour combler un éventuel déficit. Cela m'a énormément rassuré - même si, au final, ce n'était pas nécessaire.

Je crois que nous trouvons une promesse similaire chez Dieu. Dans le texte pédagogique, nous lisons que Jésus est ressuscité et qu'il est venu voir ses disciples à travers la porte fermée. Cela montre déjà clairement que rien ne lui est impossible. Puis il leur a parlé de sa paix. Cette paix implique, selon moi, de ne pas avoir peur de ce qui nous attend. Auparavant déjà, Jésus avait promis à ses disciples qu'ils trouveraient toujours une oreille attentive auprès de Dieu s'ils lui demandaient quelque chose en son nom. Il avait ainsi déclaré : "Si vous me demandez quelque chose en mon nom, je le ferai"⁽²⁾. Si nous croyons à cette promesse, elle est comme une garantie qui nous donne la paix intérieure. Car nous avons confiance dans le fait que Jésus-Christ nous aidera si nous le lui demandons.

Je vous souhaite un dimanche béni
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Psaumes 116,2 [Traduction Nouvelle Vie] (2) Jean 14,14 [Traduction Nouvelle Genève]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Domenica, 12.04.2026

Palabra de la Biblia
Alégrate ahora, alma mía, porque Jehová te hará bien.
Salmo 116:7

Texto didáctico
Jesús se acercó, aunque las puertas estaban cerradas, se puso en medio de ellos y les dijo: "¡Paz a vosotros!
Juan 20:26

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Paz interior

El texto bíblico de hoy fue escrito por alguien que ha experimentado cómo Dios responde a sus oraciones. Dice al principio del salmo: "Porque tiene oído para mí, le rezaré mientras viva"⁽¹⁾ A mi entender, este descubrimiento conduce a una paz interior y a la satisfacción del alma.

Hace años, organicé una conferencia cristiana. La responsabilidad principal recaía sobre mí, especialmente la financiera. No habría podido soportar una pérdida, y también habría sido un gran problema para la iglesia. Por otro lado, quería que las tarifas de la conferencia fueran lo más bajas posible para que nadie quedara excluido. No obstante, los ponentes y músicos invitados debían recibir una remuneración razonable. Este reto financiero fue una fuente constante de tensión para mí en aquel momento. Pero entonces se me acercó un hombre de negocios muy rico y me dijo que estaba a favor de la conferencia y que quería ofrecerme su dinero para compensar cualquier déficit. Eso me tranquilizó enormemente, aunque al final no fue necesario.

Creo que encontramos una promesa similar de Dios. En el texto de enseñanza, leemos sobre Jesús resucitado, que vino a sus discípulos a través de la puerta cerrada. Esto deja claro que nada es imposible para él. Luego les prometió su paz. En mi opinión, esta paz incluye no tener miedo de lo que nos espera. Jesús ya había prometido a sus discípulos que siempre encontrarían oídos abiertos en Dios si le pedían algo en su nombre. Había dicho:"Si me pedís algo en mi nombre, yo lo haré"⁽²⁾ Si creemos en esta promesa, es como una garantía que nos da paz interior. Porque confiamos en que Jesucristo nos ayudará si se lo pedimos.

Que tengas un domingo lleno de bendiciones
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmos 116:2 [Nueva Traducción Viviente] (2) Juan 14:14 [Nueva Traducción de Ginebra]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Domingo, 12.04.2026

Palavra da Bíblia
Contenta-te agora, ó minha alma, porque o Senhor te fará bem.
Salmo 116:7

Texto didático
Jesus chegou, embora as portas estivessem fechadas, pôs-se no meio deles e disse: "A paz esteja com vocês!
João 20:26

Textos diários da Igreja da Morávia

Paz interior

O texto bíblico de hoje foi escrito por alguém que teve a experiência de ver Deus respondendo às orações. Ele diz no início do salmo:"Porque ele tem os ouvidos abertos para mim, orarei a ele enquanto eu viver!"⁽¹⁾ Em meu entendimento, essa descoberta leva a uma paz interior e ao contentamento da alma.

Anos atrás, organizei uma conferência cristã. A responsabilidade principal era minha, especialmente a responsabilidade financeira. Eu não teria sido capaz de suportar uma perda e isso também teria sido um grande problema para a igreja. Por outro lado, eu queria manter as taxas da conferência o mais baixo possível para que ninguém fosse excluído. No entanto, os palestrantes e músicos convidados deveriam ser razoavelmente remunerados. Na época, esse desafio financeiro era uma fonte constante de tensão para mim. Mas então um empresário muito rico se aproximou de mim e disse que era a favor da conferência e que queria me oferecer seu dinheiro para compensar qualquer déficit. Isso me tranquilizou imensamente, embora no final não tenha sido necessário.

Acredito que encontramos uma promessa semelhante de Deus. No texto de ensino, lemos sobre o Jesus ressuscitado, que veio até os discípulos pela porta trancada. Isso deixa claro que nada é impossível para ele. Ele então lhes prometeu sua paz. Em minha opinião, essa paz inclui não ter que ter medo do que está por vir. Jesus já havia dado a seus discípulos a promessa de que sempre encontrariam um ouvido aberto de Deus se pedissem algo em seu nome. Ele disse:"Se vocês me pedirem alguma coisa em meu nome, eu o farei."⁽²⁾ Se acreditarmos nessa promessa, ela é como uma garantia que nos dá paz interior. Porque confiamos que Jesus Cristo nos ajudará se pedirmos a ele.

Tenha um domingo abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmos 116:2 [Tradução Nova Vida] (2) João 14:14 [Tradução Nova Genebra]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Domingo, 12.04.2026

Parola della Bibbia
Sii contenta ora, o anima mia, perché il Signore ti farà del bene.
Salmo 116:7

Testo didattico
Gesù venne, nonostante le porte fossero chiuse, stette in mezzo a loro e disse: "Pace a voi!
Giovanni 20:26

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Pace interiore

Il testo biblico di oggi è stato scritto da qualcuno che ha sperimentato che Dio risponde alle preghiere. All'inizio del salmo si legge:"Poiché egli ha un orecchio aperto per me, lo pregherò finché avrò vita!"⁽¹⁾ A mio avviso, questa scoperta porta a una pace interiore e alla soddisfazione dell'anima.

Anni fa, ho organizzato una conferenza cristiana. La responsabilità principale era su di me, soprattutto quella finanziaria. Non sarei stato in grado di sopportare una perdita e sarebbe stato un grosso problema anche per la chiesa. D'altra parte, volevo mantenere le tariffe della conferenza il più basse possibile, in modo che nessuno fosse escluso. Tuttavia, i relatori e i musicisti invitati dovevano essere ragionevolmente remunerati. Questa sfida finanziaria era per me una costante fonte di tensione all'epoca. Ma poi un uomo d'affari molto ricco mi ha avvicinato e mi ha detto che era favorevole alla conferenza e che voleva offrirmi il suo denaro per compensare eventuali mancanze. Questo mi rassicurò immensamente, anche se alla fine non fu necessario.

Credo che Dio ci abbia fatto una promessa simile. Nel testo dell'insegnamento leggiamo di Gesù risorto, che si presentò ai suoi discepoli attraverso la porta chiusa. Questo fa capire che nulla è impossibile per lui. Poi ha promesso loro la sua pace. A mio avviso, questa pace include il non dover avere paura di ciò che ci aspetta. Gesù aveva già promesso ai suoi discepoli che avrebbero trovato sempre un orecchio aperto presso Dio se gli avessero chiesto qualcosa nel suo nome. Aveva detto:"Se mi chiedete qualcosa nel mio nome, io la farò"^(2). Se crediamo a questa promessa, è come una garanzia che ci dà pace interiore. Perché confidiamo che Gesù Cristo ci aiuterà se glielo chiediamo.

Buona domenica
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmi 116:2 [Nuova traduzione vivente] (2) Giovanni 14:14 [Nuova traduzione di Ginevra]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Воскресенье, 12.04.2026

Слово из Библии
Будь довольна, душа моя, ибо Господь сделает тебе добро.
Псалом 116:7

Обучающий текст
Иисус, придя, хотя двери были затворены, стал посреди них и сказал: мир вам!
Иоанна 20:26

Ежедневные тексты Моравской церкви

Внутренний мир

Сегодняшний библейский текст был написан человеком, который испытал на себе, как Бог отвечает на молитвы. В начале псалма говорится:"Поскольку у Него открыто ухо для меня, я буду молиться Ему, пока жив!"⁽¹⁾ В моем понимании, это открытие приводит к внутреннему миру и удовлетворению души.

Много лет назад я организовывал христианскую конференцию. Основная ответственность лежала на мне, особенно финансовая. Я бы не смог перенести убытки, да и для церкви это было бы большой проблемой. С другой стороны, я хотел, чтобы стоимость конференции была как можно ниже, чтобы никто не был исключен. Тем не менее, приглашенные докладчики и музыканты должны были получить разумное вознаграждение. В то время эта финансовая проблема была для меня постоянным источником напряжения. Но потом ко мне подошел очень богатый бизнесмен и сказал, что он поддерживает конференцию и хочет предложить мне свои деньги, чтобы компенсировать любой дефицит. Это меня очень успокоило, хотя в итоге и не понадобилось.

Я верю, что мы находим подобное обещание у Бога. В учебном тексте мы читаем о воскресшем Иисусе, который пришел к ученикам через запертую дверь. Это дает понять, что для Него нет ничего невозможного. Затем Он обещает им Свой мир. На мой взгляд, этот мир включает в себя отсутствие страха перед тем, что ждет нас впереди. Иисус уже дал Своим ученикам обещание, что они всегда найдут открытое ухо у Бога, если попросят Его о чем-то во имя Его. Он сказал:"Если чего попросите во имя Мое, то сделаю".⁽²⁾ Если мы верим этому обещанию, оно как гарантия дает нам внутренний покой. Потому что мы верим, что Иисус Христос поможет нам, если мы попросим Его.

Благословенного воскресенья
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Псалмы 116:2 [Новый живой перевод] (2) Иоанна 14:14 [Новый женевский перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Неділя, 12.04.2026

Слово з Біблії
Заспокойся, душе моя, бо Господь зробить тобі добро.
Псалом 116:7

Навчальний текст
Ісус прийшов, а двері були зачинені, і став посеред них та й промовив: Мир вам!
Івана 20:26

Щоденні тексти Моравської церкви

Внутрішній мир

Сьогоднішній біблійний текст був написаний людиною, яка пережила досвід того, як Бог відповідає на молитви. На початку псалма сказано:"Бо Він вислухає мене, і я буду молитися Йому, доки житиму!"⁽¹⁾ У моєму розумінні, це відкриття призводить до внутрішнього миру і задоволеності душі.

Багато років тому я організував християнську конференцію. Основна відповідальність лежала на мені, особливо фінансова. Я не зміг би витримати збитків, та й для церкви це було б великою проблемою. З іншого боку, я хотів, щоб плата за участь у конференції була якомога нижчою, щоб ніхто не залишився поза увагою. Тим не менш, запрошені спікери та музиканти повинні отримувати гідну винагороду. Цей фінансовий виклик був постійним джерелом напруги для мене в той час. Але потім до мене підійшов дуже заможний бізнесмен і сказав, що він підтримує конференцію і хоче запропонувати мені свої гроші, щоб покрити будь-яку нестачу. Це мене дуже заспокоїло, хоча в кінцевому підсумку в цьому не було потреби.

Я вірю, що ми знаходимо подібну обітницю від Бога. У навчальному тексті ми читаємо про воскреслого Ісуса, який прийшов до своїх учнів через замкнені двері. Це дає зрозуміти, що для нього немає нічого неможливого. Потім він пообіцяв їм свій мир. На мою думку, цей мир включає в себе відсутність страху перед тим, що чекає попереду. Ісус вже дав своїм учням обіцянку, що вони завжди знайдуть у Бога відкрите вухо, якщо попросять його про щось в його ім'я. Він сказав: "Якщо ви попросите його в ім'я його, він завжди вислухає вас. Він сказав:"Якщо попросите мене про що-небудь в ім'я Моє, зроблю"⁽²⁾ Якщо ми віримо в цю обіцянку, то вона є немов гарантією, яка дає нам внутрішній спокій. Тому що ми віримо, що Ісус Христос допоможе нам, якщо ми попросимо Його.

Благословенної вам неділі
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Псалми 116:2 [Новий Живий переклад] (2) Івана 14:14 [Новий Женевський переклад]

12.04.2026 ,يوم الأحد خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

كُونِي رَاضِيَةً الآنَ يَا نَفْسِي، لأَنَّ الرَّبَّ يُحْسِنُ إِلَيْكِ.
مزمور 116:7

نص تعليمي:

فَجَاءَ يَسُوعُ وَالأَبْوَابُ مُغْلَقَةٌ، فَوَقَفَ فِي وَسَطِهِمْ وَقَالَ: "السَّلاَمُ عَلَيْكُمْ!
يوحنا 20:26

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

السلام الداخلي

إن نص الكتاب المقدس اليوم كتبه شخص اختبر أن الله يستجيب للصلوات. يقول في بداية المزمور: "لأن له أذنًا مفتوحة لي سأصلي له ما حييت!"^[1] حسب فهمي، هذا الاكتشاف يؤدي إلى سلام داخلي ورضا النفس.

منذ سنوات مضت، نظمت مؤتمرًا مسيحيًا. كانت المسؤولية الرئيسية تقع على عاتقي، خاصةً المسؤولية المالية. لم أكن لأستطيع أن أتحمل الخسارة، وكانت ستشكل مشكلة كبيرة للكنيسة أيضًا. من ناحية أخرى، أردت أن أبقي رسوم المؤتمر منخفضة قدر الإمكان حتى لا يُستبعد أحد. ومع ذلك، كان ينبغي أن يتقاضى المتحدثون المدعوون والموسيقيون المدعوون أجورًا معقولة. كان هذا التحدي المالي مصدر توتر دائم بالنسبة لي في ذلك الوقت. ولكن بعد ذلك اقترب مني رجل أعمال ثري جدًا وقال لي إنه يؤيد المؤتمر ويريد أن يعرض عليَّ أمواله لتعويض أي نقص. لقد طمأنني ذلك كثيرًا - على الرغم من أنه لم يكن ضروريًا في النهاية.

أعتقد أننا نجد وعدًا مماثلًا مع الله. نقرأ في النص التعليمي عن يسوع القائم من بين الأموات الذي جاء إلى تلاميذه من الباب المغلق. وهذا يوضح أنه لا شيء مستحيل بالنسبة له. ثم وعدهم بسلامه. في رأيي أن هذا السلام يتضمن عدم الخوف مما ينتظرهم في المستقبل. لقد سبق ليسوع أن أعطى تلاميذه وعدًا بأنهم سيجدون دائمًا أذنًا صاغية عند الله إن طلبوا منه شيئًا باسمه. كان قد قال: "إن طلبتم مني شيئًا باسمي فسأفعله"^[2] إذا آمنا بهذا الوعد، فهو بمثابة ضمانة تعطينا السلام الداخلي. لأننا نثق أن يسوع المسيح سيساعدنا إذا طلبنا منه.

استمتعوا بيوم أحد مبارك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] مز 116:2 [الترجمة الحية الجديدة] [2] يوحنا 14:14 [ترجمة جنيف الجديدة]

Gedanken zur Losung für Samstag, den 11.04.2026

Losungswort
Meine Schuld ist mir über den Kopf gewachsen; sie wiegt zu schwer, ich kann sie nicht mehr tragen.
Psalm 38,5

Lehrtext
Der Übeltäter sprach: Jesus, gedenke an mich, wenn du in dein Reich kommst! Und Jesus sprach zu ihm: Wahrlich, ich sage dir: Heute wirst du mit mir im Paradies sein.
Lukas 23,42-43

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Gottes Erbarmen

Was meinte David damit, als er sagte: „Meine Schuld ist mir über den Kopf gewachsen.“ Einige Verse vor dem heutigen Losungswort lesen wir: „HERR, strafe mich nicht in deinem Zorn und züchtige mich nicht in deinem Grimm! Denn deine Pfeile stecken in mir, und deine Hand drückt mich.“⁽¹⁾ Vermutlich quälten David nicht irgendwelche Gewissensbisse, sondern Nöte, die aufgrund seiner Schuld entstanden waren. So etwas kann z.B. geschehen, wenn jemand fremdgeht und dadurch seine Familie zerstört. Darunter leidet dann nicht nur die Familie, sondern häufig auch die Person, durch die das geschehen ist. Oder wenn jemand all sein Hab und Gut verspielt. David verstand solche Nöte als Züchtigung Gottes, der sie nicht nur zuließ, sondern sogar mit verursachte.

Diese Sicht wirft natürlich auch Fragen auf. Sind Nöte, in die man gerät, denn immer ein Zeichen dafür, dass man sich schuldig gemacht hat? Bei einer Familienfreizeit lief ein Junge weinend zu seinem Vater, weil er vom Fahrrad gefallen war. Der sagte daraufhin: „Das liegt daran, dass du heute Morgen nicht gebetet hast.“ Offen gesagt empörte mich das. Doch vermutlich begründete der Vater sein Verhalten mit Bibelversen. Deshalb ist es mir so wichtig, Gottes Herz und seinen Ratschluss zu verstehen. Da reicht es nicht, ein paar Bibelstellen zu zitieren, die die eigene Auffassung bestätigen. Es ist ein Forschen nach – ich nenne es – dem Atem Gottes.

Der Lehrtext berichtet von einem Mörder, der neben Jesus gekreuzigt wurde. Ihm war nicht nur seine Schuld bewusst, er akzeptierte auch die Strafe. Es ging ihm also nicht um die Abwendung der Strafe, sondern um einen Fürsprecher bei Gott. So bat er Jesus, an ihn zu denken, wenn dieser in sein Reich kommt. Das genügte, dass Jesus ihm das Paradies versprach. Hier erkenne ich Gottes Herz und sein großes Erbarmen mit uns.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ps. 38,2-3 [Luther 2017]

Als Gebet heute eine Strophe aus dem Kirchenlied „Mir ist Erbarmung widerfahren“:

Ich hatte nichts als Zorn verdienet
und soll bei Gott in Gnaden sein;
Gott hat mich mit sich selbst versühnet
und macht durchs Blut des Sohns mich rein.
Wo kam dies her, warum geschieht’s?
Erbarmung ist’s und weiter nichts.
Text: Philipp Friedrich Hiller (1767)

Thoughts on Moravian Daily Texts for Saturday, 11.04.2026

Word from the Bible
My guilt has outgrown me; it weighs too heavy for me to bear.
Psalm 38:5

Teaching text
The evildoer said, "Jesus, remember me when you come into your kingdom! And Jesus said to him, "Truly I tell you, today you will be with me in paradise.
Luke 23:42-43

Moravian Daily Texts

God's mercy

What did David mean when he said: "My guilt is over my head." A few verses before today's Bible passage we read: "Lord, do not punish me in your anger or chastise me in your wrath! For your arrows are in me, and your hand is on me."⁽¹⁾ David was probably not tormented by any remorse, but by hardships that had arisen because of his guilt. Something like this can happen, for example, when someone cheats and destroys their family as a result. It is not only the family that suffers, but often also the person who caused it. Or when someone gambles away all their possessions. David understood such hardships as chastisement from God, who not only allowed them, but even helped to cause them.

Of course, this view also raises questions. Are hardships that we fall into always a sign that we are guilty? At a family retreat, a boy ran crying to his father because he had fallen off his bike. He then said: "That's because you didn't pray this morning." Frankly, that outraged me. But the father probably justified his behavior with Bible verses. That's why it's so important for me to understand God's heart and His counsel. It's not enough to quote a few Bible passages that confirm your own view. It is a search for - I call it - the breath of God.

The teaching text tells of a murderer who was crucified next to Jesus. He was not only aware of his guilt, he also accepted the punishment. He was therefore not interested in averting the punishment, but in finding an intercessor with God. So he asked Jesus to remember him when he came into his kingdom. That was enough for Jesus to promise him paradise. Here I recognize God's heart and his great compassion for us.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Psalms 38:2-3 [Luther 2017]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Samedi, 11.04.2026

Parole biblique
Ma faute est trop lourde pour moi, elle pèse trop lourd, je ne peux plus la porter.
Psaume 38.5

Texte d'enseignement
Le malfaiteur dit : Jésus, souviens-toi de moi quand tu viendras dans ton royaume ! Et Jésus lui dit : Je te le dis en vérité, aujourd'hui tu seras avec moi dans le paradis.
Luc 23.42-43

Textes quotidiens de l'Eglise morave

La miséricorde de Dieu

Que voulait dire David lorsqu'il disait : "Ma culpabilité m'a dépassé". Quelques versets avant la parole biblique d'aujourd'hui, nous lisons : "Éternel, ne me punis pas dans ta colère, et ne me châtie pas dans ta fureur ! Car tes flèches sont en moi, et ta main m'oppresse"⁽¹⁾ Il est probable que David n'était pas tourmenté par un quelconque remords, mais par des besoins nés de sa faute. Cela peut arriver, par exemple, lorsque quelqu'un commet une infidélité et détruit ainsi sa famille. Ce n'est pas seulement la famille qui en souffre, mais souvent aussi la personne par qui cela est arrivé. Ou lorsqu'une personne joue tous ses biens. David comprenait de telles détresses comme un châtiment de Dieu, qui non seulement les permettait, mais en était même l'auteur.

Cette vision soulève bien sûr des questions. Les difficultés auxquelles on est confronté sont-elles toujours le signe d'une faute ? Lors d'un séjour en famille, un garçon a couru vers son père en pleurant parce qu'il était tombé de vélo. Celui-ci lui a alors dit : "C'est parce que tu n'as pas prié ce matin". Franchement, cela m'a révolté. Mais le père a probablement justifié son comportement par des versets bibliques. C'est pourquoi il est si important pour moi de comprendre le cœur de Dieu et son conseil. Il ne suffit pas de citer quelques passages bibliques qui confirment son propre point de vue. C'est une recherche de ce que j'appelle le souffle de Dieu.

Le texte didactique parle d'un meurtrier qui a été crucifié à côté de Jésus. Non seulement il était conscient de sa culpabilité, mais il acceptait aussi le châtiment. Il ne s'agissait donc pas pour lui d'éviter le châtiment, mais de trouver un intercesseur auprès de Dieu. Il a donc demandé à Jésus de se souvenir de lui lorsque celui-ci entrerait dans son royaume. Cela a suffi pour que Jésus lui promette le paradis. Je reconnais ici le cœur de Dieu et sa grande miséricorde envers nous.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Psaumes 38,2-3 [Luther 2017]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Sabato, 11.04.2026

Palabra de la Biblia
Mi culpa me ha sobrepasado; pesa demasiado para que pueda soportarla.
Salmo 38:5

Texto didáctico
El malhechor dijo: "Jesús, acuérdate de mí cuando vengas en tu reino. Jesús le dijo: "En verdad te digo que hoy estarás conmigo en el paraíso.
Lucas 23:42-43

Textos cotidianos de la Iglesia morava

La misericordia de Dios

¿Qué quiso decir David cuando dijo: "Mi culpa está sobre mi cabeza"? Unos versículos antes del pasaje bíblico de hoy leemos:"¡Señor, no me castigues en tu furor ni me castigues en tu ira! Porque tus flechas están en mí, y tu mano está sobre mí"⁽¹⁾. Probablemente David no estaba atormentado por ningún remordimiento, sino por las penurias que habían surgido a causa de su culpa. Algo así puede ocurrir, por ejemplo, cuando alguien engaña y, como consecuencia, destruye a su familia. No es sólo la familia la que sufre, sino a menudo también la persona que lo causó. O cuando alguien se juega todas sus posesiones. David entendía esas penurias como un castigo de Dios, que no sólo las permitía, sino que incluso contribuía a causarlas.

Por supuesto, este punto de vista también plantea preguntas. ¿Las penurias en las que caemos son siempre señal de que somos culpables? En una fiesta familiar, un niño corrió llorando hacia su padre porque se había caído de la bicicleta. Entonces le dijo: "Eso es porque no has rezado esta mañana". Francamente, eso me indignó. Pero probablemente el padre justificó su comportamiento con versículos de la Biblia. Por eso es tan importante para mí entender el corazón de Dios y su consejo. No basta con citar unos cuantos pasajes bíblicos que confirmen tu propia opinión. Se trata de buscar -yo lo llamo- el aliento de Dios.

El texto didáctico habla de un asesino que fue crucificado junto a Jesús. No sólo era consciente de su culpa, sino que aceptaba el castigo. Por tanto, no estaba interesado en evitar el castigo, sino en encontrar un intercesor ante Dios. Así que le pidió a Jesús que se acordara de él cuando llegara a su reino. Eso bastó para que Jesús le prometiera el paraíso. Aquí reconozco el corazón de Dios y su gran compasión por nosotros.

Que tengas un día bendecido
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmos 38:2-3 [Lutero 2017]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Sábado, 11.04.2026

Versículo bíblico
A minha culpa me ultrapassou; ela é pesada demais para que eu a possa suportar.
Salmo 38:5

Texto didático
O malfeitor disse: "Jesus, lembra-te de mim quando entrares no teu reino. E Jesus lhe disse: "Em verdade te digo que hoje estarás comigo no paraíso.
Lucas 23:42-43

Textos diários da Igreja da Morávia

A misericórdia de Deus

O que Davi quis dizer quando afirmou: "A minha culpa está sobre a minha cabeça"? Alguns versículos antes da passagem bíblica de hoje, lemos:"Senhor, não me castigue em sua ira nem me castigue em seu furor! Pois as tuas flechas estão em mim, e a tua mão está sobre mim."⁽¹⁾ Davi provavelmente não estava atormentado por nenhum remorso, mas por dificuldades que surgiram por causa de sua culpa. Algo assim pode acontecer, por exemplo, quando alguém trai e destrói sua família como resultado. Não é apenas a família que sofre, mas muitas vezes também a pessoa que causou o fato. Ou quando alguém joga fora todos os seus bens. Davi entendia essas dificuldades como um castigo de Deus, que não apenas as permitia, mas também ajudava a causá-las.

É claro que essa visão também levanta questões. Será que as dificuldades que enfrentamos são sempre um sinal de que somos culpados? Em uma festa de família, um menino correu chorando para o pai porque havia caído da bicicleta. Ele então disse: "Isso é porque você não orou hoje de manhã". Sinceramente, isso me deixou indignado. Mas o pai provavelmente justificou seu comportamento com versículos bíblicos. É por isso que é tão importante para mim entender o coração de Deus e Seu conselho. Não basta citar algumas passagens bíblicas que confirmem seu próprio ponto de vista. É uma busca - eu a chamo - do sopro de Deus.

O texto didático fala de um assassino que foi crucificado ao lado de Jesus. Ele não apenas estava ciente de sua culpa, mas também aceitava a punição. Portanto, ele não estava interessado em evitar a punição, mas em encontrar um intercessor junto a Deus. Por isso, pediu a Jesus que se lembrasse dele quando entrasse em seu reino. Isso foi suficiente para que Jesus lhe prometesse o paraíso. Aqui eu reconheço o coração de Deus e sua grande compaixão por nós.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmos 38:2-3 [Lutero 2017]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sábado, 11.04.2026

Versetto biblico
La mia colpa mi ha superato, pesa troppo per essere sopportata.
Salmo 38:5

Testo didattico
Il malfattore disse: "Gesù, ricordati di me quando entrerai nel tuo regno". E Gesù gli disse: "In verità ti dico che oggi sarai con me in paradiso".
Luca 23:42-43

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

La misericordia di Dio

Cosa intendeva Davide quando disse: "La mia colpa è sopra la mia testa". Qualche versetto prima del brano biblico di oggi leggiamo:"Signore, non punirmi nella tua ira e non castigarmi nella tua collera! Perché le tue frecce sono in me e la tua mano è su di me"⁽¹⁾ Davide probabilmente non era tormentato da un rimorso, ma dalle difficoltà che erano sorte a causa della sua colpa. Qualcosa di simile può accadere, ad esempio, quando qualcuno tradisce e distrugge la propria famiglia. A soffrire non è solo la famiglia, ma spesso anche la persona che l'ha causata. Oppure quando qualcuno gioca d'azzardo con tutti i suoi beni. Davide intendeva queste difficoltà come un castigo di Dio, che non solo le permetteva, ma addirittura contribuiva a causarle.

Naturalmente, questa visione solleva anche delle domande. Le avversità in cui cadiamo sono sempre un segno di colpevolezza? Durante una festa di famiglia, un ragazzo corse dal padre piangendo perché era caduto dalla bicicletta. Lui gli ha risposto: "È perché non hai pregato stamattina". Francamente, questo mi ha indignato. Ma il padre probabilmente ha giustificato il suo comportamento con i versetti della Bibbia. Ecco perché è così importante per me capire il cuore di Dio e il suo consiglio. Non basta citare qualche passo della Bibbia che confermi il proprio punto di vista. È una ricerca - che io chiamo - del respiro di Dio.

Il testo didattico racconta di un assassino che fu crocifisso accanto a Gesù. Non solo era consapevole della sua colpa, ma accettava anche la punizione. Non era quindi interessato a evitare la punizione, ma a trovare un intercessore presso Dio. Così chiese a Gesù di ricordarsi di lui quando sarebbe entrato nel suo regno. Questo fu sufficiente perché Gesù gli promettesse il paradiso. Qui riconosco il cuore di Dio e la sua grande compassione per noi.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Salmi 38:2-3 [Lutero 2017]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Суббота, 11.04.2026

Библейский стих
Моя вина переросла меня; она слишком тяжела, чтобы я мог ее нести.
Псалом 38:5

Учебный текст
Злодей сказал: "Иисус, помяни меня, когда придешь в Царствие Твое". И сказал ему Иисус: истинно говорю тебе, ныне же будешь со Мною в раю.
Луки 23:42-43

Ежедневные тексты Моравской церкви

Божья милость

Что имел в виду Давид, когда сказал: "Вина моя над головою моею". За несколько стихов до сегодняшнего отрывка из Библии мы читаем:"Господи, не наказывай меня во гневе Твоем и не наказывай меня в ярости Твоей! Ибо стрелы Твои во мне, и рука Твоя на мне".⁽¹⁾ Скорее всего, Давида мучили не угрызения совести, а трудности, возникшие из-за его вины. Подобное может случиться, например, когда кто-то изменяет и в результате разрушает свою семью. Страдает не только семья, но часто и сам человек, который стал причиной этого. Или когда кто-то проигрывает в азартные игры все свое имущество. Давид воспринимал такие трудности как наказание от Бога, который не только допускал их, но даже помогал их вызывать.

Конечно, такая точка зрения также вызывает вопросы. Всегда ли трудности, в которые мы попадаем, являются признаком нашей вины? На одном из семейных праздников мальчик прибежал к отцу в слезах, потому что упал с велосипеда. Он сказал: "Это потому, что ты не помолился сегодня утром". Честно говоря, меня это возмутило. Но отец, вероятно, оправдывал свое поведение стихами из Библии. Вот почему для меня так важно понимать Божье сердце и Его наставления. Недостаточно процитировать несколько отрывков из Библии, которые подтверждают вашу собственную точку зрения. Это поиск - я называю его - дыхания Божьего.

В учебном тексте рассказывается об убийце, который был распят рядом с Иисусом. Он не только осознавал свою вину, но и принимал наказание. Поэтому он был заинтересован не в том, чтобы избежать наказания, а в том, чтобы найти заступника у Бога. Поэтому он попросил Иисуса вспомнить о нем, когда тот придет в Свое Царство. Этого было достаточно, чтобы Иисус пообещал ему рай. Здесь я вижу сердце Бога и Его великое сострадание к нам.

Благословенного дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Псалмы 38:2-3 [Лютер 2017]

Думки про моравські щоденні тексти за Субота, 11.04.2026

Біблійний вірш
Моя провина переросла мене, вона занадто важка, щоб я міг її нести.
Псалом 38:5

Навчальний текст
Лиходій сказав: Ісусе, пом'яни мене, коли прийдеш у Царство Своє. А Ісус сказав йому: Поправді кажу тобі, що сьогодні ж будеш зі Мною в раю.
Луки 23:42-43

Щоденні тексти Моравської церкви

Боже милосердя

Що мав на увазі Давид, коли сказав: "Моя провина вище моєї голови"? За кілька віршів до сьогоднішнього біблійного уривка ми читаємо:"Господи, не карай мене в гніві Твоїм і не карай мене в люті Твоїй! Бо стріли Твої в мені, і рука Твоя на мені!"⁽¹⁾ Давида, ймовірно, мучили не докори сумління, а труднощі, які виникли через його провину. Щось подібне може статися, наприклад, коли хтось обманює і в результаті руйнує свою сім'ю. Страждає не тільки сім'я, але часто і той, хто її зруйнував. Або коли хтось програє все своє майно в азартні ігри. Давид розумів такі негаразди як кару від Бога, який не тільки допустив їх, але навіть допоміг спричинити.

Звичайно, такий погляд також викликає запитання. Чи завжди труднощі, в які ми потрапляємо, є ознакою нашої провини? На сімейному святі хлопчик прибіг з плачем до батька, бо впав з велосипеда. Він сказав: "Це тому, що ти не молився зранку". Чесно кажучи, це мене обурило. Але батько, напевно, виправдовував свою поведінку віршами з Біблії. Ось чому для мене так важливо розуміти серце Бога і Його настанови. Недостатньо процитувати кілька біблійних уривків, які підтверджують твою власну точку зору. Це пошук - я називаю це - подиху Божого.

Навчальний текст розповідає про вбивцю, який був розп'ятий поруч з Ісусом. Він не тільки усвідомлював свою провину, але й прийняв покарання. Тому він був зацікавлений не в тому, щоб уникнути покарання, а в тому, щоб знайти заступника перед Богом. Тому він попросив Ісуса згадати про нього, коли прийде у своє Царство. Цього було достатньо, щоб Ісус пообіцяв йому рай. Тут я впізнаю Боже серце і його велике співчуття до нас.

Благословенного вам дня.
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Псалми 38:2-3 [Лютер 2017]

11.04.2026 ,يوم السبت خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

لقد تجاوزني الشعور بالذنب؛ فهو يثقل كاهلي، ولم يعد بإمكاني حمله.
مزمور 38:5

نص تعليمي:

فَقَالَ الْفَاسِقُ: "يَا يَسُوعُ، اذْكُرْنِي إِذَا جِئْتَ إِلَى مَلَكُوتِكَ! فَقَالَ لَهُ يَسُوعُ: "اَلْحَقَّ أَقُولُ لَكَ: الْيَوْمَ تَكُونُ مَعِي فِي الْفِرْدَوْسِ.
لوقا 23:42-43

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

رحمة الله

ماذا قصد داود عندما قال: "إِثْمِي فَوْقَ رَأْسِي"؟ نقرأ قبل آيات قليلة قبل مقطع اليوم من الكتاب المقدس: "يَا رَبُّ لاَ تُعَاقِبْنِي فِي غَضَبِكَ وَلاَ تُعَذِّبْنِي فِي غَضَبِكَ. لأَنَّ سِهَامَكَ فِيَّ، وَيَدَكَ عَلَيَّ"^[1] ربما لم يكن داود معذبًا بأي ندم، بل بمصاعب نشأت بسبب ذنبه. يمكن أن يحدث شيء من هذا القبيل، على سبيل المثال، عندما يخون شخص ما ويدمر عائلته نتيجة لذلك. لا تعاني الأسرة وحدها، بل غالبًا ما يعاني الشخص الذي تسبب في ذلك أيضًا. أو عندما يقامر شخص ما بكل ممتلكاته. لقد فهم داود مثل هذه المصاعب على أنها تأديب من الله، الذي لم يسمح بها فقط، بل ساعد على التسبب فيها.

هذه النظرة تثير بطبيعة الحال أسئلة أيضًا. هل المصاعب التي نقع فيها هي دائمًا علامة على أننا مذنبون؟ في إحدى العطلات العائلية، ركض صبي يبكي إلى والده لأنه سقط عن دراجته. ثم قال: "هذا لأنك لم تصلِّ هذا الصباح". بصراحة، لقد أغضبني ذلك. لكن الأب ربما برر سلوكه بآيات من الكتاب المقدس. لهذا السبب من المهم جدًا بالنسبة لي أن أفهم قلب الله ومشورته. لا يكفي أن تقتبس بعض المقاطع من الكتاب المقدس التي تؤكد وجهة نظرك الخاصة. إنه بحث عن - أسميه - نفس الله.

النص التعليمي يحكي عن قاتل صُلب بجانب يسوع. لم يكن مدركًا لذنبه فحسب، بل كان مدركًا أيضًا للعقاب. لذلك لم يكن مهتمًا بتجنب العقاب، بل بإيجاد شفيع له عند الله. لذلك طلب من يسوع أن يتذكره عندما يأتي إلى ملكوته. كان ذلك كافياً ليسوع أن يعده بالجنة. وهنا أتعرف على قلب الله وعظيم شفقته علينا. Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] مز 38: 2-3 [لوثر 2017]

Gedanken zur Losung für Freitag, den 10.04.2026

Losungswort
Der HERR sprach zu Jakob: Siehe, ich bin mit dir und will dich behüten, wo du hinziehst, und will dich wieder herbringen in dies Land.
1. Mose 28,15

Lehrtext
Jesus sprach zu den Jüngern: Als ich euch ausgesandt habe ohne Geldbeutel, ohne Tasche und ohne Schuhe, habt ihr je Mangel gehabt? Sie sprachen: Nein, keinen.
Lukas 22,35

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Keinen Mangel

Das heutige Losungswort sagte Gott zu Jakob, als dieser im Traum vor einer Leiter stand, die bis in den Himmel reichte. Oben sah er Gott stehen, der ihm und seinen Nachkommen das Land zusagte, auf dem er gerade schlief.⁽¹⁾ Nun hatte Jakob zu diesem Zeitpunkt weder Frau noch Kinder, ja noch nicht einmal eine Braut. Auch besaß er kein Land. War die zahlreiche Nachkommenschaft „wie der Staub auf Erden“⁽²⁾, von der Gott sprach, vielleicht nur der Wunschtraum eines einsamen jungen Mannes?

Die Bibel bezeugt etwas anderes: Aus Jakob wurde tatsächlich ein großes Volk, aus dem letztlich der Erlöser der Welt, Jesus Christus, hervorgehen sollte. Ebenso machte Gott sein Versprechen wahr, Jakob wieder in sein Land zurückzubringen. Das geschah sogar mehrfach und zieht sich bis in unsere Zeit hinein, denn Gottes Versprechen gelten immer noch – davon bin ich fest überzeugt.

Im Lehrtext fragte Jesus seine Jünger kurz vor seinem Tod, ob sie an irgendetwas Mangel gelitten hätten, als er sie ohne Versorgung losgeschickt hatte.⁽³⁾ Sie verneinten das. Dann aber folgt eine ungewöhnliche Aufforderung: Die Jünger sollten ihre Habseligkeiten verkaufen, um Schwerter zu erwerben. Jesus begründete dies so: „Denn die Zeit ist gekommen, in der sich erfüllt, was in der Schrift über mich steht: Er wurde zu den Aufrührern gerechnet.“⁽⁴⁾ Kurz darauf wollten die Jünger ihn mit Waffen verteidigen und verletzten einen Mann. Jesus unterband dies und heilte den Verletzten. Anstatt anderen Leid zuzufügen, sollten sie lernen, Leid zu ertragen.

Jesus war kein Aufrührer. Er ist der Friedefürst und der gute Hirte. Durch ihn finden Heimatlose bei Gott ein Zuhause, erhalten Schwache neue Kraft, erfahren Verletzte Heilung, finden Trauernde Trost und Sünder Vergebung. Er füllt unseren Mangel aus – gerade in schweren Zeiten.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) 1.Mose 28,13 (2) 1.Mos. 28,14 [Luther 2017] (3) Luk. 9,1-5 (4) Luk. 22,37 [Neues Leben Übersetzung]

Als Gebet Psalm 23:
Ein Psalm Davids.
Der HERR ist mein Hirte, mir wird nichts mangeln.
Er weidet mich auf einer grünen Aue und führet mich zum frischen Wasser.
Er erquicket meine Seele. Er führet mich auf rechter Straße um seines Namens willen.
Und ob ich schon wanderte im finstern Tal, fürchte ich kein Unglück; denn du bist bei mir, dein Stecken und Stab trösten mich.
Du bereitest vor mir einen Tisch im Angesicht meiner Feinde.
Du salbest mein Haupt mit Öl und schenkest mir voll ein.
Gutes und Barmherzigkeit werden mir folgen mein Leben lang, und ich werde bleiben im Hause des HERRN immerdar.
Ps. 23,1-6 [Luther 2017]

Thoughts on Moravian Daily Texts for Friday, 10.04.2026

Bible verse
The LORD said to Jacob, " Behold, I am with you and will keep you wherever you go and will bring you back to this land.
Genesis 28:15

Teaching text
Jesus said to the disciples, "When I sent you out without purse or scrip or shoes, did you ever lack anything? They said: No, none.
Luke 22:35

Moravian Daily Texts

No lack

God said today's Bible passage to Jacob as he stood in a dream in front of a ladder that reached up to heaven. He saw God standing at the top, promising him and his descendants the land on which he was sleeping.⁽¹⁾ Now at this time, Jacob had neither a wife nor children, not even a bride. Nor did he own any land. Was the numerous descendants "like the dust of the earth"⁽²⁾ that God spoke of perhaps just the pipe dream of a lonely young man?

The Bible bears witness to something else: Jacob did indeed become a great nation, from which the Savior of the world, Jesus Christ, would ultimately emerge. God also kept his promise to bring Jacob back to his land. This even happened several times and continues to this day, because God's promises are still valid - I am firmly convinced of this.

In the teaching text, Jesus asked his disciples shortly before his death whether they had lacked anything when he sent them out without provisions.⁽³⁾ They answered in the negative. But then comes an unusual request: the disciples were to sell their belongings in order to buy swords. Jesus justified this as follows: "For the time has come when what is written about me will be fulfilled: he was counted among the rioters."⁽⁴⁾ Shortly afterwards, the disciples wanted to defend him with weapons and injured a man. Jesus stopped them and healed the injured man. Instead of harming others, they should learn to endure suffering.

Jesus was not a rebel. He is the Prince of Peace and the Good Shepherd. Through him, the homeless find a home with God, the weak receive new strength, the wounded are healed, the grieving find comfort and sinners are forgiven. He fills our lack - especially in difficult times.

Have a blessed day
Angela Mumssen

(1) Genesis 28:13 (2) Genesis 28:14 [Luther 2017] (3) Luke 9:1-5 (4) Luke 22:37 [New Living Translation]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Vendredi, 10.04.2026

Parole biblique
L'Éternel dit à Jacob : Voici, je suis avec toi, je te garderai partout où tu iras, et je te ramènerai dans ce pays.
Genèse 28.15

Texte pédagogique
Jésus dit aux disciples : Quand je vous ai envoyés sans bourse, sans sac et sans souliers, avez-vous jamais manqué de quelque chose ? Ils répondirent : Non, aucun.
Luc 22,35

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Pas de manque

La parole biblique d'aujourd'hui a été prononcée par Dieu à Jacob alors qu'il se tenait en rêve devant une échelle qui montait jusqu'au ciel. En haut, il vit Dieu qui lui promettait, à lui et à sa descendance, la terre sur laquelle il dormait.⁽¹⁾ Or, à ce moment-là, Jacob n'avait ni femme, ni enfants, ni même une épouse. Il ne possédait pas non plus de terre. La nombreuse descendance "comme la poussière de la terre"⁽²⁾ dont Dieu parlait n'était-elle peut-être que le rêve d'un jeune homme solitaire ?

La Bible témoigne d'autre chose : Jacob devint effectivement un grand peuple, d'où devait finalement naître le Sauveur du monde, Jésus-Christ. De même, Dieu a tenu sa promesse de ramener Jacob sur sa terre. Cela s'est même produit à plusieurs reprises et se poursuit jusqu'à notre époque, car les promesses de Dieu sont toujours valables - j'en suis fermement convaincu.

Dans le texte didactique, Jésus demande à ses disciples, peu avant sa mort, s'ils ont manqué de quelque chose lorsqu'il les a envoyés sans approvisionnement.⁽³⁾ Ils répondent par la négative. Mais il y a ensuite une demande inhabituelle : les disciples devaient vendre leurs biens pour acheter des épées. Jésus justifia ainsi sa décision : "Car le temps est venu où s'accomplira ce que l'Écriture dit de moi : il a été mis au nombre des rebelles"⁽⁴⁾ Peu après, les disciples voulurent le défendre par les armes et blessèrent un homme. Jésus y a mis fin et a guéri le blessé. Au lieu de faire souffrir les autres, ils devraient apprendre à supporter la souffrance.

Jésus n'était pas un séditieux. Il est le prince de la paix et le bon berger. Grâce à lui, les sans-abri trouvent un foyer auprès de Dieu, les faibles reçoivent une nouvelle force, les blessés sont guéris, les affligés trouvent du réconfort et les pécheurs le pardon. Il comble nos manques - surtout dans les moments difficiles.

Je vous souhaite une journée bénie
Angela Mumssen

(1) Genèse 28.13 (2) Genèse 28.14 [Luther 2017] (3) Luc 9.1-5 (4) Luc 22.37 [Traduction de la Nouvelle Vie]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Venerdì, 10.04.2026

Versículo bíblico
Jehová dijo a Jacob: He aquí, yo estoy contigo, y te guardaré dondequiera que vayas, y te haré volver a esta tierra.
Génesis 28:15

Texto didáctico
Jesús dijo a sus discípulos: "Cuando os envié sin bolsa, sin alforja y sin zapatos, ¿os faltó algo? Ellos respondieron: No, nada.
Lucas 22:35

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Ninguna falta

Dios le dijo el pasaje bíblico de hoy a Jacob mientras éste se encontraba en sueños frente a una escalera que llegaba hasta el cielo. Vio a Dios de pie en la cima, prometiéndole a él y a sus descendientes la tierra en la que estaba durmiendo.⁽¹⁾ En ese momento, Jacob no tenía esposa ni hijos, ni siquiera una novia. Tampoco poseía tierra alguna. ¿Acaso la numerosa descendencia "como el polvo de la tierra"⁽²⁾ de la que hablaba Dios no era más que la quimera de un joven solitario?

La Biblia atestigua otra cosa: Jacob se convirtió en una gran nación de la que surgiría el Salvador del mundo, Jesucristo. Dios también cumplió su promesa de devolver a Jacob a su tierra. Esto sucedió incluso varias veces y continúa hasta nuestros días, porque las promesas de Dios siguen siendo válidas - estoy firmemente convencido de ello.

En el texto de enseñanza, Jesús preguntó a sus discípulos, poco antes de su muerte, si les había faltado algo cuando los envió sin provisiones⁽³⁾ Ellos respondieron negativamente. Pero entonces llega una petición insólita: los discípulos debían vender sus pertenencias para comprar espadas. Jesús lo justificó así: "Porque ha llegado el momento en que se cumplirá lo que está escrito sobre mí: fue contado entre los alborotadores."⁽⁴⁾ Poco después, los discípulos quisieron defenderle con armas e hirieron a un hombre. Jesús los detuvo y curó al herido. En lugar de infligir sufrimiento a los demás, deberían aprender a soportar el sufrimiento.

Jesús no era un rebelde. Es el Príncipe de la Paz y el Buen Pastor. A través de él, los desamparados encuentran un hogar con Dios, los débiles reciben nuevas fuerzas, los heridos son curados, los afligidos encuentran consuelo y los pecadores son perdonados. Él colma nuestras carencias, especialmente en los momentos difíciles.

Que tengas un día lleno de bendiciones
Angela Mumssen

(1) Génesis 28:13 (2) Génesis 28:14 [Luther 2017] (3) Lucas 9:1-5 (4) Lucas 22:37 [Nueva Traducción Viviente]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Viernes, 10.04.2026

Versículo bíblico
O Senhor disse a Jacó: "Eis que estou com você, e o guardarei por onde quer que você for, e o trarei de volta a esta terra.
Gênesis 28:15

Texto didático
Jesus disse aos discípulos: "Quando eu os enviei sem bolsa, sem alforje ou sem sapatos, faltou-lhes alguma coisa? Eles responderam: Não, nada.
Lucas 22:35

Textos diários da Igreja da Morávia

Nada lhes faltou

Deus disse a passagem bíblica de hoje a Jacó quando ele estava em um sonho diante de uma escada que se estendia até o céu. Ele viu Deus no topo, prometendo a ele e aos seus descendentes a terra em que estava dormindo.⁽¹⁾ Naquela época, Jacó não tinha esposa nem filhos, nem mesmo uma noiva. Também não possuía nenhuma terra. Será que os numerosos descendentes "como o pó da terra"⁽²⁾ de que Deus falou talvez fossem apenas o sonho de um jovem solitário?

A Bíblia dá testemunho de outra coisa: Jacó de fato se tornou uma grande nação da qual o Salvador do mundo, Jesus Cristo, acabaria surgindo. Deus também cumpriu sua promessa de trazer Jacó de volta à sua terra. Isso aconteceu várias vezes e continua até hoje, porque as promessas de Deus ainda são válidas - estou firmemente convencido disso.

No texto didático, Jesus perguntou a seus discípulos, pouco antes de sua morte, se algo lhes havia faltado quando ele os enviou sem provisões.⁽³⁾ Eles responderam negativamente. Mas então veio um pedido incomum: os discípulos deveriam vender seus pertences para comprar espadas. Jesus justificou isso da seguinte forma: "Pois chegou a hora em que se cumprirá o que está escrito a meu respeito: ele foi contado entre os amotinados."⁽⁴⁾ Pouco depois, os discípulos quiseram defendê-lo com armas e feriram um homem. Jesus os impediu e curou o homem ferido. Em vez de infligir sofrimento aos outros, eles deveriam aprender a suportar o sofrimento.

Jesus não era um rebelde. Ele é o Príncipe da Paz e o Bom Pastor. Por meio dele, os sem-teto encontram um lar com Deus, os fracos recebem nova força, os feridos são curados, os que sofrem encontram conforto e os pecadores são perdoados. Ele preenche nossa falta, especialmente em tempos difíceis.

Tenha um dia abençoado
Angela Mumssen

(1) Gênesis 28:13 (2) Gênesis 28:14 [Lutero 2017] (3) Lucas 9:1-5 (4) Lucas 22:37 [Tradução Nova Vida]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Sexta-feira, 10.04.2026

Versetto biblico
Il Signore disse a Giacobbe: "Ecco, io sono con te e ti custodirò ovunque tu vada e ti ricondurrò in questo paese".
Genesi 28:15

Testo didattico
Gesù disse ai discepoli: "Quando vi ho mandati fuori senza borsa, né denaro, né scarpe, vi è mai mancato qualcosa? Essi risposero: No, nessuna.
Luca 22:35

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Nessuna mancanza

Dio disse il passo biblico di oggi a Giacobbe mentre questi si trovava in sogno davanti a una scala che saliva verso il cielo. Vide Dio in cima, che prometteva a lui e ai suoi discendenti la terra su cui dormiva.⁽¹⁾ In quel momento, Giacobbe non aveva né moglie né figli, nemmeno una sposa. Né possedeva alcuna terra. La numerosa discendenza "come la polvere della terra"⁽²⁾ di cui Dio parlava era forse solo la chimera di un giovane solitario?

La Bibbia testimonia un'altra cosa: Giacobbe divenne effettivamente una grande nazione da cui alla fine sarebbe emerso il Salvatore del mondo, Gesù Cristo. Dio ha anche mantenuto la promessa di riportare Giacobbe nella sua terra. Questo è accaduto anche più volte e continua ancora oggi, perché le promesse di Dio sono ancora valide - ne sono fermamente convinto.

Nel testo dell'insegnamento, Gesù chiede ai suoi discepoli, poco prima della sua morte, se hanno mancato di qualcosa quando li ha mandati senza provviste.⁽³⁾ Essi rispondono negativamente. Ma poi arriva una richiesta insolita: i discepoli dovevano vendere i loro beni per comprare delle spade. Gesù si giustificò così: "Perché è giunto il momento in cui si compirà ciò che è scritto di me: egli fu annoverato tra i rivoltosi"⁽⁴⁾ Poco dopo, i discepoli vollero difenderlo con le armi e ferirono un uomo. Gesù li fermò e guarì l'uomo ferito. Invece di infliggere sofferenze agli altri, dovrebbero imparare a sopportare la sofferenza.

Gesù non era un ribelle. È il Principe della Pace e il Buon Pastore. Attraverso di lui, i senzatetto trovano una casa presso Dio, i deboli ricevono nuova forza, i feriti sono guariti, i dolenti trovano conforto e i peccatori sono perdonati. Egli colma la nostra mancanza, soprattutto nei momenti difficili.

Vi auguro una giornata benedetta
Angela Mumssen

(1) Genesi 28:13 (2) Genesi 28:14 [Lutero 2017] (3) Luca 9:1-5 (4) Luca 22:37 [New Living Translation]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Пятница, 10.04.2026

Библейский стих
Господь сказал Иакову: "Вот, Я с тобою, и сохраню тебя, куда бы ты ни пошел, и возвращу тебя в землю сию".
Бытие 28:15

Обучающий текст
Иисус сказал ученикам: "Когда Я посылал вас, не имея ни кошелька, ни скудости, ни обуви, имели ли вы в чем недостаток? Они сказали: нет, ни в чем.
Луки 22:35

Ежедневные тексты Моравской церкви

Нет недостатка

Сегодняшний отрывок из Библии Бог сказал Иакову, когда тот стоял во сне перед лестницей, поднимавшейся к небу. Он увидел Бога, стоящего на вершине и обещающего ему и его потомкам землю, на которой он спал.⁽¹⁾ В это время у Иакова не было ни жены, ни детей, ни даже невесты. Не было у него и земли. Может быть, многочисленные потомки "как прах земной"⁽²⁾, о которых говорил Бог, были лишь несбыточной мечтой одинокого юноши?

Библия свидетельствует о другом: Иаков действительно стал великим народом, из которого в конечном итоге вышел Спаситель мира, Иисус Христос. Бог также сдержал свое обещание вернуть Иакова в его землю. Это происходило даже несколько раз и продолжается по сей день, потому что Божьи обещания остаются в силе - я в этом твердо убежден.

В учебном тексте Иисус незадолго до Своей смерти спросил учеников, не было ли у них недостатка в чем-либо, когда Он отправил их в путь без провизии.⁽³⁾ Они ответили отрицательно. Но затем последовала необычная просьба: ученики должны были продать свое имущество, чтобы купить мечи. Иисус обосновал это так: "Ибо наступило время, когда исполнится написанное обо Мне: Он был причислен к бунтовщикам"⁽⁴⁾ Вскоре после этого ученики хотели защитить Его оружием и ранили человека. Иисус остановил их и исцелил раненого. Вместо того чтобы причинять страдания другим, они должны научиться терпеть страдания.

Иисус не был бунтарем. Он - Князь мира и Добрый Пастырь. Через Него бездомные находят дом у Бога, слабые обретают новую силу, раненые исцеляются, скорбящие находят утешение, а грешники получают прощение. Он восполняет нашу нехватку - особенно в трудные времена.

Благословенного дня
Angela Mumssen

(1) Бытие 28:13 (2) Бытие 28:14 [Лютер 2017] (3) Луки 9:1-5 (4) Луки 22:37 [Новый живой перевод]

Думки про моравські щоденні тексти за Пятница, 10.04.2026

Біблійний вірш
І сказав Господь до Якова: "Ось Я з тобою, і збережу тебе, куди б ти не пішов, і поверну тебе до цієї землі".
Буття 28:15

Навчальний текст
Ісус сказав учням: "Коли Я посилав вас без гаманця, без грошей і без взуття, хіба вам чогось бракувало? Вони відповіли: Ні, нічого.
Луки 22:35

Щоденні тексти Моравської церкви

Нічого не бракувало

Бог сказав сьогоднішній біблійний уривок Якову, коли той стояв уві сні перед драбиною, що здіймалася до неба. Він побачив Бога, який стояв нагорі і обіцяв йому та його нащадкам землю, на якій він спав.⁽¹⁾ У цей час у Якова не було ні дружини, ні дітей, ні навіть нареченої. Він не володів жодною землею. Чи були численні нащадки, "як порох земний"⁽²⁾, про яких говорив Бог, можливо, лише нездійсненною мрією самотнього юнака?

Біблія свідчить про інше: Яків насправді став великим народом, з якого згодом вийде Спаситель світу Ісус Христос. Бог також виконав свою обіцянку повернути Якова на його землю. Це навіть сталося кілька разів і триває донині, тому що Божі обітниці все ще дійсні - я в цьому твердо переконаний.

У навчальному тексті Ісус незадовго до смерті запитав своїх учнів, чи не бракувало їм чогось, коли він відправив їх без провізії.⁽³⁾ Вони відповіли негативно. Але потім прозвучало незвичне прохання: учні повинні були продати свої речі, щоб купити мечі. Ісус обґрунтував це так: "Бо прийшов час, коли збудеться написане про Мене: Він був зарахований до бунтівників"⁽⁴⁾ Незабаром після цього учні хотіли захистити Його зі зброєю і поранили одного чоловіка. Ісус зупинив їх і зцілив пораненого. Замість того, щоб завдавати страждань іншим, вони повинні навчитися терпіти страждання.

Ісус не був бунтарем. Він - Князь миру і Добрий Пастир. Через нього бездомні знаходять дім з Богом, слабкі отримують нову силу, поранені зцілюються, засмучені знаходять розраду, а грішники отримують прощення. Він заповнює нашу нестачу - особливо у важкі часи.

Благословенного вам дня!
Angela Mumssen

(1) Буття 28:13 (2) Буття 28:14 [Лютер 2017] (3) Луки 9:1-5 (4) Луки 22:37 [New Living Translation]

10.04.2026 ,الجمعة خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

قَالَ الرَّبُّ لِيَعْقُوبَ: "هَا أَنَا مَعَكَ وَأَنَا أَحْفَظُكَ حَيْثُمَا تَذْهَبُ، وَأَنَا أَرُدُّكَ إِلَى هَذِهِ الأَرْضِ.
سفر التكوين 28:15

نص تعليمي:

قَالَ يَسُوعُ لِلتَّلَامِيذِ: "حِينَ أَرْسَلْتُكُمْ بِلَا كِيسٍ وَلَا كُرَاعٍ وَلَا حِذَاءٍ هَلْ أَعْوَزَكُمْ شَيْءٌ قَطُّ؟ قَالُوا: لَا، وَلَا شَيْءَ.
لوقا 22:35

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

لا يوجد عيب

قال الله هذا المقطع من الكتاب المقدس اليوم ليعقوب بينما كان واقفًا في حلم أمام سلّم يصل إلى السماء. وفي أعلاها رأى الله الذي وعده ونسله بالأرض التي كان نائمًا عليها.^[1] في هذا الوقت لم يكن ليعقوب في ذلك الوقت زوجة ولا أولاد، ولا حتى عروس. ولم يكن يملك أي أرض. هل كان النسل الكثير "مثل تراب الأرض"^[2] الذي تحدث الله عنه ربما كان مجرد أضغاث أحلام شاب وحيد؟

الكتاب المقدس يشهد لشيء آخر: لقد أصبح يعقوب بالفعل أمة عظيمة سيخرج منها في النهاية مخلّص العالم، يسوع المسيح. كما أوفى الله بوعده بأن يعيد يعقوب إلى أرضه. وقد حدث هذا حتى عدة مرات ولا يزال مستمرًا حتى يومنا هذا، لأن وعود الله لا تزال سارية المفعول - وأنا مقتنع بذلك اقتناعًا راسخًا.

في النص التعليمي، سأل يسوع تلاميذه قبل موته بفترة وجيزة عما إذا كانوا قد عانوا من أي نقص في أي شيء عندما أرسلهم بدون مؤونة^[3] فأجابوا بالنفي. ولكن بعد ذلك يأتي طلب غير عادي: كان على التلاميذ أن يبيعوا ممتلكاتهم ليشتروا سيوفًا. وقد برر يسوع ذلك على النحو التالي: "لأنه قد جاء الوقت الذي سيتم فيه ما هو مكتوب عني: "لأنه قد جاء الوقت الذي فيه يتم ما هو مكتوب عني: كان محسوبًا من المشاغبين"^[4] وبعد ذلك بقليل أراد التلاميذ أن يدافعوا عنه بالسلاح، فأصابوا رجلاً بجراح. فأوقفهم يسوع وشفى الرجل الجريح. فبدلاً من إلحاق الأذى بالآخرين، كان عليهم أن يتعلموا أن يتحملوا الأذى. إنه أمير السلام والراعي الصالح. من خلاله يجد المتشردون بيتًا عند الله، والضعفاء ينالون قوة جديدة، والجرحى يُشفون، والحزانى يجدون العزاء، والخطاة يُغفر لهم. إنه يملأ نقصنا - خاصة في الأوقات الصعبة.

تمنياتنا بيوم مبارك
Angela Mumssen

[1] تك 28: 13 [2] تك 28: 14 [لوثر 2017] [3] لوقا 9: 1-5 [4] لوقا 22: 37 [الترجمة الحية الجديدة]

Gedanken zur Losung für Donnerstag, den 09.04.2026

Losungswort
Sei nicht schnell mit deinem Munde und lass dein Herz nicht eilen, etwas zu reden vor Gott; denn Gott ist im Himmel und du auf Erden; darum lass deiner Worte wenig sein.
Prediger 5,1

Lehrtext
Jesus spricht: Euer Vater weiß, was ihr braucht, noch ehe ihr ihn bittet.
Matthäus 6,8

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Vereint im Gebet

Im heutigen Losungswort geht es um die Wahl unserer Worte. Dieses Thema begegnet uns heutzutage sehr häufig unter der Bezeichnung: „Political Correctness“. Nun geht es bei Gott nach meinem Bibelverständnis nicht um unsere Wortwahl an sich, sondern um Inhalte und um das Ansinnen. Man kann Menschen auch mit korrekten Worten herablassend behandeln oder beleidigen. Hintergrund des Losungswortes ist jedoch, Gott nicht etwas zu geloben, was man nicht einhalten kann. Dazu heißt es ein paar Verse später: „Besser du versprichst gar nichts, als dass du ein Versprechen nicht hältst!“⁽¹⁾

Manche Menschen machen viele Worte, um ihre Aussage glaubwürdiger zu machen oder zu verstärken. „Ich schwöre“, höre ich manchmal von Leuten, die meinen, damit den Wahrheitsgehalt ihrer Worte zu bekräftigen. Oder: „Ich versprech‘s dir, du kriegst dein Geld garantiert zurück.“ Bei solchen Sätzen ahne ich schon, dass ich mein Geld nicht wiedersehen werde. Wir beeindrucken weder Gott noch Menschen, wenn wir große Versprechungen machen. Vielmehr sollten wir bedenken, dass Gott unsere Worte wirklich ernst nimmt. Diesbezüglich ist es gut, darauf zu achten, was wir reden.

Aber wie gesagt: Es geht nicht um Worte an sich, sondern um unser Ansinnen. Das wird auch im Lehrtext deutlich. Im Zusammenhang lautet er: „Wenn ihr betet, sollt ihr nicht viel plappern wie die Heiden; denn sie meinen, sie werden erhört, wenn sie viele Worte machen. Darum sollt ihr ihnen nicht gleichen. Denn euer Vater weiß, was ihr bedürft, bevor ihr ihn bittet.“⁽²⁾ Das Ansinnen, das Jesus hier schildert, ist, Gott zu etwas überreden zu wollen, was er scheinbar noch nicht bemerkt hat. Genau das ist aber falsch – Gott weiß, was wir brauchen. Trotzdem erwartet er, dass wir ihn darum bitten, denn im Gebet vereinen wir uns mit ihm. Mit diesem Gebetsverständnis können wir zuversichtlich beten.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Pred. 5,4 [Hoffnung für alle] (2) Matt. 6,7-8 [Luther 2017]

Als Gebet heute ein kurzes Lied:

Lass die Worte meines Mundes
und das Sinnen meines Herzens
wohlgefällig sein vor dir, o, Herr.
O, Herr, meine Stärke,
o, Herr, mein Leben.
Lass die Worte meines Mundes
und das Sinnen meines Herzens
wohlgefällig sein vor dir, o, Herr.
Text: Aus der Bibel, Jugend mit einer Mission (1976)
Melodie: Jugend mit einer Mission (1976)

Thoughts on Moravian Daily Texts for Thursday, 09.04.2026

Word from the Bible
Be not hasty with thy mouth, and let not thine heart make haste to speak any thing before God: for God is in heaven, and thou on earth: therefore let thy words be few.
Ecclesiastes 5:1

Teaching text
Jesus says: " Your Father knows what you need even before you ask him.
Matthew 6:8

Moravian Daily Texts

United in prayer

Today's Bible passage is about our choice of words. We come across this topic very often these days under the heading of "political correctness". Now, according to my understanding of the Bible, God is not concerned with our choice of words per se, but with the content and the intention. You can also patronize or insult people with correct words. However, the background to the Bible passage is not to vow something to God that you cannot keep. A few verses later it says: "It is better to promise nothing than to fail to keep a promise!"⁽¹⁾

Some people use a lot of words to make their statement more credible or to reinforce it. "I swear", I sometimes hear from people who think they are reinforcing the truth of their words. Or: "I promise you, you'll get your money back, guaranteed." When I hear sentences like that, I suspect that I won't see my money again. We don't impress God or people when we make big promises. Rather, we should remember that God really takes our words seriously. In this respect, it is good to pay attention to what we say.

But as I said, it is not about words per se, but about our intentions. This is also made clear in the teaching text. In context, it reads: "When you pray, do not babble as the Gentiles do, for they think they will be heard if they speak many words. Therefore do not be like them. For your Father knows what you need before you ask him."⁽²⁾ The approach that Jesus is describing here is to try to persuade God to do something that he has apparently not yet noticed. But that is precisely wrong - God knows what we need. Nevertheless, he expects us to ask him for it, because in prayer we unite ourselves with him. With this understanding of prayer, we can pray with confidence.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ecclesiastes 5:4 [Hope for all] (2) Matthew 6:7-8 [Luther 2017]

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Jeudi, 09.04.2026

Parole biblique
Ne sois pas prompt à ouvrir la bouche, et que ton cœur ne se hâte pas de dire quelque chose devant Dieu ; car Dieu est dans les cieux, et toi sur la terre ; c'est pourquoi, que tes paroles soient peu nombreuses.
Ecclésiaste 5.1

Texte d'enseignement
Jésus dit : Votre Père sait de quoi vous avez besoin, avant même que vous le lui demandiez.
Matthieu 6.8

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Unis dans la prière

La parole biblique d'aujourd'hui porte sur le choix de nos mots. C'est un thème que nous rencontrons très souvent de nos jours sous le nom de "politiquement correct". Or, selon ma compréhension de la Bible, Dieu ne s'intéresse pas à notre choix de mots en soi, mais au contenu et à l'intention. On peut aussi traiter les gens avec condescendance ou les insulter avec des mots corrects. L'arrière-plan de la parole biblique est toutefois de ne pas faire à Dieu un vœu que l'on ne peut pas tenir. À ce sujet, il est dit quelques versets plus loin : "Mieux vaut ne rien promettre du tout que de ne pas tenir une promesse !"⁽¹⁾.

Certaines personnes multiplient les mots pour rendre leur déclaration plus crédible ou pour la renforcer. "Je le jure", entends-je parfois de la part de personnes qui pensent ainsi renforcer la véracité de leurs propos. Ou encore : "Je te le promets, je te garantis que tu seras remboursé". Avec de telles phrases, je me doute déjà que je ne reverrai pas mon argent. Nous n'impressionnons ni Dieu ni les hommes en faisant de grandes promesses. Nous devrions plutôt nous rappeler que Dieu prend vraiment nos paroles au sérieux. À cet égard, il est bon de faire attention à ce que nous disons.

Mais comme nous l'avons dit, il ne s'agit pas de paroles en soi, mais de notre intention. C'est aussi ce qui ressort du texte d'enseignement. Dans le contexte, il dit : "Quand vous priez, ne parlez pas beaucoup comme les païens, car ils pensent qu'ils seront exaucés s'ils parlent beaucoup. C'est pourquoi vous ne devez pas leur ressembler. Car votre Père sait de quoi vous avez besoin, avant que vous ne le lui demandiez"⁽²⁾ L'intention que Jésus décrit ici est de vouloir persuader Dieu de faire quelque chose qu'il n'a apparemment pas encore remarqué. Or, c'est précisément ce qui est faux - Dieu sait ce dont nous avons besoin. Il attend néanmoins que nous le lui demandions, car dans la prière, nous nous unissons à lui. Avec cette compréhension de la prière, nous pouvons prier en toute confiance.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ecclésiaste 5.4 [Espoir pour tous] (2) Matthieu 6.7-8 [Luther 2017]

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Giovedì, 09.04.2026

Palabra de la Biblia
No te apresures con tu boca, ni tu corazón se apresure a decir nada delante de Dios; porque Dios está en los cielos, y tú en la tierra; por tanto, sean pocas tus palabras.
Eclesiastés 5:1

Texto didáctico
Jesús dice: "Vuestro Padre sabe lo que necesitáis incluso antes de que se lo pidáis".
Mateo 6:8

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Unidos en la oración

El pasaje bíblico de hoy trata de nuestra elección de palabras. Hoy en día, a menudo nos encontramos con este tema bajo el epígrafe de "corrección política". Ahora bien, según mi interpretación de la Biblia, a Dios no le preocupa nuestra elección de palabras en sí, sino el contenido y la intención. También se puede ser condescendiente o insultar a la gente con palabras correctas. Sin embargo, el trasfondo del pasaje bíblico no es prometer a Dios algo que no se pueda cumplir. Unos versículos más adelante dice:"Es mejor no prometer nada que no cumplir una promesa"^(1).

Algunas personas utilizan muchas palabras para hacer más creíble su declaración o para reforzarla. "Te lo juro", oigo a veces a personas que creen reforzar la veracidad de sus palabras. O: "Le prometo que le devolveré su dinero, garantizado". Cuando oigo frases así, sospecho que no volveré a ver mi dinero. No impresionamos a Dios ni a la gente cuando hacemos grandes promesas. Más bien, deberíamos recordar que Dios se toma muy en serio nuestras palabras. En este sentido, es bueno prestar atención a lo que decimos.

Pero, como ya he dicho, no se trata de las palabras en sí, sino de nuestras intenciones. Esto también queda claro en el texto de enseñanza. En el contexto, dice: "Cuando oréis, no balbuceéis mucho como los gentiles, pues piensan que serán escuchados si hablan muchas palabras. No seáis, pues, como ellos. Porque vuestro Padre sabe lo que necesitáis antes de que se lo pidáis"⁽²⁾. La intención que Jesús describe aquí es la de persuadir a Dios para que haga algo que, al parecer, aún no ha realizado. Pero eso es precisamente erróneo: Dios sabe lo que necesitamos. Sin embargo, espera que se lo pidamos, porque en la oración nos unimos a Él. Entendiendo así la oración, podemos rezar con confianza.

Que tengas un buen día
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Eclesiastés 5:4 [Esperanza para todos] (2) Mateo 6:7-8 [Lutero 2017]

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Jueves, 09.04.2026

Palavra da Bíblia
Não te precipites com a tua boca, nem o teu coração se apresse a pronunciar palavra alguma diante de Deus; porque Deus está nos céus, e tu na terra; portanto, sejam poucas as tuas palavras.
Eclesiastes 5:1

Texto didático
Jesus diz: "Seu Pai sabe do que você precisa antes mesmo de você pedir.
Mateus 6:8

Textos diários da Igreja da Morávia

Unidos em oração

A passagem bíblica de hoje é sobre nossa escolha de palavras. Hoje em dia, muitas vezes nos deparamos com esse tópico sob o título de "politicamente correto". Agora, de acordo com meu entendimento da Bíblia, Deus não está preocupado com nossa escolha de palavras em si, mas com o conteúdo e a intenção. Você também pode ser condescendente ou insultar as pessoas com palavras corretas. No entanto, o pano de fundo da passagem bíblica não é fazer um voto a Deus que você não possa cumprir. Alguns versículos depois, ela diz:"É melhor não prometer nada do que deixar de cumprir uma promessa!"⁽¹⁾

Algumas pessoas usam muitas palavras para tornar sua declaração mais confiável ou para reforçá-la. "Eu juro", às vezes ouço de pessoas que acham que estão reforçando a veracidade de suas palavras. Ou: "Prometo que você terá seu dinheiro de volta, garantido". Quando ouço frases como essa, suspeito que não verei meu dinheiro novamente. Não impressionamos Deus ou as pessoas quando fazemos grandes promessas. Em vez disso, devemos nos lembrar de que Deus realmente leva nossas palavras a sério. Nesse sentido, é bom prestar atenção ao que dizemos.

Mas, como eu disse, não se trata de palavras em si, mas de nossas intenções. Isso também fica claro no texto de ensino. No contexto, ele diz:"Quando orarem, não balbuciem como os gentios, pois eles pensam que serão ouvidos se falarem muitas palavras. Portanto, não sejam como eles.⁽²⁾ A intenção que Jesus está descrevendo aqui é persuadir Deus a fazer algo que ele aparentemente ainda não realizou. Mas isso é exatamente errado - Deus sabe do que precisamos. No entanto, ele espera que peçamos a ele, porque na oração nos unimos a ele. Com essa compreensão da oração, podemos orar com confiança.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

( 1) Eclesiastes 5:4 [Esperança para todos] (2) Mateus 6:7-8 [Lutero 2017]

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quinta-feira, 09.04.2026

Parola dalla Bibbia
Non essere veloce con la tua bocca e non avere il cuore affrettato nel pronunciare qualsiasi cosa davanti a Dio, perché Dio è in cielo e tu sulla terra; perciò le tue parole siano poche.
Ecclesiaste 5:1

Testo didattico
Gesù dice: "Il Padre vostro sa di che cosa avete bisogno prima ancora che glielo chiediate".
Matteo 6:8

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Uniti nella preghiera

Il brano biblico di oggi riguarda la scelta delle parole. Al giorno d'oggi, spesso ci imbattiamo in questo argomento sotto il titolo di "correttezza politica". Secondo la mia interpretazione della Bibbia, Dio non si preoccupa della scelta delle parole in sé, ma del loro contenuto e della loro intenzione. Si può anche trattare con condiscendenza o insultare le persone con parole corrette. Tuttavia, il contesto del passo biblico non è quello di giurare a Dio qualcosa che non si può mantenere. Pochi versetti dopo si legge:"È meglio non promettere nulla che non mantenere una promessa!"^(1).

Alcune persone usano molte parole per rendere più credibile la loro dichiarazione o per rafforzarla. "Lo giuro", sento dire a volte da persone che pensano di rafforzare la veridicità delle loro parole. Oppure: "Le prometto che riavrà i suoi soldi, garantito". Quando sento frasi del genere, sospetto che non vedrò più i miei soldi. Non impressioniamo Dio o le persone quando facciamo grandi promesse. Piuttosto, dovremmo ricordare che Dio prende davvero sul serio le nostre parole. In questo senso, è bene prestare attenzione a ciò che diciamo.

Ma, come ho detto, non si tratta delle parole in sé, ma delle nostre intenzioni. Questo è chiaro anche nel testo dell'insegnamento. Nel contesto, si legge:"Quando pregate, non blaterate come i pagani, perché pensano di essere ascoltati se dicono molte parole. Non siate dunque come loro. Perché il Padre vostro sa di che cosa avete bisogno prima che glielo chiediate"⁽²⁾ L'intenzione che Gesù descrive qui è quella di convincere Dio a fare qualcosa che apparentemente non ha ancora realizzato. Ma questo è proprio sbagliato: Dio sa di cosa abbiamo bisogno. Tuttavia, si aspetta che glielo chiediamo, perché nella preghiera ci uniamo a lui. Con questa comprensione della preghiera, possiamo pregare con fiducia.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Ecclesiaste 5:4 [speranza per tutti] (2) Matteo 6:7-8 [Lutero 2017]

Размышления о моравских ежедневных текстах на Четверг, 09.04.2026

Слово из Библии
Не будь быстр устами твоими, и сердце твое да не спешит произносить что-либо пред Богом; ибо Бог на небе, а ты на земле; поэтому пусть слова твои будут немногословны.
Екклесиаст 5:1

Обучающий текст
Иисус говорит: "Отец ваш знает, в чем вы нуждаетесь, даже прежде, чем вы попросите Его".
Матфея 6:8

Ежедневные тексты Моравской церкви

Объединенные в молитве

Сегодняшний отрывок из Библии посвящен выбору слов. В наши дни мы часто сталкиваемся с этой темой под заголовком "политкорректность". Согласно моему пониманию Библии, Бога волнует не сам выбор слов, а их содержание и намерение. Правильными словами можно покровительственно относиться к людям или оскорблять их. Однако смысл этого библейского отрывка в том, чтобы не клясться Богу в том, что не сможешь выполнить. Несколькими стихами позже говорится:"Лучше ничего не обещать, чем не выполнить обещание!"⁽¹⁾

Некоторые люди используют много слов, чтобы сделать свое заявление более убедительным или подкрепить его. "Я клянусь", - иногда слышу я от людей, которые думают, что тем самым подкрепляют правдивость своих слов. Или: "Я обещаю вам, что вы получите свои деньги обратно, гарантированно". Когда я слышу подобные предложения, я подозреваю, что больше не увижу своих денег. Давая большие обещания, мы не производим впечатления ни на Бога, ни на людей. Скорее, мы должны помнить, что Бог действительно серьезно относится к нашим словам. В этом отношении полезно обращать внимание на то, что мы говорим.

Но, как я уже сказал, речь идет не о словах как таковых, а о наших намерениях. Об этом также ясно говорится в учебном тексте. В контексте он гласит:"Когда молишься, не болтай много, как язычники, ибо они думают, что их услышат, если они будут говорить много слов. Поэтому не уподобляйтесь им. Ибо знает Отец ваш, в чем вы имеете нужду, прежде вашего прошения у Него".⁽²⁾ Намерение, о котором говорит Иисус, состоит в том, чтобы убедить Бога сделать что-то, чего Он, очевидно, еще не осознал. Но это в корне неверно - Бог знает, что нам нужно. Тем не менее, он ожидает, что мы попросим его об этом, потому что в молитве мы объединяем себя с ним. С таким пониманием молитвы мы можем молиться с уверенностью.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Екклесиаст 5:4 [Надежда для всех] (2) Матфея 6:7-8 [Лютер 2017]

Думки про моравські щоденні тексти за Четвер, 09.04.2026

Слово з Біблії
Не поспішай устами твоїми, і серце твоє нехай не поспішає вимовляти що-небудь перед Богом, бо Бог на небі, а ти на землі; тому нехай буде мало слів твоїх.
Еклезіаст 5:1

Навчальний текст
Ісус каже: "Ваш Отець знає, що вам потрібно, ще до того, як ви попросите Його".
Матвія 6:8

Щоденні тексти Моравської церкви

Об'єднані в молитві

Сьогоднішній уривок з Біблії присвячений нашому вибору слів. У наш час ми часто стикаємося з цією темою під заголовком "політична коректність". Згідно з моїм розумінням Біблії, Бог не стурбований нашим вибором слів як таким, але змістом і наміром. Правильними словами можна і покровительствувати, і ображати людей. Однак передісторія цього біблійного уривка полягає в тому, що не можна клястися Богові в тому, чого ти не можеш дотриматись. Кількома віршами пізніше сказано:"Краще нічого не обіцяти, ніж не виконати обіцянки!"^(1).

Деякі люди використовують багато слів, щоб зробити свою заяву більш достовірною або підкріпити її. "Я присягаюся", - іноді я чую від людей, які думають, що таким чином підкріплюють правдивість своїх слів. Або: "Обіцяю вам, ви отримаєте свої гроші назад, гарантовано". Коли я чую такі речення, то підозрюю, що своїх грошей я більше не побачу. Ми не справляємо враження ні на Бога, ні на людей, коли даємо великі обіцянки. Навпаки, ми повинні пам'ятати, що Бог дійсно сприймає наші слова серйозно. У цьому відношенні добре звертати увагу на те, що ми говоримо.

Але, як я вже сказав, мова йде не про слова як такі, а про наші наміри. Про це також чітко сказано в навчальному тексті. У контексті там сказано:"Коли молитеся, не балакайте багато, як погани, бо вони думають, що будуть вислухані, якщо вимовлять багато слів. Тож не будьте, як вони. Бо Отець ваш знає, що вам потрібно, перш ніж ви попросите Його."⁽²⁾ Намір, який Ісус описує тут, полягає в тому, щоб переконати Бога зробити щось, що Він, очевидно, ще не усвідомив. Але це абсолютно неправильно - Бог знає, чого ми потребуємо. Тим не менш, він очікує, що ми попросимо його про це, тому що в молитві ми з'єднуємося з ним. З таким розумінням молитви ми можемо молитися з упевненістю.

Благословенного вам дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

(1) Еклезіаста 5:4 [Надія для всіх] (2) Матвія 6:7-8 [Лютер 2017]

09.04.2026 ,الخميس خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

لاَ تَسْتَعْجِلْ بِفَمِكَ، وَلاَ تَعْجَلْ بِقَلْبِكَ أَنْ تَتَكَلَّمَ بِشَيْءٍ أَمَامَ اللهِ، لأَنَّ اللهَ فِي السَّمَاءِ وَأَنْتَ عَلَى الأَرْضِ، فَلْيَكُنْ كَلاَمُكَ قَلِيلاً.
جامعة 5:1

نص تعليمي:

يقول يسوع: "أبوك يعلم ما تحتاجون إليه حتى قبل أن تسألوه.
متى 6:8

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

متحدون في الصلاة

يتحدث مقطع اليوم من الكتاب المقدس عن اختيارنا للكلمات. في هذه الأيام، غالبًا ما نصادف هذا الموضوع تحت عنوان "الصواب السياسي". الآن، وفقًا لفهمي للكتاب المقدس، فإن الله لا يهتم باختيارنا للكلمات في حد ذاتها، ولكن بالمضمون والنية. يمكنك أيضًا أن تتعالى على الناس أو تهينهم بكلمات صحيحة. ومع ذلك، فإن خلفية المقطع من الكتاب المقدس هي ألا تنذروا لله شيئًا لا يمكنكم الوفاء به. بعد آيات قليلة تقول: "أن لا تعد بشيء أفضل من أن لا تفي بوعدك!"^[1]

يستخدم البعض كلمات كثيرة لإضفاء مصداقية على أقوالهم أو لتعزيزها. "أقسم"، أسمعها أحيانًا من أشخاص يعتقدون أنهم يعززون صدق كلامهم. أو: "أعدك بأنك ستستعيد نقودك، مضمون". عندما أسمع جمل كهذه، أشك في أنني لن أرى أموالي مرة أخرى. نحن لا نبهر الله أو الناس عندما نقطع وعودًا كبيرة. بل يجب أن نتذكر أن الله يأخذ كلامنا على محمل الجد. في هذا الصدد، من الجيد أن ننتبه إلى ما نقوله، ولكن كما قلت، لا يتعلق الأمر بالكلمات في حد ذاتها، بل بنوايانا. هذا واضح أيضًا في النص التعليمي. في السياق يقول: "وَمَتَى صَلَّيْتُمْ فَلاَ تُكْثِرُوا مِنَ الْكَلاَمِ مِثْلَ الأُمَمِ لأَنَّهُمْ يَظُنُّونَ أَنَّهُمْ يُسْمَعُونَ إِنْ تَكَلَّمُوا بِكَلاَمٍ كَثِيرٍ. فَلاَ تَكُونُوا مِثْلَهُمْ. لأن أباكم يعلم ما تحتاجون إليه قبل أن تسألوه"^[2] إن القصد الذي يصفه يسوع هنا هو إقناع الله بأن يفعل شيئًا يبدو أنه لم يدركه بعد. لكن هذا خطأ تمامًا - الله يعلم ما نحتاج إليه. ومع ذلك، فهو يتوقع منا أن نطلبه منه، لأننا في الصلاة نتحد معه. بهذا الفهم للصلاة، يمكننا أن نصلّي بثقة.

تمنياتنا بيوم مبارك
Pastor Hans-Peter Mumssen

[1] سفر الجامعة 5: 4 [الرجاء للجميع] [2] متى 6: 7-8 [لوثر 2017]

Gedanken zur Losung für Mittwoch, den 08.04.2026

Losungswort
Bedrückt nicht die Witwen, Waisen, Fremdlinge und Armen!
Sacharja 7,10

Lehrtext
Da wird dann der König sagen zu denen zu seiner Rechten: Kommt her, ihr Gesegneten meines Vaters, ererbt das Reich, das euch bereitet ist von Anbeginn der Welt! Ich bin ein Fremder gewesen und ihr habt mich aufgenommen.
Matthäus 25,34.35

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Erben seines Reiches

Hintergrund zum heutigen Losungswort war eine Frage an gläubige Menschen. Bestand ihr Glaube aus Ritualen und Gewohnheiten, die im Laufe der Zeit eigentlich nur noch eine Hülle ohne Inhalt geworden waren? Mit solch einer Entwicklung wollte das Losungswort aufräumen. Gott will, dass unser Glaube sich darin widerspiegelt, wie wir miteinander und mit anderen umgehen. Einen besonderen Fokus legt er dabei auf Personen, die weniger Kraft, Macht oder Rechte haben als andere. Dazu gehören auch Menschen aus anderen Ländern und Kulturen.

Genau darauf geht ebenfalls der Lehrtext ein. Jesus Christus verbindet sich dort direkt mit den Fremden und bezieht den Umgang mit ihnen auf sich selbst. Meiner Ansicht nach bedeutet das für uns Christen: Unser wahrer Gottesdienst findet von Montag bis Samstag statt. Dort leben wir Jesu Worte aus – oder eben auch nicht.

Es geht also darum, dass wir uns um schutzbedürftige Menschen kümmern sollen. Was aber ist mit uns? Wer kümmert sich um uns und unsere Nöte und Probleme? Ich habe diesbezüglich ein geistliches Geheimnis entdeckt: Während wir uns um das Wohl anderer kümmern, kümmert sich Gott auf geheimnisvolle Weise um unser Wohl. Am Ende geht es uns besser als denen, die sich ständig um sich selbst drehen.

Im Lehrtext sagt Jesus zu denen, die sich um andere kümmern: „Ererbt das Reich, das euch bereitet ist von Anbeginn der Welt!“ Das Erbe, von dem Jesus hier spricht, bezieht sich meiner Erkenntnis nach nicht nur auf den Himmel, sondern ebenfalls auf unser Hier und Jetzt. Gottes Reich wird schon jetzt in uns wirksam – quasi als eine Art Vorschuss. Wir bekommen neue Kraft, erleben Gebetserhörungen, erhalten Hilfe und Schutz, Freude und – ganz wichtig – Ruhe für unsere Seele. Das wiederum ermutigt uns, anderen auch weiterhin unsere Aufmerksamkeit zu widmen.

Einen gesegneten Tag wünscht
Pastor Hans-Peter Mumssen

Gebet:
Herr Jesus Christus, ich danke dir, dass du dich mit den Schwachen, Armen und Schutzlosen verbindest. Während ich mich für andere einsetze, füllst du meine Defizite auf. Daran will ich mich immer wieder erinnern. Ich danke dir für dein Vorbild, dem ich nachstreben darf. Hilf mir bitte dabei. Das bitte ich in deinem Namen, Jesus, Amen.

Thoughts on Moravian Daily Texts for Wednesday, 08.04.2026

Word from the Bible
Do not oppress the widow, the fatherless, the stranger or the poor!
Zechariah 7:10

Teaching text
Then the king will say to those at his right hand: Come, you blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world. I was a stranger and you welcomed me.
Matthew 25:34, 35

Moravian Daily Texts

Heirs of his kingdom

The background to today's Bible passage was a question for believers. Did their faith consist of rituals and habits that had become nothing more than a shell without content over time? The Bible passage wanted to put an end to such a development. God wants our faith to be reflected in how we treat each other and others. He places a special focus on people who have less strength, power or rights than others. This also includes people from other countries and cultures.

This is exactly what the teaching text also addresses. Jesus Christ connects directly with strangers and relates how he treats them to himself. In my opinion, this means for us Christians: our true worship takes place from Monday to Saturday. That's where we live out Jesus' words - or not.

So the point is that we should look after people in need of protection. But what about us? Who takes care of us and our needs and problems? I have discovered a spiritual secret in this regard: While we look after the welfare of others, God mysteriously looks after our welfare. In the end, we are better off than those who are always looking after themselves.

In the teaching text, Jesus says to those who look after others: "Inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world!" In my opinion, the inheritance that Jesus is talking about here does not only refer to heaven, but also to our here and now. God's kingdom is already at work in us now - as a kind of advance payment, so to speak. We receive new strength, experience answers to prayer, receive help and protection, joy and - very importantly - rest for our souls. This in turn encourages us to continue to devote our attention to others.

Have a blessed day
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensées sur les textes quotidiens moraves pour le Mercredi, 08.04.2026

Parole biblique
N'opprimez pas la veuve et l'orphelin, l'étranger et le pauvre !
Zacharie 7.10

Texte d'enseignement
Alors le roi dira à ceux qui sont à sa droite : Venez, vous qui êtes bénis de mon père, héritez du royaume qui vous a été préparé dès la fondation du monde ! J'étais un étranger et vous m'avez accueilli.
Matthieu 25,34.35

Textes quotidiens de l'Eglise morave

Héritiers de son royaume

Le contexte de la parole biblique d'aujourd'hui était une question posée à des croyants. Leur foi était-elle constituée de rituels et d'habitudes qui, au fil du temps, n'étaient plus qu'une enveloppe sans contenu ? La parole biblique voulait mettre fin à une telle évolution. Dieu veut que notre foi se reflète dans la manière dont nous nous comportons les uns avec les autres et avec les autres. Il met particulièrement l'accent sur les personnes qui ont moins de force, de pouvoir ou de droits que les autres. Il s'agit notamment de personnes issues d'autres pays et d'autres cultures.

C'est précisément ce dont il est question dans l'enseignement. Jésus-Christ s'y associe directement aux étrangers et se réfère à lui-même dans ses rapports avec eux. Selon moi, cela signifie pour nous chrétiens que notre véritable culte a lieu du lundi au samedi. C'est là que nous mettons en pratique les paroles de Jésus - ou pas.

Il s'agit donc de prendre soin de ceux qui ont besoin de protection. Mais qu'en est-il de nous ? Qui s'occupe de nous, de nos besoins et de nos problèmes ? J'ai découvert un secret spirituel à ce sujet : Pendant que nous nous occupons du bien-être des autres, Dieu s'occupe mystérieusement du nôtre. Au final, nous nous en sortons mieux que ceux qui tournent constamment autour d'eux-mêmes.

Dans le texte d'enseignement, Jésus dit à ceux qui se soucient des autres : "Héritez du royaume qui vous a été préparé dès la fondation du monde !" L'héritage dont Jésus parle ici ne se réfère pas seulement, à ma connaissance, au ciel, mais également à notre ici et maintenant. Le royaume de Dieu est déjà à l'œuvre en nous, comme une sorte d'avance. Nous recevons de nouvelles forces, des réponses à nos prières, de l'aide et de la protection, de la joie et - très important - du repos pour notre âme. Cela nous encourage à notre tour à continuer à accorder notre attention aux autres.

Je vous souhaite une journée bénie
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexiones sobre los textos diarios moravos para el Mercoledì, 08.04.2026

Palabra de la Biblia
¡No oprimas a la viuda, al huérfano, al forastero ni al pobre!
Zacarías 7:10

Texto didáctico
Entonces el Rey dirá a los que están a su derecha Venid, benditos de mi Padre, heredad el reino preparado para vosotros desde la fundación del mundo. Fui forastero y me acogisteis.
Mateo 25:34, 35

Textos cotidianos de la Iglesia morava

Herederos de su reino

El trasfondo del pasaje bíblico de hoy era una pregunta para los creyentes. ¿Su fe consistía en rituales y hábitos que con el tiempo se habían convertido en nada más que una cáscara sin contenido? El pasaje bíblico quería poner fin a tal evolución. Dios quiere que nuestra fe se refleje en cómo nos tratamos y tratamos a los demás. Él presta especial atención a las personas que tienen menos fuerza, poder o derechos que los demás. Esto incluye también a las personas de otros países y culturas.

Esto es exactamente lo que también aborda el texto didáctico. Jesucristo conecta directamente con los extraños y relaciona el trato que les da con él mismo. En mi opinión, esto significa para nosotros los cristianos: nuestra verdadera adoración tiene lugar de lunes a sábado. Ahí es donde vivimos las palabras de Jesús - o no.

Así pues, la cuestión es que debemos ocuparnos de las personas necesitadas de protección. Pero, ¿y nosotros? ¿Quién se ocupa de nosotros y de nuestras necesidades y problemas? He descubierto un secreto espiritual a este respecto: Mientras nosotros nos ocupamos del bienestar de los demás, Dios se ocupa misteriosamente de nuestro bienestar. Al final, estamos mejor que los que están constantemente centrados en sí mismos.

En el texto de enseñanza, Jesús dice a los que se ocupan de los demás: "Heredad el reino preparado para vosotros desde la fundación del mundo". En mi opinión, la herencia de la que Jesús habla aquí no sólo se refiere al cielo, sino también a nuestro aquí y ahora. El reino de Dios ya está actuando en nosotros ahora, como una especie de anticipo, por así decirlo. Recibimos nuevas fuerzas, experimentamos respuestas a nuestras oraciones, recibimos ayuda y protección, alegría y, lo que es muy importante, descanso para nuestras almas. Esto, a su vez, nos anima a seguir dedicando nuestra atención a los demás.

Que tengas un día lleno de bendiciones
Pastor Hans-Peter Mumssen

Reflexões sobre os Textos Diários Moravianos para Miércoles, 08.04.2026

Palavra da Bíblia
Não oprimam a viúva, o órfão, o estrangeiro ou o pobre!
Zacarias 7:10

Texto didático
Então o rei dirá aos que estiverem à sua direita Vinde, benditos de meu Pai, possuí por herança o reino que vos está preparado desde a fundação do mundo. Eu era estrangeiro e vocês me acolheram.
Mateus 25:34, 35

Textos diários da Igreja da Morávia

Herdeiros do seu reino

O pano de fundo da passagem bíblica de hoje foi uma pergunta para os crentes. Será que sua fé consistia em rituais e hábitos que, com o tempo, se tornaram apenas uma casca sem conteúdo? A passagem bíblica queria pôr um fim a esse tipo de desenvolvimento. Deus quer que nossa fé se reflita na maneira como tratamos uns aos outros e aos outros. Ele coloca um foco especial nas pessoas que têm menos força, poder ou direitos do que outras. Isso também inclui pessoas de outros países e culturas.

É exatamente isso que o texto de ensino também aborda. Jesus Cristo se conecta diretamente com estranhos e relaciona a forma como os trata a si mesmo. Em minha opinião, isso significa para nós, cristãos: nossa verdadeira adoração ocorre de segunda a sábado. É aí que vivemos as palavras de Jesus - ou não.

Portanto, a questão é que devemos cuidar das pessoas que precisam de proteção. Mas e quanto a nós? Quem cuida de nós e de nossas necessidades e problemas? Descobri um segredo espiritual a esse respeito: Enquanto cuidamos do bem-estar dos outros, Deus misteriosamente cuida do nosso bem-estar. No final, estamos em melhor situação do que aqueles que estão constantemente focados em si mesmos.

No texto de ensino, Jesus diz àqueles que cuidam dos outros: "Recebam o reino que lhes foi preparado desde a fundação do mundo!" Em minha opinião, a herança de que Jesus está falando aqui não se refere apenas ao céu, mas também ao nosso aqui e agora. O reino de Deus já está operando em nós agora - como uma espécie de pagamento adiantado, por assim dizer. Recebemos novas forças, experimentamos respostas às orações, recebemos ajuda e proteção, alegria e - o que é muito importante - descanso para nossas almas. Isso, por sua vez, nos incentiva a continuar a dedicar nossa atenção aos outros.

Tenha um dia abençoado
Pastor Hans-Peter Mumssen

Pensieri sui testi quotidiani della Moravia per Quarta-feira, 08.04.2026

Parola della Bibbia
Non opprimete la vedova, l'orfano, lo straniero o il povero!
Zaccaria 7:10

Testo didattico
Allora il re dirà a quelli che stanno alla sua destra: "Venite, benedetti del Padre mio, ereditate il regno preparato per voi": Venite, benedetti del Padre mio, ereditate il regno preparato per voi fin dalla fondazione del mondo. Ero straniero e mi avete accolto.
Matteo 25:34, 35

Testi quotidiani della Chiesa di Moravia

Eredi del suo regno

Lo sfondo del brano biblico di oggi era una domanda per i credenti. La loro fede consisteva forse in riti e abitudini che con il tempo erano diventati solo un guscio senza contenuto? Il brano biblico voleva porre fine a tale sviluppo. Dio vuole che la nostra fede si rifletta nel modo in cui ci trattiamo e trattiamo gli altri. Egli pone un'attenzione particolare alle persone che hanno meno forza, potere o diritti degli altri. Questo include anche le persone di altri Paesi e culture.

È proprio questo il tema affrontato dal testo didattico. Gesù Cristo si relaziona direttamente con gli stranieri e mette in relazione il modo in cui li tratta con se stesso. Secondo me, questo significa per noi cristiani: il nostro vero culto si svolge dal lunedì al sabato. È lì che viviamo le parole di Gesù - oppure no.

Quindi il punto è che dovremmo prenderci cura delle persone che hanno bisogno di protezione. Ma che dire di noi? Chi si occupa di noi, dei nostri bisogni e dei nostri problemi? A questo proposito ho scoperto un segreto spirituale: Mentre noi ci occupiamo del benessere degli altri, Dio si occupa misteriosamente del nostro benessere. Alla fine, stiamo meglio di coloro che sono costantemente concentrati su se stessi.

Nel testo dell'insegnamento, Gesù dice a coloro che si occupano degli altri: "Ereditate il regno preparato per voi fin dalla fondazione del mondo!". A mio avviso, l'eredità di cui parla Gesù non si riferisce solo al cielo, ma anche al nostro qui e ora. Il regno di Dio è già all'opera in noi adesso - come una sorta di anticipo, per così dire. Riceviamo nuove forze, sperimentiamo risposte alle preghiere, riceviamo aiuto e protezione, gioia e, cosa molto importante, riposo per le nostre anime. Questo a sua volta ci incoraggia a continuare a dedicare la nostra attenzione agli altri.

Buona giornata
Pastor Hans-Peter Mumssen

Размышления о моравских ежедневных текстах на Среда, 08.04.2026

Слово из Библии
Не притесняйте ни вдовы, ни отца, ни странника, ни бедного!
Захария 7:10

Обучающий текст
Тогда скажет царь тем, которые по правую руку его: Придите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира. Я был странником, и вы приняли Меня.
Матфея 25:34, 35

Ежедневные тексты Моравской церкви

Наследники Его Царства

Предыстория сегодняшнего библейского отрывка - это вопрос к верующим. Состояла ли их вера из ритуалов и привычек, которые со временем стали не более чем оболочкой без содержания? Библейский отрывок хотел положить конец такому развитию событий. Бог хочет, чтобы наша вера отражалась в том, как мы относимся друг к другу и к окружающим. Он уделяет особое внимание людям, у которых меньше силы, власти или прав, чем у других. Это касается и людей из других стран и культур.

Именно об этом идет речь в учебном тексте. Иисус Христос напрямую общается с незнакомцами и соотносит свое отношение к ним с собственным. На мой взгляд, это означает для нас, христиан: наше истинное поклонение происходит с понедельника по субботу. Именно там мы исполняем слова Иисуса - или не исполняем.

Итак, смысл в том, что мы должны заботиться о людях, нуждающихся в защите. Но как насчет нас? Кто заботится о нас, о наших нуждах и проблемах? Я открыл для себя духовный секрет в этом вопросе: Пока мы заботимся о благополучии других, Бог таинственным образом заботится о нашем благополучии. В итоге мы оказываемся в лучшем положении, чем те, кто постоянно сосредоточен на себе.

В учебном тексте Иисус говорит тем, кто заботится о других: "Наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира!" На мой взгляд, наследство, о котором здесь говорит Иисус, относится не только к небесам, но и к нам здесь и сейчас. Божье Царство действует в нас уже сейчас - так сказать, в качестве своего рода аванса. Мы получаем новые силы, переживаем ответы на молитвы, получаем помощь и защиту, радость и - что очень важно - покой для души. Это, в свою очередь, побуждает нас продолжать уделять внимание другим.

Благословенного дня
Pastor Hans-Peter Mumssen

Думки про моравські щоденні тексти за Середа, 08.04.2026

Слово з Біблії
Не гноби вдову, сироту, приходька та вбогого!
Захарія 7:10

Навчальний текст
Тоді скаже цар тим, що по правиці його: Прийдіть, благословенні Отця Мого, успадкуйте Царство, уготоване вам від створення світу. Я був приходьком, і ви прийняли Мене.
Матвія 25:34, 35

Щоденні тексти Моравської церкви

Спадкоємці Його Царства

Передумовою сьогоднішнього уривка з Біблії було питання, яке цікавило віруючих. Чи не складається їхня віра з ритуалів і звичок, які з часом стають лише оболонкою, позбавленою змісту? Біблійний уривок хотів покласти край такому розвитку подій. Бог хоче, щоб наша віра відображалася в тому, як ми ставимося один до одного та до інших. Він приділяє особливу увагу людям, які мають менше сили, влади чи прав, ніж інші. Сюди також відносяться люди з інших країн і культур.

Це саме те, про що йдеться у навчальному тексті. Ісус Христос безпосередньо спілкується з незнайомцями і пов'язує те, як він ставиться до них, із собою. На мою думку, для нас, християн, це означає: наше справжнє поклоніння відбувається з понеділка по суботу. Саме там ми живемо словами Ісуса - чи ні.

Отже, мова йде про те, що ми повинні піклуватися про людей, які потребують захисту. Але як щодо нас самих? Хто піклується про нас, про наші потреби і проблеми? Я відкрив для себе духовну таємницю в цьому відношенні: Поки ми дбаємо про добробут інших, Бог таємничим чином піклується про наш добробут. Зрештою, ми живемо краще, ніж ті, хто постійно зосереджені на собі.

У навчальному тексті Ісус говорить тим, хто піклується про інших: "Успадкуйте Царство, приготоване вам від створення світу!". На мою думку, спадщина, про яку тут говорить Ісус, стосується не лише неба, але й нас тут і зараз. Боже Царство вже діє в нас зараз - як своєрідний аванс, так би мовити. Ми отримуємо нові сили, відчуваємо відповіді на молитву, отримуємо допомогу і захист, радість і - що дуже важливо - відпочинок для душі. А це, в свою чергу, спонукає нас і надалі приділяти увагу іншим.

Благословенного вам дня!
Pastor Hans-Peter Mumssen

08.04.2026 ,الأربعاء خواطر حول نصوص مورافيا اليومية

كلمة الكتاب المقدس:

لا تظلموا الأرامل والأيتام والغرباء والفقراء!
زكريا 7:10

نص تعليمي:

ثُمَّ يَقُولُ الْمَلِكُ لِلَّذِينَ عَنْ يَمِينِهِ: تعالوا يا مباركي أبي، رثوا الملكوت المعد لكم منذ تأسيس العالم. كُنْتُ غَرِيبًا فَرَحَّبْتُمْ بِي.
متى 25: 34:25، 35

النصوص اليومية للكنيسة الموسيقار

ورثة مملكته

كانت خلفية المقطع الإنجيلي اليوم سؤالاً للمؤمنين. هل كان إيمانهم يتألف من طقوس وعادات أصبحت بمرور الوقت مجرد قشرة بلا مضمون؟ أراد المقطع الإنجيلي أن يضع حدًا لمثل هذا التطور. يريد الله أن ينعكس إيماننا في كيفية تعاملنا مع بعضنا البعض ومع الآخرين. إنه يركز بشكل خاص على الأشخاص الذين لا يملكون قوة أو سلطة أو حقوقًا أقل من الآخرين. وهذا يشمل أيضًا الأشخاص من البلدان والثقافات الأخرى.

يتناول النص التعليمي أيضًا هذا بالضبط. يتصل يسوع المسيح مباشرة بالأجانب ويربط طريقة معاملته لهم بنفسه. في رأيي، هذا يعني بالنسبة لنا نحن المسيحيين: عبادتنا الحقيقية تتم من الاثنين إلى السبت. هذا هو المكان الذي نعيش فيه كلمات يسوع - أو لا نعيشها.

المقصود هو أننا يجب أن نعتني بالناس الذين يحتاجون إلى الحماية. ولكن ماذا عنا نحن؟ من يعتني بنا وباحتياجاتنا ومشاكلنا؟ لقد اكتشفت سرًا روحيًا في هذا الصدد: بينما نعتني نحن برفاهية الآخرين، يعتني الله برفاهيتنا بشكل غامض. في النهاية، نحن أفضل حالاً من أولئك الذين يركزون على أنفسهم باستمرار.

في النص التعليمي، يقول يسوع للذين يهتمون بالآخرين: "رِثُوا الْمَلَكُوتَ الْمُعَدَّ لَكُمْ مُنْذُ تَأْسِيسِ الْعَالَمِ". في رأيي أن الميراث الذي يتحدث عنه يسوع هنا لا يشير فقط إلى السماء، ولكن أيضًا إلى هنا والآن. ملكوت الله يعمل فينا الآن بالفعل - كنوع من الدفع المسبق، إذا جاز التعبير. نحن نتلقى قوة جديدة، ونختبر الاستجابة للصلاة، ونتلقى العون والحماية، والفرح، والأهم من ذلك - راحة نفوسنا. وهذا بدوره يشجعنا على الاستمرار في تكريس اهتمامنا بالآخرين.

أتمنى لكم يومًا مباركًا
Pastor Hans-Peter Mumssen

Gedanken zur Losung für Dienstag, den 07.04.2026

Losungswort
Der HERR schafft Recht den Waisen und Witwen und hat Fremdlinge lieb, dass er ihnen Speise und Kleider gibt. Darum sollt ihr auch die Fremdlinge lieben.
5. Mose 10,18-19

Lehrtext
Da wird dann der König sagen zu denen zu seiner Rechten: Kommt her, ihr Gesegneten meines Vaters, ererbt das Reich, das euch bereitet ist von Anbeginn der Welt! Ich bin nackt gewesen und ihr habt mich gekleidet.
Matthäus 25,34.36

Die Losungen der Herrnhuter Brüdergemeine

Die Gesegneten des Vaters

Heute möchte ich einmal vom Lehrtext ausgehen. Er gehört zu einer Beschreibung Jesu eines Urteils, das Gott einmal über die Menschen sprechen wird. Das entscheidende Kriterium ist hier nicht eine besondere Frömmigkeit, sondern wie man sich speziell gegenüber Schwächeren und Hilfsbedürftigen verhält. Wird man nun also doch aus Werken gerecht und verschafft sich womöglich durch gute Taten einen Platz im Himmel?

Nun, ich verstehe dieses Gleichnis Jesu nicht so. Hier werden Menschen beschrieben, die sich nicht einmal dessen bewusst waren, dass ihre Handlungen sich direkt auf Gott bezogen. So fragen sie ganz erstaunt, wann sie ihn denn nackt oder hungrig gesehen hätten.⁽¹⁾ Gottes Antwort lautet folgendermaßen: „Was ihr getan habt einem von diesen meinen geringsten Brüdern, das habt ihr mir getan.“⁽²⁾ Hier geht es nicht darum, gute Taten zu tun – es geht darum, denen zu helfen, die Hilfe brauchen.

Im Losungswort werden einige genannt, die zu dieser Gruppe gehören: Witwen, Waisen, Fremde. Warum gerade diese? Weil es häufig Menschen sind, die hilfs- und schutzbedürftig sind. Ebenso werden im Zusammenhang mit dem Lehrtext Gefangene und Kranke genannt.⁽³⁾

Wer allerdings helfen will, weil er sich selbst etwas davon verspricht, will vor allen Dingen sich selbst helfen. Die Not des anderen wird dann für eigene Zwecke ausgenutzt. Nach außen mag das gut aussehen, doch Gott schaut auf unser Herz. Wenn wir aber seinem Geist in uns Raum geben, werden wir mehr auf das schauen, was andere brauchen, als auf uns selbst. Der Apostel Paulus schrieb dazu: „Habt nicht das eigene Wohl im Auge, sondern jeder das des andern.“⁽⁴⁾ Wenn wir so handeln, sind wir von Gott gesegnet – und ein Segen für andere.

Einen gesegneten Tag wünscht
Angela Mumssen

(1) Matt. 25,37-38 (2) Matt. 25,40 [Luther 2017] (3) Matt. 25,36 (4) Phil. 2,4 [Zürcher Bibel]

Gebet:
Vater im Himmel, hab Dank für all die Güte, mit der du mir begegnest. Hilf mir, deine Liebe und Barmherzigkeit an andere weiterzugeben, ganz besonders dann, wenn sie Hilfe und Schutz brauchen. Danke, dass du mir darin begegnen möchtest. In Jesu Namen, Amen.